Справа № 246/491/13-ц
19 серпня 2013 року Тельманівський районний суд Донецької області
у складі: головуючого судді Чиньонова О.В.,
при секретарі Чабан О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
3 квітня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № MRXRRX12460070 від 13 квітня 2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6960,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві. Відповідно до умов Договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 13 березня 2013 року у нього виникла заборгованість у розмірі 102755 гривень 50 копійок, яка складається з: 590 гривень 45 копійок - заборгованості за кредитом, 30296 гривень 52 копійок - заборгованості по процентам за користування кредитом, 1033 гривень 56 копійок - заборгованості по комісії за користування кредитом; 65465 гривень 66 копійок - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 гривень - штрафу (фіксована частина), 4869 гривень 31 копійки - штрафу (процентна складова). Просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 102755 гривень 50 копійок за кредитним договором № MRXRRX12460070 від 13 квітня 2007 року, а також судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. На позові наполягав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов не визнав, просив суд застосувати строк позовної давності. Також надав заперечення проти позову, в якому зазначив, що судовим наказом № 2-н-8 від 21 лютого 2008 року з нього на користь позивача стягнуто заборгованість по кредитному договору у розмірі 11282 гривень 21 копійки. Судовий наказ знаходився на виконанні в Тельманівській державній виконавчій службі і 30 грудня 2011 року був повернутий стягувачу з залишком заборгованості у розмірі 6444 гривень 52 копійки. Однак, вже після цього, він добровільно погасив борг у розмірі 1350 гривень. Вважає, що позивач навмисно вводить суд в оману, оскільки спір був вирішений 21 лютого 2008 року.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, дійшов до наступного.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Матеріалами справи встановлено, що 13 квітня 2007 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № MRXRRX12460070, згідно якого останньому надано кредит в сумі 6960,00 гривень, на строк 12 місяців, з 13 квітня 2007 року по 12 квітня 2008 року включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 93 гривень 96 копійок та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1160,00 гривень в обмін на зобов»язання Позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії, з щомісячним погашенням заборгованості шляхом надання банку грошових коштів у період з 21 по 26 число кожного місяця.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом № MRXRRX12460070 від 13 квітня 2007 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ПриватБанком станом на 13 березня 2013 року становить 102755 гривень 50 копійок, яка складається з: 590 гривень 45 копійок - заборгованості за кредитом, 30296 гривень 52 копійок - заборгованості по процентам за користування кредитом, 1033 гривень 56 копійок - заборгованості по комісії за користування кредитом; 65465 гривень 66 копійок - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 гривень - штрафу (фіксована частина), 4869 гривень 31 копійки - штрафу (процентна складова).
Відповідач надав до суду заяву про застосування судом строку позовної давності.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
Згідно ст.258 ч.2 п.1 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно ст.259 ч. 1 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Згідно ст.261 ч.5 ЦК України за зобов»язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, заявленому до винесення ним рішення.
Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Судом встановлено, що 13 квітня 2007 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № MRXRRX12460070, згідно якого останньому надано кредит в сумі 6960,00 гривень, на строк 12 місяців з кінцевим терміном повернення 12 квітня 2008 року з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 93 гривень 96 копійок та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1160,00 гривень в обмін на зобов»язання Позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії, з щомісячним погашенням заборгованості шляхом надання банку грошових коштів у період з 21 по 26 число кожного місяця. Відповідач належним чином умови договору не виконував, що стало підставою для звернення ЗАТ КБ «ПриватБанк» з заявою до суду про видачу судового наказу. Судовим наказом від 21 лютого 2008 року з ОСОБА_1 на користь позивача була стягнута заборгованість за кредитним договором № MRXRRX12460070 від 13 квітня 2007 року у розмірі 11282 гривні 21 копійки. Таким чином, строк перебігу позовної давності почався з 22 лютого 2008 року. Оскільки під час укладання кредитного договору сторони домовилися про збільшення строку позовної давності до 5 років, то строк позовної давності сплив 22 лютого 2013 року. Позивач у встановлений договором строк до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості не звертався. Позовна заява до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом позивачем подана тільки 3 квітня 2013 року, тобто після закінчення строку позовної давності, що відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові.
На підставі викладеного ст.ст.257, 258, 259, 261, 267, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,
Публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" в позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № MRXRRX12460070 від 13 квітня 2007 року відмовити у зв»язку з спливом строку позовної давності.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Донецької області через Тельманівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя