Єдиний унікальний номер 741/1457/13-ц
Провадження № 2/741/596/13
м. Носівка 28 жовтня 2013 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря Мотляха О.О.,
з участю позивача ОСОБА_1 та представника
позивачів ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до територіальної громади с. Червоні Партизани в особі Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно,
встановив:
Позивачі звернулися до суду з позовом, зазначивши, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспних дворів. Членами даного колгоспного двору були ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5. Після ліквідації колгоспних дворів вони в установленому порядку не отримали свідоцтва та не зареєстрували право власності на нього. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4, після смерті якої спадщину прийняв ОСОБА_3, як син, так, як постійно проживав із спадкодавцем на момент смерті і фактично вступив у володіння та розпорядження спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 Позивачі прийняли спадщину після смерті дочки так, як постійно проживали із спадкодавцем на момент смерті і фактично вступили у володіння спадковим майном. У вересні 2013 року позивачі зверталися до нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5, але їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки за час свого життя померлі офіційно не зареєстрували право власності на належні їм частини вищезазначеного житлового будинку, а сам будинок відносився до категорії колгоспних дворів і на даний час змінити статус двору неможливо. Окрім того в зв'язку із ліквідацією колгоспних дворів свідоцтво про право власності на колгоспний двір на даний час є нечинним. Також в зв'язку з тим, що в свідоцтві про народження ОСОБА_3 зазначено його прізвище «ОСОБА_3», а в графі мати зазначено особу ОСОБА_4, без зазначення по-батькові, неможливо підтвердити спадкові відносини між померлою та спадкодавцем. В зв'язку з цими обставинами вони (позивачі) змушені звернутися до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з мотивів, які зазначені в позовній заяві, просила встановити факт родинних відносин між її чоловіком та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, як між матір'ю та сином. Просила визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з приналежними до нього будівлями та спорудами в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_4, та на 1/8 частину даного будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами в порядку спадкування після смерті дочки - ОСОБА_5
ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з приналежними до нього будівлями та спорудами в порядку спадкування після смерті дочки - ОСОБА_5.
В судове засідання представник Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області не з'явився, на адресу суду направив заяву, в якій позов визнав та просив справу розглядати без участі представника сільської ради.
Суд розглядає справу у відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.
Вислухавши пояснення позивача, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору, станом на 15 квітня 1991 року в ньому були зареєстровані та проживали ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Червонопартизанської сільської ради № 1650 від 23 серпня 2013 року (а.с. 12).
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
За таких обставин ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 належало по 1/4 частині житлового будинку АДРЕСА_1, як членам колишнього колгоспного двору.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не зареєстрували у встановленому порядку право власності на належний їм житловий будинок.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 6).
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.
Статтею 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майно. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
З довідки виконавчого комітету Червонопартизанської сільської ради Носівського району № 1651 від 23 серпня 2013 року (а.с. 11) видно, що ОСОБА_4 проживала в АДРЕСА_1. Разом з нею на день смерті проживали син - ОСОБА_3, невістка - ОСОБА_1 та онука - ОСОБА_5
ОСОБА_3 просив встановити, що він є рідним сином ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, так, як в свідоцтві про народження його (ОСОБА_3.) прізвище зазначено як «ОСОБА_3», а в графі мати зазначено особу ОСОБА_4, без зазначення по-батькові, що підтверджується копією посвідки про народження (а.с. 8).
Даний факт ОСОБА_3 необхідний для реалізації свого права на спадкове майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_4
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили той факт, що ОСОБА_3 є рідним сином ОСОБА_4
Суд не має підстав ставити під сумнів істинність фактів, які повідомили свідки. Дані про яку-небудь зацікавленість свідків в у кінцевому вирішенні справи відсутні, їх показання відповідають і не протирічать обставинам, відомості про які містяться в інших зібраних по справі доказах.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частинні встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають задоволенню.
За встановлених обставин ОСОБА_3 в силу ст. 549 ЦК УРСР вважається таким, що прийняв спадщину після смерті своєї матері.
Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
З інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 21 жовтня 2013 року (а.с. 26-27) видно, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, не заводилася, за життя ОСОБА_4 заповіту не складала.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 7).
З довідки виконавчого комітету Червонопартизанської сільської ради № 1652 від 23 серпня 2013 року (а.с. 11) видно, що ОСОБА_5 проживала в АДРЕСА_1. На день смерті разом з нею проживали батько - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_1
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
З копії свідоцтва про народження (а.с. 9) видно, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійсно є батьками ОСОБА_5
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.
За таких обставин ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті своєї дочки.
З інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 21 жовтня 2013 року (а.с. 28-29) видно, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, не заводилася, за життя ОСОБА_5 заповіту не складала.
З матеріалів справи видно, що на будинок АДРЕСА_1 виготовлена технічна документація (а.с. 21-23).
За таких обставин суд приходить до висновку, що й інша частина позовних вимог підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 120, 123, 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 213, 215, 256 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, є рідною матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, власником 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 69,7 кв. м, житловою площею 42,1 кв. м, з надвірними будівлями (веранда з крильцем, криниця, огорожа, сарай, літня кухня) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, власником 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 69,7 кв. м, житловою площею 42,1 кв. м, з надвірними будівлями (веранда з крильцем, криниця, огорожа, сарай, літня кухня) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, власником 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 69,7 кв. м, житловою площею 42,1 кв. м, з надвірними будівлями (веранда з крильцем, криниця, огорожа, сарай, літня кухня) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.
На рішення позивачами може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем в той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя О.В. Киреєв