Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/3123/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Гонтаренко Т.М.
Доповідач Гайсюк О. В.
Іменем України
23.10.2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого: Гайсюка О.В.
суддів: Белінської І.М., Голованя А.М.
при секретарі Ткаченко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Обласного комунального виробничого підприємства „Дніпро-Кіровоград" на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2013 року у справі за позовом Обласного комунального виробничого підприємства „Дніпро - Кіровоград" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У квітні 2013 року Обласне комунальне виробниче підприємство „Дніпро - Кіровоград" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позивач зазначив, що надає послуги з водопостачання та водовідведення відповідачу за адресою АДРЕСА_1 з 01.04.2012 року до цього часу послуги надавалися КП „Світловодський міський водоканал".
Відповідач в порушення Правил щомісячно до 20 числа наступного за звітним місяцем плату за спожиті послуги не здійснював, має за період з 01.07.2007 р. по 01.04.2013 р. заборгованість у сумі 1097, 64грн.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.04.2013 року відмовлено у видачі судового наказу про стягнення боргу.
Посилаючись на це, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь 1097, 64грн.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема, позивач зазначає, що суд дійшов неправильного висновку про те, що між сторонами відсутні договірні відносини.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з"явилися, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Письмове клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції ухвалою апеляційного суду залишено без задоволення.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1, на нього відкритий особовий рахунок НОМЕР_1, за яким він здійснював оплату за водопостачання та водовідведення (а.с. 4) з урахуванням пільг, які мають діти війни (а.с. 18). Оплата за послуги здійснювалася за показами лічильника. До 01 квітня 2012 року зазначені послуги відповідачу надавалися Комунальним підприємством „Світловодський міський водоканал", а з 01.04.2012 року правонаступником цього підприємства Обласним комунальним виробничим підприємством „Дніпро - Кіровоград" (а.с. 31). Наведене свідчить про те, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини з приводу надання та споживання послуг з водопостачання та водовідведення, які регулюються Законом України „Про житлово - комунальні послуги " та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 року.
Відсутність письмового договору не означає відсутність договірних відносин та прав і обов"язків сторін, як щодо виконання послуг так і щодо споживання цих послуг (ст. 11ЦК). Обов"язок укласти письмовий договір відповідно до статей 20,21 Закону України „Про житлово - комунальні послуги " покладено як на споживача так і на виконавця. Не виконання цього обов"язку сторонами не означає, що виконавець не зобов"язаний надавати ці послуги, а споживач не зобов"язаний оплатити спожиті послуги.
Відмовляючи позивачу в задоволенні його вимог, суд помилково виходив з того, що Договірні відносини між сторонами відсутні, а тому відсутні і правові підстави для покладення обов"язку на відповідача по оплаті спожитих послуг.
З розрахунку наданого позивачем вбачається, що відповідач сплачував кошти за надані позивачем послуги в менших розмірах ніж нараховані йому до сплати. Загальний борг станом на 01.04.2013 року складає 1097,64 грн. (а.с.4)
Відмовляючи в задоволенні позову, суд послався на те, що відсутні докази за яких обставин утворився цей борг, з якого тарифу проводилося нарахування, ким і коли були затверджені тарифи. Але, як вже зазначалося, борг виник через те, що відповідач сплачував послуги у меншому розмірі ніж йому було нараховано за показами лічильника (а.с. 4).
Відповідач не спростував розрахунок плати за послуги, що надав позивач, не надав свого розрахунку, не вказав, що позивач застосував незаконний тариф за конкретний період. Клопотань про витребування від позивача додаткових документів на підтвердження правильності нарахувань відповідач не заявляв (а.с. 21-22).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України обставини, які є підставою для заперечення позову відповідач повинен був довести.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за спожиті послуги, але в межах позовної давності - за три роки перед зверненням до суду (ст. 257ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що до суду із позовною заявою позивач звернувся 25.04.2013 року (а.с.3), до цього ухвалою суду від 12.04.2013 року позивачу відмовлено у видачі судового наказу (а.с. 7).
Станом на 01.04.2010 року заборгованість за послуги склала 1058,88 грн.
Оскільки позивач до суду звернувся після 01.04.2013 року, то ця заборгованість не може бути стягнута. Адже, згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідач заявив письмове клопотання про застосування позовної давності (а.с. 19). Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише заборгованість у сумі 38,76 грн.(1097,64грн. - 1058,88грн.)
Відповідачем надана ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року, якою залишено без змін постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.03.2012 року.
Цією постановою визнано незаконним рішення виконкому Світловодської міськради № 732 від 15.03.2007 року „Про визначення виконавця житлово - комунальних послуг" з часу набрання постановою законної сили. Законної сили ця постанова набрала 10.07.2012 року.
На суть правовідносин сторін в цьому спорі зазначена постанова суду не впливає, оскільки права і обов"язки сторін виникли до набрання зазначеною постановою законної сили.
Наведене свідчить про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 229,40 грн. (а.с. 1,2) за подачу позову та 114, 70 грн. за подачу апеляційної скарги (а.с. 28). Відповідно до ст. 88 ЦПК України зазначені кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства „Дніпро-Кіровоград" - задовольнити частково.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2013 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального виробничого підприємства „Дніпро-Кіровоград" заборгованість за послуги у сумі 38,76 грн. та 344,10 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді: