Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/2923/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Бутенко О.Ф.
Доповідач Черниш Т. В.
Іменем України
24.10.2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого- судді Черниш Т.В.,
суддів Кривохижі В.І., Голованя А.М.,
за участю секретаря Діманової Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "Дніпро" на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 31 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства "Дніпро" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
В травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до приватного підприємства "Дніпро"( далі-ПП «Дніпро»), товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Зоря" (далі- ТОВ АФ «Зоря») про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Зазначав, що йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю належить земельна ділянка НОМЕР_1 площею 2,89 га, яка знаходиться на території Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. В лютому 2011 року між ним як орендодавцем та ПП "Дніпро" як орендарем, було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на один рік. До закінчення строку дії цього договору він письмово повідомляв ПП про небажання продовжувати договірні відносини та про свій намір обробляти землю самостійно. Після припинення договору оренди землі у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, відповідач земельну ділянку не повернув, самовільно передав її в користування ТОВ АФ «Зоря».
6 червня 2013 року позивач змінив позовні вимоги, просив ухвалити про усунення перешкод в користуванні ним зазначеною земельною ділянкою шляхом повернення її приватним підприємством "Дніпро" йому як власнику. Від вимог до ТОВ АФ «Зоря» відмовився.
Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 31липня 2013 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ПП "Дніпро" повернути ОСОБА_2 земельну ділянку в зв'язку із закінченням строку дії договору оренди. Стягнуто з ПП "Дніпро" на користь позивачки судові витрати в сумі 114 грн.70 коп. та витрати на оплату правової допомоги в сумі 1 000 грн.
В апеляційній скарзі ПП "Дніпро", посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та доказам, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.Зазначає, зокрема, що позивачем не доведено порушення його прав саме ПП «Дніпро», яке після закінчення дії договору оренди спірною земельною ділянкою не користується. Крім того, суд безпідставно стягнув з відповідача понесені позивачем судові витрати.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи в їх відсутність. За таких обставин неявка сторін відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Перевіривши за матеріалами справи законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав встановленим, що відповідач не виконав вимоги умов договору оренди від 24 лютого 2012 року щодо повернення земельної ділянки після припинення дії зазначеного договору, чим порушив права позивача як власника земельної ділянки, і дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову.
Покладений в основу рішення висновок відповідає фактичним обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ґрунтується на доказах, яким дана правильна юридична оцінка.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі"(далі-Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 17 Закону передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення НОМЕР_1 площею 2,89 га, розташованої на території Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, що підтверджується відповідним державним актом (а.с.7)
24 лютого 2012 року між ним та ПП «Дніпро» було укладено договір оренди цієї земельної ділянки терміном на один рік. Того ж дня цей договір зареєстровано в Голованівському відділі Держкомзему за № 35214808400035 (а.с. 58-61).
Передача та прийом земельної ділянки в натурі оформлено відповідним актом від 24 лютого 2012 року (а.с.63).
Про небажаючи поновлювати дію договору оренди ОСОБА_2 попередив ПП «Дніпро» відповідною заявою 5 лютого 2013 року, просив повернути йому земельну ділянку (а.с.4). Орендар не скористався визначеним п.8 договору оренди правом повідомити орендодавця про продовження строку дії договору оренди землі на новий строк.
Договір оренди землі припиняється,зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (ч.1 ст.31 Закону, п.37 договору оренди).
Відповідно до п.21 договору оренди, після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку після збору врожаю у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він її одержав. Підставою припинення договору є закінчення терміну дії договору.
Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Оскільки передача об'єкта оренди орендарем орендодавцю оформляється актом про передачу та прийом земельної ділянки, то відповідно передача його від орендаря до орендодавця також оформляється актом про передачу та прийом земельної ділянки.
Такий акт сторонами не складався. Будь-яких доказів, які б свідчили про повернення ОСОБА_2 спірної земельної ділянки після закінчення дії договору оренди, відповідач не надав. Не містить даних про належне виконання орендарем умов договору оренди щодо повернення земельної ділянки після його припинення і довідка Грузької сільської ради від 16 серпня 2013 року, на яку посилався відповідач в апеляційній скарзі.
Не спростовують покладеного в основу рішення висновку суду про наявність правових підстав для покладення на ПП «Дніпро» зобов'язання повернути позивачу належну йому земельну ділянку і інші доводи апеляційної скарги, більшість з яких були предметом перевірки судом першої інстанції при розгляді справи і їм надана відповідна юридична оцінка.
Питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу, судом вирішено з дотриманням вимог п.6 ч.1 ст.214, ст.ст. 88,84 ЦПК України, Закону України від 20 грудня 2011 року №4191-VІ "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".
Твердження апеляційної скарги про те, що позивачем не заявлялись позовні вимоги про стягнення з відповідача судового збору та витрат на правову допомогу, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки розподіл судових витрат не є позовною вимогою, а є питанням, яке відповідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України, вирішується судом під час ухвалення рішення.
За таких обставин суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишається без змін.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Дніпро" відхилити.
Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 31 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді