Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-ц/778/4851/13р. Головуючий у 1 інстанції: Апаллонова Ю.В.
Суддя-доповідач: Крилова О.В.
Іменем України
23 жовтня 2013 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів: Дзярук М.П.
Трофимової Д.А.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Мета Банк» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2012 року ПАТ «Мета Банк» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначало, що відповідач ФОП ОСОБА_4 отримав від банка кредит на суму 30000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 23% річних. Поручителями за даним договором виступив ОСОБА_3 за договором поруки № 32-14-07/0114-МК/П-2 від 27.12.2007 року.
Відповідачем ФОП ОСОБА_4 умови кредитного договору не виконані, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість і станом на 17.08.2012 року сума заборгованості складає 13484,84 грн., що складається з заборгованості по простроченому кредиту 12538,33 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків 946,54 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, просило суд, стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Мета Банк» заборгованість за кредитним договором № 32-14-07/0114-МК від 27.12.2007 року станом на 17.08.2012 року у сумі 13484,87 грн. в тому числі заборгованість по простроченому кредиту 12538,33 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання 96,54 грн. та понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 214,60 грн.
Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Строк виконання основного зобов'язання у був визначений у кредитному договорі до 24 грудня 2009 року.
У договорі поруки строк його дії конкретною датою або подією не обумовлений.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).
Саме така позиція щодо справ цієї категорії викладена в постанові Верховного Суду України від 18 липня 2012 року № 78цс12.
Згідно з п. 24 постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
В цій же постанові зазначено, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання визначеного у договорі строку погашення зобов'язання або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За умовами договору поруки, який був укладений з відповідачем ОСОБА_3, (п. 9) від 27 грудня 2007 року, договір поруки діє до виконання в повному обсязі зобов'язань позичальником. Це не можна вважати встановленим строком дії договору. За кредитним договором, на забезпечення якого укладався договір поруки, строк повернення кредиту визначено до 24 грудня 2009 року.
За таких обставин у банку виникло право звернення до суду про виконання поручителем порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 25 грудня 2009 року протягом наступних 6 місяців.
Разом з тим банк звернувся до суду 13 вересня 2012 року, тобто вже після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України строку. До звернення до суду з даним позовом жодних вимог до поручителя заявлено не було.
З огляду на вищевикладене судове рішення суду першої інстанції в частині покладення на поручителя відповідальності за невиконання умов кредитного договору позичальником не може вважатися законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині позовних вимог нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2013 року в цій справі скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 грошової суми за кредитним договором №32-14-07/0114-МК та ухвалити нове рішення в цій частині позовних вимог.
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Мета Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №32-14-07/0114-МК від 27.12.2007 року - відмовити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишили без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: