255/2843/13-ц
28 жовтня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Алтухової О.С.,
секретарі - Ангеліна Н.В., Щукіна О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1? представника позивача ОСОБА_2, представників відповідачів Базикіної Я.О., Веденєвої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ворошиловської районної в м.Донецьку ради, Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, Донецької міської ради, Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ворошиловської районної в м.Донецьку ради №251 від 13.11.2012 року, визнання недійсним Акту виконавчого комітету комісії Ворошиловської районної в м.Донецьку ради від 17.10.2012 року про обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1, визнання дій посадових осіб виконавчого комітету Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про встановлення межі між суміжними земельними ділянками та обстеженню земельної ділянки по АДРЕСА_1 незаконними, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ворошиловської районної в м.Донецьку ради, Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, Донецької міської ради, Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ворошиловської районної в м.Донецьку ради №251 від 13.11.2012 року, визнання недійсним Акту виконавчого комітету комісії Ворошиловської районної в м.Донецьку ради від 17.10.2012 року про обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1, визнання дій посадових осіб виконавчого комітету Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про встановлення межі між суміжними земельними ділянками та обстеженню земельної ділянки по АДРЕСА_1 незаконними, посилаючись на наступні обставини.
13.11.2012 року Ворошиловська районна в м.Донецьку рада виконавчого комітету рішенням за № 251 відмовила їй у зміні існуючих меж між домоволодіннями НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, встановила межі між домоволодіннями НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 по існуючим межам, та зобов'язала її звільнити самовільно зайняту земельну ділянку прощею 0,0180 га (частина провулку) зі східної сторони домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом демонтування паркану.
Вищезазначене рішення було прийнято комісією після того,як вони оглянули Акти обстеження земельної ділянки від 17.10.2012 року та 05.11.2012 року.
Вважає дії посадових осіб виконавчого комітету по обстеженню земельної ділянки по АДРЕСА_1 незаконними, Акт від 17.10.2012 року складений посадовими особами виконкому про обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , рішення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради виконавчого комітету № 251 від 13.11.2012 року недійсним по наступним підставам.
02.07.2007 року на підставі договору купівлі продажу жилого будинку, ОСОБА_6 продала їй, та ОСОБА_7 у власність житловий будинок, розташований за адресою:АДРЕСА_1. Доля власності у неї - 2/3 частини жилого будинку, ОСОБА_7- 1/3 частини жилого будинку. Згідно п.1.3. вищезазначеного договору площа земельної ділянки 800 кв. м.
За приписом ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю чи споруду право власності на земельну ділянку або її частку може переходити на підставі цивільно-правових узгоджень, а право користування - на підставі договору оренди.
Попередня власниця зазначеного жилого будинку не змогла отримати документи, що підтверджували б її право власності або право користування на землю оскільки існував спір про межі земельної ділянки.
Вона також не може отримати право власності на вказану земельну ділянку через те, що відповідачі невірно встановлюють межі земельних ділянок. Сусіди, саме на підставі невірних розмірів самочинно збільшили розміри своїх земельних ділянок та встановлено огорожу її земельний ділянці.
Її користування земельною ділянкою для обслуговування належного домоволодіння має бути у межах договору про право забудови вільної земельної ділянки від 27.09.1938 р. Окрім того, на теперішній час існує рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 20.07.2002 року (справа № 2-13/02) за позовом ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яким позовні вимоги задовольнив. У рішенні зазначено: «Земельный участок АДРЕСА_1 (Дом истицы ОСОБА_8.) уменьшился на 0,83 м»; «Таким образом, увеличение земельного участка АДРЕСА_2 (домостроение ответчицы 1 ОСОБА_12) на 1 метр произошло за счет уменьшения длины земельного участка АДРЕСА_1 и также за счет постройки домостроения литером «Г», которое построено за пределами земельного участка. Следовательно, право пользования земельного участка ОСОБА_8 нарушено и потому иск ее подлежит удовлетворению».
