Справа № 505/4356/13-ц
Провадження № 2/505/1820/2013 року
"22" жовтня 2013 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Вергопуло А.К.,
при секретарі - Олексійчук М. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чапаєвської сільської ради Котовського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно (третя особа -управління Держземагенства у Котовському районі Одеської області),
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чапаєвської сільської ради Котовського району Одеської області, стверджуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,91 га, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Котовського району Одеської області.
Позивач також стверджував, що померла ОСОБА_2 вказану земельну ділянку заповіла йому, проте отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не вдається через відсутність кадастрового номеру.
Позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 3,91 га, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Котовського району Одеської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2
Позивач у судовое засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник Чапаєвської сільської ради Котовського району Одеської області у судове засідання не з'явився, але надав заяву, в якій проти задоволення позову не заперечував та просив розглянути справу без його участі.
Представник управління Держземагенства у Котовському районі Одеської області у судове засідання не з'явився, але надав заяву, в якій проти задоволення позову не заперечував та просив розглянути справу без його участі.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.7)
Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,91 га, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Котовського району Одеської області.
Вищевказана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №469062 від 02 вересня 2001 року (а.с.6).
ОСОБА_2 склала заповіт, у якому належну їй земельну ділянку площею 3,91 га, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Котовського району Одеської області заповіла позивачу (а.с.5).
13 червня 2013 року приватним нотаріусом Котовського районного нотаріального округу ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа. З заявою про прийняття спадщини крім ОСОБА_1 більше ніхто не звертався. Свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 не видавалось, що підтверджується довідкою нотаріуса.
Позивач з додержанням 6-місячного строку звернувся до приватного нотаріуса Котовського районного нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 (а.с.8).
Разом з тим приватний нотаріус Котовського районного нотаріального округу ОСОБА_3 відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,91 га, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Котовського району Одеської області, у зв'язку з відсутністю кадастрового номеру на вказану земельну ділянку (а.с. 8).
Відповідно до довідки управління держземагенства у Котовському районі Одеської області вартість земельної ділянки площею 3,91 га, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Котовського району Одеської області, яка належала ОСОБА_2 становить 73583,88 грн.(а.с.11)
Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» та за правилами ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом про його право власності на землю.
За змістом ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальний, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Згідно ч.9 ст.24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Відповідно ч.ч.3, 4 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що померла ОСОБА_2 заповіла належну їй земельну ділянку площею 3,91 га, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Котовського району Одеської області позивачу, позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2, він з додержанням встановлено законом строку звернувся з заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю кадастрового номеру на вказану земельну ділянку.
При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем по заповіту, право власності на спадщину, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, у вигляді земельної ділянки площею 3,91 га, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Котовського району Одеської області та належала померлій на підставі державного акту серії Р1 №469062.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення або отримання копії шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя