255/5928/13-ц
№ 2/255/1753/2013
Іменем України
22 жовтня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді - Цукурова В.П.,
при секретарі - Натеса О.І.,
за участю представника відповідача Шевченко О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання кредитного договору №29/2008-86ФЛ від 07 липня 2008 року недійсним, -
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «ПУМБ» про визнання кредитного договору №29/2008-86ФЛ від 07 липня 2008 року недійсним, посилаючись на наступне.
07.07.2008 року між позивачкою та ЗАТ «Донгорбанк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ПУМБ», був укладений кредитний договір №29/2008-86ФЛ, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позивачці кредит у розмірі 340 000,00 доларів США.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 07.07.2008 року між позивачкою та ЗАТ «Донгорбанк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ПУМБ»,, був укладений іпотечний договір №29/2008-86ФЛ/1. Предметом іпотеки за цим договором є трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з п. 2.1 кредитного договору банк зобов'язується видати позичальнику кредит у вигляді 340 000,00 доларів США.
Позивачка посилається на те, що відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність», банк має право надавати будь-які фінансові послуги в іноземній валюті лише при наявності відповіданої ліцензії Національного Банку України, яка у ЗАТ «Донгорбанк» на момент видачі кредиту була відсутня.
Вважає, що дії відповідача є такими, що не відповідають нормам діючого законодавства і як наслідок, кредитний договір №29/2008-86ФЛ від 07 липня 2008 року є недійсним.
Просила визнати недійсним кредитний договір №29/2008-86ФЛ від 07 липня 2008 року недійсним.
В судове засідання позивачка не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 39).
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала суду письмові заперечення проти позову. Просила відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини.
07.07.2008 року між позивачкою та ЗАТ «Донгорбанк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ПУМБ», був укладений кредитний договір №29/2008-86ФЛ, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позивачці кредит у розмірі 340 000,00 доларів США (а.с. 5-6).
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 07.07.2008 року між позивачкою та ЗАТ «Донгорбанк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ПУМБ»,, був укладений іпотечний договір №29/2008-86ФЛ/1. Предметом іпотеки за цим договором є трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13-19).
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто, закон не забороняє використання іноземної валюти на території України, а навпаки, регламентує порядок її використання, у тому числі фінансовими установами.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
На виконання ст. 44 Закону України «Про Національний банк України» та ст. 5 Декрету постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року №275 затверджено Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 року за №730/5921, яке, зокрема, встановлює порядок і умови видачі банкам банківських ліцензій на здійснення банківських операцій та письмових дозволів на здійснення інших операцій.
Так, пунктом 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року « 275, визначено, що за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати, зокрема, операції щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.
Тобто, банк за умови наявності письмового дозволу має право здійснювати розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.
Національним банком України Закритому акціонерному товариству «Донгорбанк» було надано Банківську ліцензію №85 від 06.04.1992 року, якою передбачено право на виконання банківських операцій, визначених ст.47 Закону «Про банки і банківську діяльність», в тому числі і розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (а.с. 46), та Дозвіл №85-2 від 15.03.2002 року, яким передбачено право здійснення валютних операцій, в тому числі операції щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України (а.с. 47). Вказані документи були чинні на момент укладання кредитного договору в іноземній валюті. Аналогічні ліцензія і дозвіл були видані і правонаступнику Закритого акціонерного товариства «Донгорбанк» - ПАТ «ПУМБ», які є чинними і на теперішній час.
Таким чином банк мав та має достатні юридичні підстави та законне право укладати кредитні договори в іноземній валюті, а також право вимагати виконання позичальником кредитного договору в іноземній валюті (в валюті договору) та приймати таке виконання в іноземній валюті (валюті договору), як в сумі основного боргу (кредиту), так і процентів за користування кредитом, а позичальник зобов'язаний виконувати зобов'язання належним чином відповідно до умов кредитного договору (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Крім того, частиною 2 статті 524 ЦК України встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Тобто, положення Цивільного кодексу України надають право за домовленістю сторін визначати в іноземній валюті грошовий еквівалент зобов'язання.
Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Стаття 1054 ЦК України визначає предмет кредитного зобов'язання таким чином, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином, проценти є обов'язковою умовою кредитного договору.
Зважаючи на викладене, банк, який у встановленому порядку отримав генеральну ліцензію Національного банку та за умови отримання письмового дозволу Національного банку на здійснення валютних операцій, має достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів як в національній, так і в іноземній валюті та отримання процентів у відповідній валюті зобов'язання.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» (№1533-VI), надання та погашення кредитів, позик в іноземній валюті на території України до 1 січня 2011 року здійснюватиметься в безготівковій формі, а банкам надається право за погодженням із кожним позичальником у термін до 31.12.2010 поводити у визначений Законом спосіб реструктуризацію заборгованості за кредитами позичальників-фізичних осіб. Тобто, норми прийнятого Закону передбачають можливість надання та погашення кредитів, позик в іноземній валюті на території України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з боку банку відсутні порушення діючого законодавства України при укладанні спірного кредитного договору.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про необхідність у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання кредитного договору №29/2008-86ФЛ від 07 липня 2008 року недійсним - відмовити.
На підставі ст. ст. 14, 192, 524, 526, 626, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49, 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 44 Закону України «Про Національний банк України», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи», ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року №275, та керуючись ст. ст. 11, 58-60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання кредитного договору №29/2008-86ФЛ від 07 липня 2008 року недійсним - відмовити повністю.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м.Донецька до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного
суду м. Донецька В.П. Цукуров