Справа № 454/1412/13 Головуючий у 1 інстанції: Фарина Л.Ю.
Провадження № 22-ц/783/5771/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
Категорія: 51
21 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Гірник Т.А., Ніткевича А.В.,
секретаря: Глинського О.А.,
з участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення Сокальського районного суду Львівської області 14 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ДП «Львіввугілля» про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, внаслідок професійного захворювання, -
встановила:
рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 14 червня 2013 року вищевказаний позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ДП «Львіввугілля» на користь ОСОБА_2 6 500 грн. заподіяної моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, внаслідок професійного захворювання та 114 грн. 70 коп. судового збору в дохід держави.
Рішення суду оскаржив позивач, просить його змінити, стягнувши з відповідача на його користь 30 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, внаслідок професійного захворювання, посилаючись на те, що визначаючи розмір моральної шкоди судом не враховано ступінь фізичних і моральних страждань, їх тривалості та тяжкості, істотності вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Так, апелянт зазначає, що він втратив працездатність на 60%, що призвело до звільнення з роботи за станом здоров'я, та став інвалідом третьої групи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду колегія суддів приходить до наступного висновку.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення щодо часу та місця розгляду справи.
За таких обставин, у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розглядові справи.
Задовольняючи частково вимоги позивача та стягуючи в його користь 6 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні позивачем трудових обов'язків, внаслідок професійного захворювання, районний суд виходив з того, що така сума є належною компенсацією. Однак, з таким висновком колегія судів погодитись не може з наступних підстав.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженими ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Встановлено, що з 1994 року позивач працював на шахтах «Укрзахідвугілля», що на даний час ДП «Львіввугілля» - гірником підземним третього розряду, з 11.03.1996 р. переведений гірничим робітником по ремонту гірничих виробіток підземним 4 розряду, в 2003 р. переведений на посаду прохідника підземного 5 розряду, в 2006 році переведений на посаду майстра підривника 4 розряду, а в 2001 році переведений на посаду гірника підземного 3 розряду.
11 серпня 2011 року позивача звільнено з роботи на підставі п.2 ст.40 КЗпП України - за станом здоров'я.
Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з тривалою роботою в особливо шкідливих та тяжких умовах праці в позивача погіршився стан здоров'я, внаслідок чого він неодноразово знаходився на лікуванні, що стверджується медичною документацією (а.с.11-23, 26-30).
Висновком Центральної лікарсько-експертної комісії від 02 серпня 2011 року позивачу встановлено діагноз: хронічна попереково-крижова радикулопатія в стадії неповної ремісії з помітним больовим компонентом, хронічний бронхіт ІІ ст.. в фазі затухаючого загострення, прикореневий пневмосклероз, ЛН - І-ІІ ст., вегетосерсорна поліневропатія верхніх кінцівок з вегетативно-трофічним порушенням в кистях, що є професійним захворюванням.
Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 16.08.2011 р. стверджується, що професійне захворювання виникло у позивача внаслідок роботи в умовах впливу шкідливих факторів виробничого середовища на шахтах відповідача за професіями, які він обіймав (а.с.24, 25).
23 серпня 2011 року позивачу вперше встановлено стійку втрату професійної працездатності внаслідок професійного захворювання у відсотковому відношенні - 60%.
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 13.09.2012 року позивачу безтерміново встановлено третю групу інвалідності внаслідок професійного захворювання та підтверджено 60% втрати професійної працездатності (а.с.31, 32).
Вище зазначене свідчить про порушення законних прав позивача, що призвели до моральних страждань як фізичних так і моральних, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Про наявність небезпечних і шкідливих умов праці позивача в ДП «Львівугілля» та в інших вказаних вище працедавців, правонаступником якого є відповідач, стверджується матеріалами справи, актом розслідування професійного захворювання та медичними документами.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
Перевіряючи визначений судом розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів вважає, що визначений районним судом розмір не забезпечує належну компенсацію спричиненої позивачу моральної шкоди внаслідок професійного захворювання та отримання 3-ї групи інвалідності і втрати 60% професійної працездатності.
Колегія суддів вважає, що моральна шкода позивача полягає в його моральних страждання у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, істотності вимушених змін у життєвих стосунках потерпілого, ушкодження здоров'я завдає фізичні та моральні страждання потерпілому та вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про збільшення розміру моральної шкоди з 6 500 грн. до 10 000 грн. та вважає, що такий розмір буде відповідати тяжкості порушених законних прав позивача, що призвели до його моральних та фізичних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимогам від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Керуючись ст.ст.303, 305, п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ч.2 ст. 314, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 червня 2013 року змінити.
Збільшити розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з Державного підприємства «Львіввугілля» на користь ОСОБА_2 з 6 500 грн. до 10 000 (десяти) тисяч, заподіяної спричиненням ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, внаслідок професійного захворювання.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий Бакус В.Я.
Судді Гірник Т.А.
Ніткевич А.В.