08.06.2012 року вона звернулась з заявою до Донецького міського голови ОСОБА_9, та з відповідною заявою 29.02.2012 року вона звернулась до Ворошиловської районної м.Донецьку ради з проханням призначити комісію з метою встановлення межі між домоволодіннями НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
Вона отримала три відповіді - з Ворошиловської районної в м.Донецьку Ради від 30.03.2012 року та від 22.06.2012 року, з Управління земельних ресурсів від 31.08.2012 р, з формальною відмовою про розгляд питання, яке було нею подано у заяві.
Раптом 24.09.2012 року та 11.10.2012 року їй було надано листа з Ворошиловської районної в м.Донецьку Ради з попередженням, що 15.10.2012 р. о 11 год. буде обстеження комісією межи земельної ділянки за її адресою.
Дійсно, 17.10.2012 року (але не 15.10.2012 р., як вказано у листах) до неї приїжджала комісія у складі: архітектор Ворошиловського району ОСОБА_10, та землеустроітель Ворошиловского району ОСОБА_11, спеціаліст відділу житлово-комунального господарства Ворошиловської районної в м.Донецьку ради ОСОБА_5
Як вбачається зі змісту Акту обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 17.10.2012 р., комісія зробила наступні висновки:
« 1. Межевую линию между домовладениями НОМЕР_1 и АДРЕСА_1 установить по фактическому прохождению существующего ограждения.
2.самовольно занятую часть земельного участка АДРЕСА_1 (со стороны переулка) освободить путем демонтажа установленного ограждения.
3. Отметить, что существующее расстояние между ограждением (межевой линией) и домом АДРЕСА_1 достаточно для обсуживания стены вышеуказанного дома»
Але ж до уваги не були прийняті документи, які підтверджують, що її право порушено, а саме: рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 20.07.2002 року (справа № 2-13/02), договір про право забудови вільної земельної ділянки від 27.09.1938 р., викопіровка з генерального плану.
Окрім того, в Акті відсутній її особистий підпис або ж сусідів про те, що їх ознайомили з висновками комісії, що вони були присутні.
Рішення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради виконавчого комітету № 251 від 13.11.2012 року було прийнято на підставі актів обстеження земельної ділянки від 17.10.2012 р. та 05.11.2012 р., які зроблені з порушенням законодавства та її права на користування земельною ділянкою.
Вважає за необхідне зазначити,що комісія взагалі була у неї тільки 17.10.2012 р., Акт обстеження від 05.11.2012 р. вона взагалі ніколи не бачила та не була присутня при його складанні, не має думки про висновки у даному Акті.
Треба зазначити, що в Акті обстеження земельної ділянки від 17.10.2012 року взагалі відсутнє посилання на будь які нормативно - правові акти, або на технічні або правовстановлюючі документи , які б обґрунтували висновки комісії, яка проводила обстеження.
Внаслідок прийняття незаконного рішення комісією Ворошиловської районної у м. Донецьку Ради щодо встановлення межі між домоволодіннями НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 по існуючим межам та неправомірних дій посадових осіб Ворошиловської районної у м. Донецьку Ради з приводу обстеження земельної ділянки за адресою: м.Донецьк,пр.Ватутіна, порушуються її законні права та інтереси, вона позбавлена можливості реалізувати особисте право на приватизацію земельної ділянки, яка є у її користуванні для обслуговування будинку, який належить їй на праві власності.
Тому просила суд визнати недійсним рішення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради виконавчого комітету № 251 від 13.11.2012 року; визнати недійсним Акт комісії Ворошиловської районної в м.Донецьку виконавчого комітету від 17.10.2012 року про обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1; визнати дії посадових осіб виконавчого комітету Ворошиловської районної у м.Донецьку Ради по встановленню межі між суміжними земельними ділянками та обстеженню земельної ділянки по АДРЕСА_1 незаконними.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, дали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просили позов задовольнити повному обсязі.
Представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 звернулась до Ворошиловської районної в м.Донецьку ради із заявою про проведення додаткового обстеження межевої лінії між лінії між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. Так, згідно акту обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 17.10.2012 р. при обстеженні було виявлено, що ОСОБА_1 було самовільно зайнята частина провулку шляхом встановлення бетонної огорожі висотою 2 м. Площа самовільно зайнятої частини провулку складає орієнтовно 180 кв.м. зі східної сторони земельної ділянки АДРЕСА_1. На самовільно зайнятій ділянці знаходиться залізобетонна опора зовнішнього освітлення вулиці. Враховуючи вищевикладене, комісія визнала доцільним: межову лінію між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 встановити по фактичному проходженню існуючого огородження; самовільно зайняту частину земельної ділянки АДРЕСА_1 (зі сторони провулку) звільнити щляхом демонтування встановленого огородження. У вказаному акті також було зазначено, що існуюча відстань між огорожами (межевою лінією) та будинком АДРЕСА_1 достатня для обслуговування стіни вищевказаного будинку.
На підставі вказаного акту, 13.11.2012 р. за №251 виконавчим комітетом Ворошиловської районної в м.Донецьку ради було прийняте рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у зміні існуючих меж між домоволодіннями НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, встановлено межі між домоволодіннями НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 по існуючим межам; зобов'язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0180 га (частина провулку) зі східної сторони домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом демонтування бетонного паркану.
Із вказаними актом та рішенням позивач не погоджується, посилаючись на те, що відповідачами не були взяті до уваги: дані технічного паспорту станом на 23.02.2007 р., рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 20.12.2002 року (відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_12 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою були задоволені, зобов'язано ОСОБА_12 перенести забор на 1 метр вглиб своєї земельної ділянки зі сторони земельної ділянки по АДРЕСА_1), викопіювання з Генерального плану,договір про право забудови вільної земельної ділянки. Більше того, вона оспорюваний акт не підписувала, комісія до не 05.11.2012 року не приходила.
Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
На підставі договору купівлі-продажу жилого будинку від 2 липня 2007 року, посвідченого ОСОБА_13, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, ОСОБА_6 передала у власність ОСОБА_1, ОСОБА_7 у власність житловий будинок з житловою прибудовою, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виготовленого станом на 23.02.2007 р., план земельної ділянки садибного (індивідуального) житлового будинку було нанесено на підставі тих меж, які були встановлені рішенням Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м.Донецьку ради №49 від 16.02.2007 р.
Так, відповідно до вказаного вище рішення №49 від 16.02.2007 р., розглянувши матеріали земельного спору ОСОБА_6 і ОСОБА_14 (попереднього власника домоволодіння АДРЕСА_3) виконавчий комітет Ворошиловської районної в м.Донецьку ради вирішив розв'язати земельний спор відносно суміжної межі поміж земельними ділянками НОМЕР_1 і АДРЕСА_1, визначив суміжну межу ділянок з наступним описом її проходження з півдня на північ: по огорожі з металевої сітки довжиною 40,50 м, яка проходить від бетонної огорожі паралельно східній стіні жилого будинку АДРЕСА_3 (літ. А-1 в технічному паспорті на жилий будинок індивідуального жилого фонду по АДРЕСА_3 від 18.04.94 р. інвентарний номер 1/1624, виданий ОСОБА_14) на відстані 0,60 м на схід від неї, і яка проходить паралельно західній стіні жилого будинку АДРЕСА_3 (літ. А-1 в технічному паспорті на жилий будинок індивідуального жилого фонду по АДРЕСА_1:від 06.02.90 р. інвентарний номер 1622/25, виданий ОСОБА_6) на відстані 0,50 м на захід від неї, далі по цій огорожі з металевої сітки, яка проходить паралельно східній стіні сараю по АДРЕСА_3 до дерев'яної огорожі.
Вказане рішення оскаржене у встановленому законом порядку не було та є чинним на час ухвалення рішення.
Даним рішенням були встановлені межі між домоволодіннями належними ОСОБА_1 та ОСОБА_12 Вони відповідають межовим лініям вказаним у плані земельних ділянок згідно до даних технічної інвентаризації.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, яка кореспондується з положеннями ст. 321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 152 Земельного Кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Ч.1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як вбачається з акту обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 17.10.2012 року, при проведенні обстеження ОСОБА_1 була присутня. З приводу відсутності підпису ОСОБА_1 суд зазначає, що законодавчо не встановлено, що в актах такого роду є необхідним підпис заявника, таким чином, по формі акт від 17.10.2012 року відповідає вимогам Закону.
Щодо невідповідності дати обстеження та дати складання акту, суд також зазначає, що вказане протиріччя жодним чином не впливає на законність акту по своїй суті.
Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що акт обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 17.10.2012 року відповідає вимогам чинного на час його складання законодавства, а тому підстав для визнання його недійсним немає.
Крім того, дії посадових осіб виконавчого комітету Ворошиловської районної у м.Донецьку Ради по встановленню межі між суміжними земельними ділянками та обстеженню земельної ділянки по АДРЕСА_1 також узгоджуються із вимогами Закону.
З приводу оскаржуваного позивачем рішення виконавчого комітету Ворошиловської районної в м.Донецьку ради № 251 від 13.11.2012 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (ч.1). Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину (ч.2). 3. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою (ч.3). Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.4). Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону. Під час набуття права оренди на земельну ділянку на підставі договору відчуження права оренди землі первинний договір оренди землі, право оренди на яку відчужується, додається до договору відчуження права оренди землі в кожному такому разі відчуження. На договорі оренди земельної ділянки орган державної реєстрації речових прав на нерухоме майно робить відмітку про перехід права оренди земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід (ч.5). При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід. У разі набуття права власності на земельну ділянку кількома набувачами або у разі відсутності на відповідному державному акті місця для проставлення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку набувачеві або відчужувачеві земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня подання ним до органу, який здійснює видачу зазначеного акта, документів, передбачених законодавством, видається державний акт на право власності на земельну ділянку. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею. У разі зміни співвласника або набуття права спільної власності на земельну ділянку орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, також вносить зміни до державного акта на право власності на землю щодо співвласників земельної ділянки (ч.6). Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку (ч.7). У разі якщо державним актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на декілька земельних ділянок, відчуження однієї з цих ділянок здійснюється після виготовлення державного акта, що посвідчує право власності на кожну з цих ділянок (ч.8). Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку. Право постійного користування на декілька земельних ділянок, наданих під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів (доріг, трубопроводів, ліній електропередачі та зв'язку), може посвідчуватися одним державним актом (ч.9).
Суд не приймає до уваги надане позивачем рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 20.12.2002 року, відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_6 (попереднього власника жилого будинку АДРЕСА_1) до ОСОБА_12 (власника жилого будинку АДРЕСА_2) про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою були задоволені та зобов'язано ОСОБА_12 перенести забор на 1 метр вглиб своєї земельної ділянки зі сторони земельної ділянки по АДРЕСА_1, та договір забудови вільної земельної ділянки від 27.09.1938 р., оскільки ОСОБА_1 лише у 2007 році стала співвласницею будинку АДРЕСА_1 і тому вказані документи не мають жодного відношення до позивача.
Позивачем до суду не надано жодного правовстановлюючого документу, у відповідності до ст.126 Земельного кодексу України, на підтвердження її права власності або користування спірною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 із зазначенням меж цієї ділянки, які були встановлені в натурі на місцевості, а тому неможливо казати про порушене право позивача відповідачами.
Виходячи з викладеного вище, позовні вимоги ОСОБА_1 до Ворошиловської районної в м.Донецьку ради, Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, Донецької міської ради, Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м.Донецьку ради задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ворошиловської районної в м.Донецьку ради, Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, Донецької міської ради, Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ворошиловської районної в м.Донецьку ради №251 від 13.11.2012 року, визнання недійсним Акту виконавчого комітету комісії Ворошиловської районної в м.Донецьку ради від 17.10.2012 року про обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1, визнання дій посадових осіб виконавчого комітету Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про встановлення межі між суміжними земельними ділянками та обстеженню земельної ділянки по АДРЕСА_1 незаконними - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ворошиловського районного суду
м. Донецька О.С. Алтухова