Справа № 686/17313/13-ц
22 жовтня 2013 р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді - Логінової С.М.,
при секретарі - Юзьковій А.В.,
за участі позивача - ОСОБА_1,
за участю відповідача - ОСОБА_2,
за участі представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, посилаючись на те, що він з 21 вересня 2012 р. по 13 травня 2013 р. працював на посаді менеджера зі збуту у приватного підприємця ОСОБА_2 відповідно до трудового договору. 13 травня 2013 р. він був звільнений за ст. 38 КЗпП України.
Відповідач при звільнені не здійснив нарахування та не виплатив компенсацію за невикористану відпустку за період з 21.09.2012 р. по 13.05.2013 р. у сумі 750 грн.
ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача компенсацію за невикористану відпустку за період з 21.09.2012 р. по 13.05.2013 р. у сумі 750 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 5064,98 грн. 36 коп. (2294 грн. - заробітна плата за останні два місяці: 42 дні, як кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи = 54,62 грн. Розмір середнього заробітку становить 54,62 грн. х 79 дн. = 5064,98 грн.), яку позивач також просить стягнути з відповідача.
ОСОБА_1 звертався до приватного підприємця ОСОБА_2 про виплату йому заборгованості по заробітній платі, однак заборгована заробітна плата позивачу виплачена не була, тому змушений звертатись до суду за захистом своїх прав.
У подальшому позивач позовні вимоги уточнив і просив з відповідача компенсацію за невикористану відпустку за період з 21.09.2012 р. по 13.05.2013 р. у сумі 678,37 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 6399,68 грн. (2200 грн. - заробітна плата за останні два місяці: 42 дні, як кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи = 57,14 грн. Розмір середнього заробітку становить 57,14 грн. х 112 дн. = 6399,68 грн.), яку позивач також просить стягнути з відповідача.
Відповідач позов не визнав, пояснивши, що ОСОБА_1 була нарахована компенсація за невикористану відпустку за період з 21.09.2012 р. по 13.05.2013 р. у сумі 644,19 грн. з врахуванням податків, однак не була виплачена, оскільки ОСОБА_1 відмовився її отримати, так як він не погоджувався з розміром нарахованої йому суми до виплати. 17.10.2013 р. ОСОБА_1 отримав 644, 19 грн.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21 вересня 2012 р. по 13 травня 2013 р. працював на посаді менеджера зі збуту у приватного підприємця ОСОБА_2 відповідно до трудового договору. 13 травня 2013 р. він був звільнений за ст. 38 КЗпП України.
ОСОБА_1 була нарахована компенсація за невикористану відпустку за період з 21.09.2012 р. по 13.05.2013 р. у сумі 644,19 грн. з врахуванням податків, однак не була виплачена, оскільки ОСОБА_1 відмовився її отримати, так як він не погоджувався з розміром нарахованої йому суми до виплати, що підтверджується актом від 13.05.2013 р. та показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
17.10.2013 р. ОСОБА_1 отримав 644, 19 грн., що підтверджується відомістю на виплату заробітної плати .
Згідно ст. 117 вказаного Кодексу у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ними органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку у розмірі 6399,68 грн. на користь ОСОБА_1 слід задовольнити частково у сумі 300 грн., враховуючи те, що між позивачем та відповідачем був спір щодо розміру заборгованості, суму заборгованості у розмірі 644, 19 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, суд,
вирішив:
позов ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з приватного підприємця ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 300 грн.
У решті позову відмовити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 у дохід держави судовий сбір у сумі 229 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення подається на протязі 10 днів до апеляційного суду Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Логінова С.М.