0508/10068/2012
28 жовтня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Алтухової О.С.,
секретарі - Пудак А.В., Щукіна О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідача Новікова О.О., Сєрих В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про захист прав споживача, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про захист прав споживача та просила суд визнати угоду про погашення заборгованості за спожитий газ від 20.07.2012 року на суму 2684,45 грн. недійсною, оскільки сума заборгованості була нарахована на помилково визначену опалювальну площу, та у неї було відсутнє вільне волевиявлення. 15.01.2013 року позивач доповнила свої позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача на свою користь: суму в розмірі 2564,80 грн. як законно списану, але потім незаконно включену в заборгованість, стягнуту та виплачену нею; суму в розмірі 3281,20 грн. на підставі підробленого акту інвентаризації; суму в розмірі 1842,96 грн., що нарахована з 01.01.2012 р. по 04.04.2012 р. у зв'язку із відсутністю споживання газу.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві з урахуванням доповнення, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, за адресою: АДРЕСА_1, встановлено наступне газове обладнання: плита, колонка, котел, яким в період проживання за 15.02.2011 р. між власником будинку.
15.03.2012 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Донецькміськгаз» було укладено типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання.
Згідно з пп. 3 п. 28 Договору, споживач зобов'язаний вносити своєчасно та в повному розмірі плату за наданні послуги відповідно до умов цього договору.
20.07.2012 р., на підставі заяви абонента ОСОБА_1, (а.с. 85) між нею та ПАТ «Донецькміськгаз» була укладена угода про погашення заборгованості за використаний газ, відповідно до умов якої боржник зобов'язується погасити існуючу заборгованість в сумі 2284,45 грн. щомісячно рівними часками шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства.
Вказана угода була підписана сторонами угоди, ОСОБА_1 підписала угоду особисто.
Суд вважає, що угода є законною з огляду на наступне.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження того, що вона під примусом підписала угоду та більш того заяву від 20.07.2012 р., на підставі якої було укладено оспорювань угоду про погашення заборгованості за спожитий газ від 20.07.2012 р.
Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання угоди про погашення заборгованості за спожитий газ від 20.07.2012 р. недійсною з огляду на відсутність вільного волевиявлення учасника правочину.
З приводу позовної вимоги про стягнення з відповідача суми у розмірі 2 564,80 грн. суд зазначає наступне.
Згідно відповіді на звернення ОСОБА_1, що міститься в матеріалах справи, в 2009 році керівництвом ПАТ «Донецькміськгаз» було прийнято рішення щодо непред'явлення ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 3548,84 грн., котра утворилася станом на 01.06.2006 р., таким чином борг на вказану дату був відсутній. Вказане підтверджується копією фрагменту протоколу № 18 від 31.07.2009 р., згідно якого було прийнято рішення про те, щоб поновлену списану заборгованість у розмірі 3 548,84 грн. не пред'являти абоненту ОСОБА_1 До складу означеної суми включена й заборгованість за використаний газ у розмірі 2 564,80 грн., про яку вказує позивач.
Таким чином, з огляду на вищевказане, вбачається, що станом 01.06.2006 р. заборгованість у ОСОБА_1 перед відповідачем була відсутня, а тому у всіх подальших розрахунках після 31.07.2009 р. вказана заборгованість не враховувалась, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача зазначеної суми є такою, що не підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 3281,20 грн. на підставі підробленого акту інвентаризації; суми в розмірі 1842,96 грн., що нарахована з 01.01.2012 р. по 04.04.2012 р. у зв'язку із відсутністю споживання газу, суд зазначає наступне.
Відповідно до актів інвентаризації від 16.08.2001 р. та 27.08.2002 р. опалювальна площа будинку АДРЕСА_1 складає 57,88 кв.м.
Згідно п.2 Постанови Кабінету міністрів України №619 від 08.06.1996 р., встановлено, що до опалюваної площі належить загальна площа квартири (будинку) без урахування площі лоджій, балконів, терас. З опалюваної площі також вилучається площа приміщень, у яких відсутні тепловіддавальні поверхні (радіатори, регістри, стінки печей, трубопроводи систем опалення тощо) та які безпосередньо не з'єднані з опалюваними приміщеннями дверними та іншими отворами. Під час нарахування плати за природний газ, використаний на індивідуальне опалення, приймається норма опалюваної площі 21 кв.метр на наймача або власника житла і кожного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. За надлишок опалюваної площі понад зазначену норму (крім однокімнатних квартир) плата за природний газ справляється у розмірі 1,3 тарифу. Ця норма не поширюється на одиноких непрацездатних громадян і сім'ї, що складаються лише з непрацездатних осіб.
На вказану норму є посилання і в листі Донецького територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України від 15.08.2008 р. за №30-4-18/647, яке було підготовлено у зв'язку із зверненням ОСОБА_1 від 18.07.2008 р. Також у листі зазначалось, що на підставі інвентаризації, проведеної ПАТ «Донецькміськгаз» в присутності абонента ОСОБА_4, опалювальна площа домоволодіння позивача складає 57,88 кв.м. Крім того, зазначили, що кухня, ванна кімната та тамбур підпадають під дію п.2 Постанови Кабінету міністрів України №619 від 08.06.1996 р.
З приводу посилань позивача на те, що акт інвентаризації від 27.08.2002 року було підписано її чоловіком, який помер ще 28.01.2002 року, суд зазначає, що вказані посилання позивача є хибними, оскільки як вбачається з акту інвентаризації від 27.08.2002 р., в ньому міститься відмітка щодо того, що ОСОБА_4 помер.
Крім того, в якості доказу наявності іншого метражу опалювальної площі суд не приймає довідку з ДП Щегловська геологорозвідувальна експедиція ВАТ «Донбассгеологія», оскільки вона спростовується іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.
Таким чином, у зв'язку із недоведеністю позивачем наявності іншого метражу опалювальної площі її домоволодіння, відповідач правомірно нараховує плату за користування газом, а тому підстав для задоволення вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 3281,20 грн. на підставі підробленого акту інвентаризації немає.
Позовні вимоги позивача про стягнення на її користь з відповідача грошей в розмірі 1842,96 грн., що нарахована з 01.01.2012 р. по 04.04.2012 р. у зв'язку із відсутністю споживання газу, також не підлягають задоволенню з огляду на те, що згідно з розрахунком нарахувань та оплат за вказаний період було нараховано 1926,53 грн., а сплачено було 1500 грн., відповідно до цього заборгованість за вказаний період становить: 1926,53 грн. - 1500 грн. = 426,53 грн., однак позивачем не підтверджено механізм утворення заборгованості у розмірі 842,96 грн. вказаної її доповненнях до позовної заяви, що вказує на те, що заявлений розмір є припущеннях та не підтверджується жодним доказом.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 6, 10, 11, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про захист прав споживача - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ворошиловського районного суду
м. Донецька О.С. Алтухова