Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11/781/826/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Іващенко В.М.
Категорія 187 (86, 86-1, 142) Доповідач в колегії апеляційного суду Драний В. В.
22.10.2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Драного В.В.,
суддів Осєтрова В.І., Ткаченко Л.Я.,
за участі прокурора Агеєва В.М.,
захисника ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора Горбатко А., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 червня 2013 року, якою кримінальну справу стосовно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Світловодськ Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, який одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
повернуто Світловодському міжрайонному прокурору для організації додаткового розслідування.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні розбою за попередньою змовою групою осіб, при наступних обставинах.
05 червня 2012 року, приблизно о 23 год. 20 хв., ОСОБА_4 за попередньою змовою з особою стосовно якої справа виділена в окреме провадження, на площадці другого поверху в під'їзді № 1 будинку АДРЕСА_2 здійснили напад на ОСОБА_5 із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я останнього, відкрито заволодівши його грошима в сумі 400 доларів США та золотими виробами, спричинивши матеріальні збитки на загальну суму 129447 грн.
Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування суд першої інстанції вказав, що в судовому засіданні ОСОБА_4 заперечив свою причетність до розбійного нападу, потерпілий зазначив, що ОСОБА_4 лише схожий на нападника, тому просив закрити стосовно нього справу, впізнання поза візуальним спостереженням від 08.06.2012 року проведено з порушенням процесуального законодавства, жителів будинку, де стався напад не допитано слідчим як свідків. З викладеного суд дійшов висновку про неповноту проведеного досудового слідства, яку не можна усунути в судовому засіданні і вказав на необхідність проведення наступних слідчих дій:
- встановлення осіб, що проживають в будинку АДРЕСА_2 та сусідніх будинках, яким відомі обставини вчинення нападу на ОСОБА_6 та опитати їх в якості свідків, зокрема слід опитати в якості свідка ОСОБА_7, який повідомляв працівників міліції що бачив, як невідомі особи виходили з під'їзду в момент вчинення нападу;
- повторний допит потерпілого ОСОБА_5, проведення повторного впізнання поза візуальним спостереженням за його участю, проведення зводин віч-на-віч між ОСОБА_5 та ОСОБА_4;
- перевірку свідчень ОСОБА_4 про те, що він розповсюджував рекламні листівки;
- проведення дій спрямованих на виявлення можливості освітлення під'їзду №1 будинку АДРЕСА_2 фарами автомобіля.
В апеляції прокурор Горбатко А., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просив постанову Світловодського міськрайонного суду від 21.06.2013 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
В обґрунтування вимог посилається на невідповідність висновків суду, викладених у постанові фактичним обставинам справи, вважає, що суд дав неправильну оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, зокрема поясненням потерпілого, що під час впізнання поза візуальним спостереженням від 08.06.2012 року адвокат здійснював на нього тиск, матеріалам відтворення обстановки та обставин події із застосуванням технічних засобів в ході чого потерпілий підтвердив дані ним раніше показання, показанням свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які підтвердили показання потерпілого щодо впевненості остатнього в особі нападаючого. Крім того, суд не дав оцінки показанням свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які є жителями під'їзду будинку в якому стався розбійний напад, вказав на необхідність проведення слідчої дії зводин віч-на-віч між потерпілим та обвинуваченим залишивши поза увагою, що впізнання проводилося поза візуальним спостереження з ініціативи потерпілого.
Захисник подав заперечення в яких просить залишити без задоволення апеляцію прокурора, а постанову суду першої інстанції без змін.
В обґрунтування заперечень вказав, що досудове слідство в кримінальній справі проведено однобічно, з обвинувальним нахилом та істотними порушеннями вимог КПК.
Так, зауважив, що слідчим не надавався для ознайомлення відеозапис проведених слідчих дій; огляд місця події в квартирі АДРЕСА_1 проведений незаконно без дозволу власника; допит свідка ОСОБА_12 проведений незаконно, оскільки вказаний свідок в цей час була учасником іншої слідчої дії - огляду місця події; сфальсифіковані докази щодо наявності на речах ОСОБА_4 слідів крові; слідча дія - впізнання поза візуальним контролем проведена з грубим порушенням процесуального законодавства; не вирішено слідчим заявлені клопотання щодо проведення слідчих дій; не проінформовано прокурора про незаконні дії працівників міліції під час затримання ОСОБА_4 та проведення слідчої дії - впізнання; у висновку судово-медичної експертизи відсутні відповіді на запитання захисту; під час вилучення зразків крові у потерпілого не роз'яснено права понятим; в протоколі огляду місця події не зазначено день його проведення; слідчі дії проводилися різними слідчими, проте постнова про створення слідчої групи не оголошувалася; слідчим незаконно зупинялося досудове слідство на підставі п. 1 ч. 1 ст. 206 КПК; не усунуто суперечності в показаннях потерпілого щодо обставин нападу, в показаннях свідка ОСОБА_7 щодо кількості нападаючих осіб; при проведенні дактилоскопічної експертизи використовувалась інша дактилокарта, а не та, яка наявна в матеріалах справи про що вказав експерт.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, які заперечували проти апеляції прокурора, а постанову районного суду просили залишити без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, а матеріали справи поверненню на новий судовий розгляд, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України (1960 року) повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
В п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" зазначено, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 3151 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є не припустимим.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, висновок суду про неповноту досудового слідства в кримінальній справі фактично ґрунтується на невизнанні ОСОБА_4 своєї винності у причетності до інкримінованого йому злочину, відмові потерпілого від своїх попередніх свідчень стосовно особи нападаючого, а також на тому, що в ході досудового слідства не опитані як свідки жителі будинку, де стався напад та в сусідніх будинках.
Разом з тим, суд посилаючись на наведені вище обставини, як неповноту досудового слідства взагалі не надав оцінки тим доказам, які були досліджені в ході судового слідства, зокрема показанням підсудного ОСОБА_4, показанням допитаних свідків щодо обставин, які відбувалися протягом 05.06.2012 року в сукупності з наявними в матеріалах справи результатами протоколів слідчих дій та висновків експертиз.
Крім того, не дана оцінка висновкам судово-медичних експертиз щодо механізму і локалізації встановлених у ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 32-33, 38-39, 69); не дана оцінка висновку судової-дактилоскопічної експертизи, щодо наявності на вимикачі світла в підїзді № 1 будинку № 60 відбитку пальця ОСОБА_4, локалізації і механізму утворення даного відбитку на вимикачі (т.2 а.с. 23-28), та не перевірено шляхом надання відповідних судових доручень обставини за яких вказаний відбиток був залишений, зокрема і ті, на які посилається сам ОСОБА_4 щодо розклеювання рекламних листівок.
Судом не мотивована необхідність повторного допиту потерпілого ОСОБА_5, проведення повторного впізнання поза візуальним спостереженням за його участю, проведення зводин віч-на-віч між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з огляду на те, що сам ОСОБА_5 перебуває за межами території України та не бажає брати участь у проведенні за його участі слідчих дій.
Також не дана належна оцінка доводам викладеним в заяві потерпілого згідно якої він просив закрити справу відносно ОСОБА_4, оскільки напад на нього вчинила інша схожа на нього особа. Зокрема, не з'ясовано причини зміни потерпілим своїх показів, який в ході досудового слідства наполягав на викладених ним обставинах справи та вимогах майнового і морального характеру.
Крім того, виклик і допит нових свідків на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін.
Як обґрунтовано зауважив апелянт, суд не надавши оцінки показанням свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які є жителями під'їзду будинку в якому стався розбійний напад, дав вказівку щодо встановлення інших осіб, що проживають в будинку АДРЕСА_2 та сусідніх будинках, яким можливо відомі обставини вчинення нападу на ОСОБА_6 та опитати їх в якості свідків, опитати в якості свідка ОСОБА_7, який повідомляв працівників міліції що бачив, як невідомі особи виходили з під'їзду в момент вчинення нападу. При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що судом за клопотанням будь-якої сторони судового провадження вживались заходи щодо встановлення цих осіб шляхом надання судових доручень, в тому числі і допиту ОСОБА_7
Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку, що постанова Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 червня 2013 року про повернення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 на додаткове розслідування є немотивованою, прийнятою з порушенням вимог ст. 281 КПК України (1960 року), а тому підлягає скасуванню, а кримінальна справа - направленню на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду суду необхідно ретельно дослідити обставини та докази по справі з точки зору їх достовірності і достатності, зокрема: показання обвинуваченого, в тому числі з'ясувавши більш детально обставини за яких він, з його слів, розклеював у під'їзді № 1 будинку АДРЕСА_2, рекламні листівки, та за необхідності шляхом надання судового доручення перевірити вказані показання; показання потерпілого ОСОБА_5, надавши оцінку його позиції протягом досудового та судового слідства та причинам зміни ним показань; показання свідків на досудовому слідстві; результати проведених слідчих дій; висновки експертиз, дати їм належну правову оцінку та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог ст.327 КПК України (1960 року).
Крім того, колегія суддів, щодо викладених стороною захисту в запереченні на апеляцію прокурора доводів на предмет порушень вимог КПК в ході досудового слідства у кримінальній справі, звертає увагу, що допущені при вчиненні окремих слідчих чи процесуальних дій порушення закону, що призвели до ущемлення прав та інтересів учасників процесу, поновити які неможливо, не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування. За наявності відповідних підстав такі порушення мають тягти визнання доказів недопустимими.
Керуючись п. 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (в редакції закону від 13.04.2012 року), ст.ст. 362, 366, 374 КПК України (1960 року), колегія суддів апеляційного суду
Апеляцію прокурора Горбатко А., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - задовольнити.
Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 червня 2013 року про повернення Світловодському міжрайонному прокурору кримінальної справи стосовно ОСОБА_4, обвинуваченого за ч. 2 ст. 187 КК України для організації додаткового розслідування - скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Судді: (підписи)
Драний В.В. Осєтров В.І. Ткаченко Л.Я.