Справа № 758/8497/13-ц
Категорія 26
(ЗАОЧНЕ)
28 жовтня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Захарчук С. С. ,
при секретарі - Власенко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики дійсним, стягнення заборгованості за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Зазначав, що між ним та відповідачем 26 грудня 2012 року було укладено договір позики.
Відповідно до умов зазначеного договору позики ОСОБА_2 взяв у нього в борг суму у розмірі 2 700 грн. та зобов'язався повернути зазначену суму грошей до 10 січня 2013 року.
На підтвердження отримання вищевказаної суми ОСОБА_2 було надано відповідну розписку від 26 грудня 2012 року.
Посилаючись на те, що відповідач, у встановлений договором строк, не повернув суму позики, позивач просив визнати договір позики дійсним та стягнути з відповідача на його користь 2 700 грн. заборгованості за договором позики, а також судові витрати.
У судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач своє право на участь у судовому засіданні не використав, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Повідомлення про причини неявки до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що між позивачем та відповідачем 26 грудня 2012 року було укладено договір позики, про що свідчить розписка, складена ОСОБА_2 від 26 грудня 2012 року (а.с. 4).
Відповідно до умов зазначеного договору позики ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 в борг суму у розмірі 2 700 грн. та зобов'язався повернути зазначену суму грошей до 10 січня 2013 року.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
У встановлений в договорі позики строк, відповідач суму боргу у розмірі 2 700 грн. не повернув.
Відповідно до ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до
умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ураховуючи те, що відповідачем сума боргу за договором позики не повернута, позов в частині стягнення суми заборгованості з відповідача на користь позивача у розмірі 2 700 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Одночасно, позов в частині визнання дійсним договору позики задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики може бути представлена розписка позичальника, позивачем на підтвердження укладення 26 грудня 2012 року договору позики з відповідачем надано розписку ОСОБА_2 про отримання ним суми у розмірі 2 700 грн., а тому в даному випадку підстав для визнання дійсним договору позики за рішенням суду законодавством не передбачено.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 224, 225, 228, 233 ЦПК України, ст. ст. 526, 1046, 1047, 1048, 1050 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) про визнання договору позики дійсним, стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 700 (дві тисячі сімсот) грн. заборгованості за договором позики.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя С. С. Захарчук