Справа №200/6612/13-ц
11 жовтня 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Шевцової Т.В.
при секретарі Мар'єнко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Товариства з лбеженою відповідальністю "Аструм Люкс" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та стягнення збитків -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договору недійсним та стягнення збитків.
В обгрунтування своїх позовних вимог ТОВ "Аструм Люкс" посилалося на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 2012 року воно є власником нежитлового приміщення №1 в літ. "Б-2" на І поверсі загальною площею 288,0 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. 03 вересня 2012 року між ними та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди №04/12 зазначеного приміщення на строк до 04 вересня 2013 року. Згідно умов п.3.1 договору орендна плата становила 20 000 гривень на місяць, на виконання умов п.3.4 договору оренди ФОП ОСОБА_3 сплатила передплату за оренду приміщення за чотири місяці у розмірі 80 000 гривень шляхом перерахування коштів 06 вересня 2012 року. 07 вересня 2012 року ФОП ОСОБА_3 сповістила ТОВ "Аструм Люкс", що частиною орендованого приміщення користується ФОП ОСОБА_1 на підставі договору оренди №2 від 01 січня 2012 року, укладеного нею з колишнім власником ОСОБА_2 На неодноразові письмові та усні вимоги звільнити приміщення ФОП ОСОБА_1 не реагує. 05 вересня 2013 року Постійно діючим третейським судом при Ассоціації "Вертекс" по справі № 03-07/13 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ТОВ "Аструм Люкс" про стягнення 80 000 гривень за договором оренди №04/12 від 04 вересня 2012 року було відмовлено в позові у зв'язку з тим, що ТОВ "Аструм Люкс" повернуло грошові кошти в повному обсязі. Позивач вважає, що ФОП ОСОБА_1 своїми протиправними діями спричинила їм збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 240 000 гривень і посилаючись на ст.11, ч.2 ст.16, ст.22, ч.1, 2 ст.1166 ЦК України просили суд стягнути зазначену суму з останньої. Також посилаючись на те, що власником спірного приміщення станом на 01 січня 2012 року було ТОВ "Днепроградострой", ОСОБА_2 не мав права укладати договір оренди № 2 від 01 січня 2012 року з ФОП ОСОБА_1 на дане приміщення, і на підставі ст. ст. 204, 215, 216, 236, 328 ЦК України просили визнати недійсним договір оренди спірного приміщення № 2 від 01 січня 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності підставі наявних у справі доказів.
Представник відповідачів позовні вимоги не визнав повністю, надав заяву про розгляд справи у його відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказах. Надав суду письмові заперечення і письмові докази, в яких посилався на те, що законність та правомірність володіння, користування та розпорядження спірним нежитловим приміщенням, а також неможливість знати станом на 01 січня 2012 року (дату укладення договору оренди приміщення) про рішення судів щодо припинення права власності ОСОБА_2 на нього, оскільки розгляд усіх справ відбувався за його відсутністю, що в свою чергу підтверджує відсутність як неправомірних дій з боку ОСОБА_1, так і відсутність безпосереднього причинного зв'язку між її діями та завданою шкодою ТОВ "Аструм Люкс" у розмірі 240 000 гривень, тому як про порушення свого права власності на спірне приміщення ОСОБА_2 стало відомо лише на початку жовтня 2012 року і 19 жовтня 2012 року ОСОБА_2 одразу звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з заявою про перегляд заочного рішення від 19 грудня 2008 року по цивільній справі № 2-4737/2008. Також представник відповідачів зазначив, що укладення договорів оренди на одне спірне приміщення, однією загальною площею 288,0 кв.м, майже в один час з різними орендарями ФОП "Фільченко" та ТОВ "Колізей Плаза" свідчить лише про штучність створення доказів з боку ТОВ "Аструм Люкс" для обгрунтування вимог щодо відшкодування нібито завданих ним збитків та на їхню думку має на меті лише завдання ОСОБА_2 якнайбільше незручностей під час захисту порушених прав та інтересів щодо відновлення його права власності на спірне приміщення.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, на підставі договору купівлі-продажу від 30 серпня 2002 року, посвідченого Першою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 4-3716, зареєстрованого в КП "ДМБТІ" від 01 жовтня 2002 року ОСОБА_2 належало нежитлове приміщення № 1 - магазин поз. 1-16, ІІ загальною площею 288,0 кв.м, літ. "бVII", "бVIII" - ганки, пожежний вихід літ. "б16" на першому поверсі в будинку літ. "Б-2" по АДРЕСА_1.
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2008 року по цивільній справі № 2-4737/2008 року за позовом ДП Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" м. Дніпропетровська до Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, приватного підприємства "Екуд", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на спірне приміщення позов було задоволено та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 17 жовтня 2000 року, укладений між Дніпропетровською обласною спілкою споживчих товариств та ПП "Екуд"; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 30 серпня 2002 року, укладений між ПП "Екуд" та ОСОБА_2; визнано право власності на спірне приміщення за ДП Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" м. Дніпропетровська.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2010 року по цивільній справі № 2-1033/2010 за позовом ТОВ "Днепроградострой" до ДП Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" м. Дніпропетровська, ОСОБА_4 про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії позов було задоволено частково та визнано право власності на спірне приміщення за ТОВ "Днепроградострой".
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №2а-13229/10/0470 за позовом ТОВ "Днепроградострой" до КП "ДМБТІ" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії від 16 листопада 2010 року визнано дії КП "ДМБТІ" щодо відмови ТОВ "Днепроградострой" в здійснені державної реєстрації прав на спірне приміщення та зобов'язано КП "ДМБТІ" здійснити державну реєстрацію прав на спірне приміщення за ТОВ "Днепроградострой".
17 лютого 2012 року між ТОВ "Днепроградострой" та ТОВ "Интерсат" був укладений договір купівлі-продажу зазначеного приміщення, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №272 та 21 березня 2012 року КП "ДМБТІ" Дніпропетровської обласної ради здійснено державну реєстрацію прав на спірне приміщення за ТОВ "Интерсат".
10 серпня 2012 року між ТОВ "Интерсат" та ТОВ "Аструм Люкс" був укладений договір купівлі-продажу зазначеного приміщення, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №1752 та 03 вересня 2012 року КП "ДМБТІ" Дніпропетровської обласної ради здійснено державну реєстрацію прав на спірне приміщення за ТОВ "Аструм Люкс".
19 жовтня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з заявою про перегляд заочного рішення по цивільній справі №403/13313/12 (№2-4737/2008) за позовом ДП Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" м. Дніпропетровська до Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, ПП "Екуд", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на спірне приміщення.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 листопада 2012 року по цивільній справі № 403/13313/12 (№ 2-4737/2008) за позовом ДП Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" м. Дніпропетровська до Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, ПП "Екуд", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на спірне приміщення заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2008 року скасовано.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2012 року по цивільній справі № 403/13313/12 (№2-4737/2008) за позовом ДП Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" м. Дніпропетровська до Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, ПП "Екуд", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на спірне приміщення, яка набрала законної сили 18 грудня 2012 року, зазначений позов залишений без розгляду.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2012 року, яке набрало законної сили 24 грудня 2012 року, рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 березня 2010 року по цивільній справі № 2-1033/2010 за позовом ТОВ "Днепроградострой" до ДП Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" м. Дніпропетровська, ОСОБА_4 про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії скасовано та в задоволенні позову ТОВ "Днепроградострой" відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 10н-13/2а/13229/10/0470 за адміністративним позовом ТОВ "Днепроградострой" до КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії від 29 травня 2013 року постанову цього ж суду за даною справою скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Днепроградострой".
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2013 року по цивільній справі № 22-ц/774/6005/13 за позовом ТОВ "Аструм Люкс" до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, яке набрало законної сили 06 червня 2013 року, в задоволенні позову ТОВ "Аструм Люкс" відмовлено повністю.
На підставі податкових повідомлень-рішень ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська за 2009-2012 роки та квитанцій за 2009-2012 роки оренду плату за володіння та користування земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 для фактичного розміщення спірного приміщення магазину здійснював ОСОБА_2
На підставі договору оренди приміщення №04/12 від 04 вересня 2012 року, укладеного між ТОВ "Аструм Люкс" та ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Аструм Люкс" надає, а ФОП ОСОБА_3 отримує в тимчасове платне користування нежитлове приміщення № 1 в літ. "Б-2" загальною площею 288,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі акту прийому-передачі від 04 вересня 2012 року до договору оренди приміщення № 04\12 від 04 версеня 2012 року ТОВ "Аструм Люкс" передало, а ФОП ОСОБА_3 прийняла зазначене приміщення загальною площею 228,0 кв.м та претензій не мала.
На підставі рішення від 05 вересня 2013 року Постійно діючого третейського суду при Ассоціації "Вертекс" по справі № 03-07/13 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ТОВ "Аструм Люкс" про стягнення 80 000 гривень за договором оренди № 04/12 від 04 вересня 2012 року в задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 було відмовлено в повному обсязі у зв'язку з тим, що ТОВ "Аструм Люкс" повернуло грошові кошти.
На підставі акту від 07 вересня 2012 року про встановлення факту перешкод в користуванні приміщення до договору оренди №04/12 від 04 вересня 2012 року користуватися спірним приміщенням ФОП ОСОБА_3 не має можливості у зв'язку з тим, що частиною даного приміщення користується ФОП ОСОБА_1
На підставі вимоги ТОВ "Аструм Люкс" №12/32 від 09 вересня 2012 року та накладної № 105906 від 09 вересня 2012 року на ім'я ОСОБА_1 була направлена вимога про звільнення спірного приміщення в строк до 12 вересня 2012 року.
На підставі акту від 06 жовтня 2012 року про встановлення факту перешкод у користуванні до договору оренди № 27-12/2 від 27 вересня 2012 року користуватися спірним приміщенням ТОВ "Колізей Плаза" не має можливості у зв'язку з тим, що даним приміщення користується ОСОБА_2
На підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2013 року, яке не набрало законної сили, по цивільній справі № 201/1487/13-ц за позовом ТОВ "Аструм Люкс" до ОСОБА_2 про відшкодування збитків задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Аструм Люкс" в рахунок відшкодування збитків 300 000.
На підставі ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2013 року по цивільній справі № 201/1487/13-ц за позовом ТОВ "Аструм Люкс" до ОСОБА_2, про відшкодування збитків під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 провадження по справі зупинено до розгляду по суті цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Днепроградострой", ТОВ "Интерсат", ТОВ "Аструм Люкс", третя особа ДП Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" м.Дніпропетровська, ПП "Михаил", реєстраційна служба Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності та скасування державної реєстрації.
До правовідносин, що стосуються відшкодування шкоди, підлягають застосуванню нижненаведені правові норми.
У відповідності до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У відповідності до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Аналізуючі зазначені правові норми суд приходить до висновку, що для правильного вирішення спору щодо стягнення шкоди належить встановити наявність обставин, які б дали підстави для покладення на відповідача ОСОБА_1 обв'язку відшкодувати шкоду у розмірі 240 000 гривень. До таких обставин належить протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина завдавача шкоди.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд частково приймає докази, що були надані представником відповідача, а саме не приймає докази у вигляді рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Днепроградострой", ТОВ "Интерсат", ТОВ "Аструм Люкс", третя особа ДП Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" м. Дніпропетровська, ПП "Михаил", реєстраційна служба Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності та скасування державної реєстрації, та рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ТОВ "Аструм Люкс" до ОСОБА_2, третя особа ПП "Михаил" про відшкодування збитків, оскільки зазначені судові рішення не набрали законної сили.
Суд критично ставиться до доказів, наданих позивачем ТОВ "Аструм Люкс" в обгрунтування своїх позовних вимог, а саме договору оренди приміщення № 04/12 від 04 вересня 2012 року, акту прийому-передачі до договору оренди приміщення № 04/12 від 04 вересня 2012 року, акту від 07 вересня 2012 року про встановлення факту перешкод в користуванні приміщення до договору оренди № 04/12 від 04 вересня 2012 року, вимоги ТОВ "Аструм Люкс" № 12/32 від 09 вересня 2012 року, накладної № 105906 від 09 вересня 2012 року на ім'я ОСОБА_1, рішення від 05 вересня 2013 року Постійно діючого третейського суду при Ассоціації "Вертекс" по справі № 03-07/13 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ТОВ "Аструм Люкс" про стягнення 80 000 гривень, та відмовляє у їх прийнятті, оскільки на думку суду надані докази суперечать іншим доказам з боку відповідачів, які були також надані ТОВ "Аструм Люкс" в Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська під час розгляду цивільної справи № 201/1487/13-ц за позовом ТОВ "Аструм Люкс" до ОСОБА_2, про відшкодування збитків, а саме: позовна заява ТОВ "Аструм Люкс" від 05 лютого 2013 року; договір оренди спірного приміщення загальною площею 228,0 кв.м від 27 вересня 2012 року, укладеного між ТОВ "Аструм Люкс" та ТОВ "Колізей Плаза"; додаткова угода від 27 вересня 2012 року; акт про встановлення перешкод у користуванні від 06 жовтня 2012 року, а укладення договорів оренди на одне і те спірне приміщення, однією загальною площею 288,0 кв.м від 04 вересня 2012 року та від 27 вересня 2012 року з різними орендарями ФОП "Фільченко" та ТОВ "Колізей Плаза" свідчать лише про штучність створення доказів з боку ТОВ "Аструм Люкс" для обгрунтування вимог щодо відшкодування завданих ним збитків, що також підтверджується тим фактом, що ані директор ТОВ "Аструм Люкс" - ОСОБА_6, ані ОСОБА_3 не з'явилися у судове засідання для допиту їх у якості свідків на виклик суду за клопотанням представника відповідачів.
Докази, що були надані представником відповідача у судовому засіданні в обгрунтування своїх заперечень підтверджують як факт постійного, так і факт правомірного та належного володіння, користування ОСОБА_2 спірним нежитловим приміщенням з 30 серпня 2002 року, оскільки надані рішення судів, які набрали законної сили та наявність у ОСОБА_2 оригіналів правовстановлюючих документів на спірне приміщення, договорів оренди земельної ділянки, квитанцій про сплату за оренду землі в період часу з 2009 по 2012 роки, договорів оренди частини спірного нежитлового приміщення повністю спростовує докази та обгрунтованість позовних вимог ТОВ "Аструм Люкс" щодо протиправної поведінки ОСОБА_1 станом на 01 січня 2012 року, настання шкоди у ТОВ "Аструм Люкс" у вересні 2012 року, причинного зв'язку між поведінкою ОСОБА_1 та настанням шкоди, а також вини останньої, що давало б підстави для покладення на неї обов'язку відшкодувати шкоду.
До правовідносин, що стосуються визнання недійсним договору оренди, підлягають застосуванню нижненаведені правові норми.
У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
У відповідності до ч. 1 ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов*язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
У відповідності до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК України тощо).
У відповідності до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Аналізуючі зазначені правові норми суд приходить до висновку, що для правильного вирішення спору щодо визнання договору оренди недійсним належить встановити наявність обставин, які б підтвердили недодержання в момент вчинення правочину ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що оспорюваний правочин укладений у письмові формі з дотриманням вищезазначених правових норм; його зміст не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; їхнє волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі; правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що були обумовлені ним, що в свою чергу не дає жодних правових підстав для визнання договору оренди спірного приміщення № 2 від 01 січня 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 недійсним, оскільки станом на 01 січня 2012 року у ОСОБА_2 знаходилося у володінні та користуванні спірне нежитлове приміщення і останньому не було нічого відомо про те, що з його розпорядження воно вже вибуло.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України щодо розподілу судових витрат суд приходить до висновку, що судовий збір, сплачений ТОВ "Аструм Люкс" необхідно залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,10,11,57-61,88,169,179,197,209,212-215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аструм Люкс" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та стягнення збитків - відмовити в повному обсязі.
Судовий збір не відшкодовувати.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів із дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення мають право на його оскарження протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Т.В. Шевцова