Справа № 466/1778/13 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.
Провадження № 22-ц/783/5396/13 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
Категорія: 27
17 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Гриновця Б.М., Приколоти Т.І.
При секретарі: Рванцовій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 травня 2013 року, -
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ПАТ "Банк Форум" про визнання недійсними кредитного договору, договору застави та договору поруки.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликаються на те, що судом не взято до уваги те, що кредитний договір було укладено у доларах США - валюті відмінній від гривні України з використанням її як засобу платежу, що суперечить вимогам чинного законодавства. Відповідачем по справі не було представлено суду доказів наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти - доларів США як засобу платежу при виконанні спірних кредитних договорів.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом та матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_2 та АКБ "Форум" (правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум") було укладено кредитний договір №0011/08/6.10-А від 28.02.2008 року на суму 15 085 доларів США для придбання автомобіля марки Chevrolet Lacetti NF 196 з терміном погашення по 27.02.2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% річних.
28 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та АКБ "Форум" на забезпечення виконання кредитних зобов'язань було укладено договір застави, предметом якого є автомобіль марки Chevrolet Lacetti NF 196, 2008 року випуску, колір синій, номер шасі "НОМЕР_2, тип - легковий седан - В, реєстраційний номер НОМЕР_1. Крім того, 28.02.2008 року між ОСОБА_4 та АКБ "Форум" було укладено договір поруки, згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором №0011/08/6.10-А від 28.02.2008 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними кредитного договору, договору застави та договору поруки, суд першої інстанції вірно виходив з того, що кредитний договір та договори укладені з банком на забезпечення його виконання були укладені відповідно до вимог чинного законодавства України, а також згідно основного принципу при укладенні таких правочинів - диспозитивності.
Згідно ч. 2 ст. 44 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютні регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належить, зокрема видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства.
Відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2001 року АКБ "Форум" видано ліцензію НБУ №62 на право здійснення банківських операцій, визначених ч. 1 та пунктами 5-11 частини 2 статті 47 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" та дозвіл №62-3 на право здійснення операцій визначених пунктами 1-4 частини 2 та частиною 4 ст. 47 ЗУ "Про банки і банківську діяльність", а саме операції з валютними цінностями.
А відтак АКБ "Форум" мало право укладати кредитні договори, видавати кредити та відповідно вимагати виконання зобов'язання в іноземній валюті.
Покликання апелянтів є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
А тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308 ч.1, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: