Рішення від 17.10.2013 по справі 2607/13845/12

Справа № 2607/13845/12

Категорія 26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17 жовтня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Васильченка О. В. ,

при секретарі - Кушніренко Ю. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Молагро», ОСОБА_2 про стягнення боргу та відсотків за договором позики, 3% річних та інфляційних витрат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Молагро», ОСОБА_2 про стягнення боргу та відсотків за договором позики, 3% річних та інфляційних витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.10.09р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Молагро» було укладено договір позики, за яким ОСОБА_1 надав ТОВ «Молагро» грошові кошти в розмірі 765000 грн. 00 коп. строком до 15.11.09р. зі сплатою 3,5% за вказаний період.

З метою забезпечення виконання умов договору позики, 15.10.09р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 поручився перед кредитором за боржника щодо виконання зобов'язань за договором позики. Крім цього, сторони за договором поруки домовились, що у разі порушення зобов'язання за договором позики ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити 8500 грн. 00 коп.

У зв'язку з невиконанням позичальником та поручителем взятих на себе зобов'язань за договором позики позивач просить стягнути з суму боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та проценти від суми позики.

Представники позивача до початку судового засідання звернулися до суду із заявою, в якій просили розглянути справу без їх участі, проти винесення заочного рішення не заперечували.

ТОВ «Молагро» та ОСОБА_2 свого права на участь у судовому засіданні не використали, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 20, 49, 50, 56, 69). 14.03.13р. ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 33).

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зважаючи на вище викладене, суд 17 .10.13р. постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

15.10.09р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Молагро» було укладено договір позики (а.с. 11-12).

Відповідно до п. 1 цього Договору ОСОБА_1 передав у власність ТОВ «Молагро» грошові кошти в сумі еквівалентній 9000 доларів США, що на момент укладення договору становило 765000 грн. 00 коп. зі сплатою 3,5% від загальної суми.

П. 2 сторони Договору обумовили, що позичальник зобов'язаний повернути суму позики з урахуванням процентів до 15.11.09р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором позики, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 15.10.09р. уклали договір поруки (а.с. 13-14). За умовами якого поручитель взяв на себе зобов'язання щодо виконання зобов'язань ТОВ «Молагро» за повернення 765000 грн. 00 коп. та відсотків (п. 1.1). Крім цього, ОСОБА_2 взяв на себе обов'язок за виконання боржником основного зобов'язання, але не більше 8500 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Молагро» та ОСОБА_2 не виконали взятих на себе зобов'язань за договором позики.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами ЦК України, умовами договору позики та умовами договору поруки.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач свої зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі. Позичальник та поручитель всупереч умов договору позики та відповідно договору поруки не здійснюють погашення суми заборгованості, чим порушують взяті на себе договірні зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних від простроченої суми складає 68850 грн. 00 коп. (765000 грн. 00 коп. х 3% річних х 1095 днів прострочення), а інфляційні витрати становлять 107055 грн. 70 коп.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми основного боргу з урахуванням 8500 грн. 00 коп., 3% річних та інфляційних збитків відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на чинному законодавстві, тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Молагро» 3,5% за користування коштами, то вона задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено перелік фінансових послуг, до яких зокрема належить надання коштів у позику та надання поручительства.

Договір позики є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки ЦК України не містить жодного виключення щодо суб'єктного складу.

Разом з тим, сфера дії Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» за суб'єктним складом учасників є обмеженою і не поширюється на юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами та на фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не відноситься до суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до Закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, тому відсутні правові підстави застосування до даних правовідносин цього Закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Молагро», ОСОБА_2 про стягнення відсотків нарахованих за договором позики не ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому задоволенню не підлягають.

ТОВ «Молагро» в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надало суду жодних доказів, які б свідчили про відсутність його вини у невиконанні зобов'язань за договором позики. Відсутні посилання на підстави звільнення від доказування визначені у ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути солідарно з ТОВ «Молагро» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3219 грн. 00 коп. (а.с. 10).

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 625, 1045, 1046, 1050 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», керуючись ст.ст. 3 - 14, 60, 61, 79, 88, 169, 209, 213, 214, 215, 218, 224-228, 233 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Молагро» (Харківська область, м. Лозова, вул. Леніна, 60, ЄДРПОУ 33020715), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) суму боргу за договором позики в розмірі 765000 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 68850 грн. 00 коп., інфляційні збитки в розмірі 107055 грн. 70 коп. та 3219 грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) 8500 грн. 00 коп. - кошти за індивідуальну відповідальність.

В задоволенні решти позовних вимог, ОСОБА_1, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його отримання.

Копію заочного рішення направити на адресу сторін.

Суддя О. В. Васильченко

Попередній документ
34370035
Наступний документ
34370037
Інформація про рішення:
№ рішення: 34370036
№ справи: 2607/13845/12
Дата рішення: 17.10.2013
Дата публікації: 28.10.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Подільський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу