Справа № 2-945/12
Провадження №2/369/2824/13
Іменем України
22.10.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Медвідь Н.О.
при секретарі Остролуцькій Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Грушевий», ОСОБА_2, ОСОБА_7, треті особи Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Боярський коледж екології і природних ресурсів про встановлення факту надання земельної ділянки члену садівницького товариства, визнання факту невідповідності рішення загальних зборів від 20.10.2005 законодавству України, визнання недійсним рішення зборів товариства від 20.10.2005, визнання права користування земельною ділянкою, визнання недійсним акту приватизації землі, зобов»язання надати документи для приватизації земельної ділянки у садівницькому товаристві, виділення земельної ділянки в натурі,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись, на те, що на час створення садівницького товариства вона працювала в технікумі і стала членом товариства. Рішенням загальних зборів від 1999 року їй виділена земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,10 га для ведення садівництва. Остаточно земельна ділянка в натурі не була виділена, оскільки необхідно було розробити детальний проект землевідведення та розчистити земельну ділянку. На неодноразові звернення щодо виділення земельної ділянки отримувала відповідь, що ще не розчищено, проект не виготовлений. В кінці січня 2008 року голова товариства повідомив, що для неї земельної ділянки не має. При цьому чіткого обґрунтування відмови він не висловив.
Вважає, що її права порушені щодо користування земельною ділянкою.
Тому просила суд визнати за нею право користування земельною ділянкою НОМЕР_1 площею 0,10га у садівницькому товаристві «Грушевий»; зобов'язати правління садівницького товариства «Грушевий» в особі його голови виділити їй земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,10га в натурі на місцевості та надати документи для оформлення приватизації садової ділянки НОМЕР_1 у садівницькому товаристві «Грушевий» в установленому законом порядку.
В ході судових засідань позивачка неодноразово змінювала свої позовні вимоги, згідно останніх уточнень та доповнень просила визнати факт надання 16.12.1999 їй, земельної ділянки НОМЕР_1, площею 0,10 га у садівницькому товаристві «Грушевий», як члену садівницького товариства «Грушевий», на підставі рішення зборів від 16.12.1999. Визнати факт, що має правове значення, а саме: факт невідповідності законодавству України про боротьбу із корупцією (незаконності) рішення загальних зборів садівницького товариства «Грушевий» від 20.10.2005 , про яке вказано у протоколі зборів від вказаної дати в частині зазначення у протоколі зборів товариства від вказаної дати слів: «голова Тарасівської сільської ради ОСОБА_7 запропонував (вимагав) надати 10 ділянок певним громадянам, в частині ділянки НОМЕР_1». Визнати недійним (таким, що не породжує правових наслідків з 20.10.2005 року) рішення загальних зборів садівницького товариства «Грушевий» від 20.10.2005 року, про яке вказано у складеному та підписаному ОСОБА_4 протоколі зборів від вказаної дати, в частині щодо прийняття ОСОБА_2 у члени вказаного товариства та виділення їй земельної ділянки НОМЕР_1; втрату чинності попередніх рішень, в тому числі рішення щодо надання ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , у зв»язку з тим, що збори членів товариства 20.10.2005 не проводились взагалі і волевиявлення найвищого органу управління вказаного товариства, тобто, зборів товариства, на прийняття ОСОБА_2 у члени товариства та надання їй земельної ділянки 20.10.2005 не було зовсім; вилучення у ОСОБА_1 земельної ділянки проведено із порушенням чинного на 20.10.2005 законодавства України. Визнати за нею, як за членом садівницького товариства «Грушевий», право користування земельною ділянкою НОМЕР_1, площею 0,10 га, у садівницькому товаристві «Грушевий» для ведення садівництва та городництва відповідно до Статуту вказаного товариства. Визнати недійсним акти приватизації земельної ділянки НОМЕР_1 у садівницькому товаристві «Грушевий» кадастровий номер ділянки НОМЕР_1- № 3222486600:05:003:0034, ОСОБА_2. Зобов»язати садівницьке товариство «Грушевий» виділити їй земельну ділянку НОМЕР_1 в натурі (на місцевості) та надати відповідні документи для оформлення приватизації садової ділянки НОМЕР_1 у садівницькому товаристві «Грушевий» в установленому законом порядку. У разі володіння земельною ділянкою НОМЕР_1 у садівницькому товариству «Грушевий» добросовісного набувача зобов»язати садівницьке товариство «Грушевий» надати їй рівнозначну (аналогічну) земельну ділянку замість незаконно вилученої ділянки НОМЕР_1 для ведення садівництва та городництва. Визнати факт порушення її права на користування земельною ділянкою НОМЕР_1, площею 0,10 га, у СТ «Грушевий» виступом на зборах цього товариства від 20.10.2005 року ОСОБА_7, який запропонував надати ділянку НОМЕР_1 іншим особам.
В судовому засіданні позивачка та представник її позов підтримали.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, оскільки письмових заяв на членство у кооперативі позивачка не подавала, рішень загальних зборів з приводу прийняття ОСОБА_1 у члени СТ «Грушевий» не існує, позивачка не надала суду доказів, що вона була членом СТ «Грушевий» та не пояснила коли, на її думку, її прийняли у члени кооперативу, або коли її виключили з членів товариства. Позивачка не є, і ніколи не була членом СТ «Грушевий ». Крім цього, дії позивачки при розгляді справи вважає недобросовісними.
Відповідачі СТ «Грушевий», ОСОБА_7. в судове засідання не з»явились, про день слухання справи повідомлялись належним чином.
Від відповідача ОСОБА_7. надійшла заява про слухання справи за його відсутності, проти позову заперечує в повному обсязі.
Треті особи Тарасівська сільська рада, Боярський коледж екології і природних ресурсів в судове засідання не з»явились, про день слухання справи повідомлені належним чином, , від Тарасівської сільської ради надійшла заява про слухання за їх відсутності.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, в позові відмовляє з наступних підстав:
Судом встановлено, що Тарасівською сільською радою Києво- Святошинського району Київської області у 1997 році було виділено Українському республіканському заочному технікуму земельну ділянку розміром 13,1га, з них 10 га : колективні сади, 3,1 га під колективні городи.
Позивачка працювала у Боярському коледжі екології і природних ресурсів. У 1997 році було створене СТ «Грушевий», яке, на її думку, створювалось саме при коледжі, у якому вона працювала. Оскільки вона тривалий час працювала у коледжі, була членом профспілки коледжу та як пояснила в судовому засіданні , входила до ініціативної групи, то, на її думку, вона автоматично стала членом садівницького товариства «Грушевий».
Згідно Статуту СТ «Грушевий», товариство є добровільним об'єднанням громадян, яке утворене згідно чинного, на той час, законодавства про кооперацію, з метою організації колективного саду і використання його членами земельних ділянок для вирощування сільгосппродукції та відпочинку. Дане товариство є самостійною організацією і ніяким чином не є при, ні з, ні разом, або іншим чином пов'язане з технікумом (коледжем). Членом даного товариства може бути будь-який громадянин України, який досяг 16 річного віку і виявив відповідне бажання згідно пункту 2.1 Статуту.
Ніякого автоматичного членства у кооперативі працівники технікуму не набувають, вони навіть не мають першочергового права на членство у цьому товаристві. Для набуття статусу члена кооперативу, необхідно було виявити відповідне бажання шляхом подачі відповідної письмової заяви, і ця заява повинна бути розглянута на загальних зборах, які і вирішували питання щодо прийняття або неприйняття особи у члени даного садівницького товариства.
Письмових заяв на членство у кооперативі позивачка не подавала.
Садівницьке товариство «Грушевий» здійснювало свою діяльність на земельній ділянці для організації колективного садівництва.
Відповідно до п. 2.2, 2.4.2 Статуту товариства кожний вступаючий в члени СТ сплачує вступний, цільовий та членські внески; своєчасно сплачувати членські внески, встановлені загальними зборами, тощо.
За п. 4.2.4 Статуту загальні збори товариства вирішують питання про прийняття в члени товариства, виключення з товариства, а також питання пов'язані з вибуттям із товариства.
Як на доказ своїх позовних вимог, позивачка та її представник посилаються на поданий список членів СТ при Українському республіканському заочному технікумі, підписаного головою профкому Г.О. Гайчуком, який суд оцінює критично, оскільки з даного списку не можливо встановити дату його формування, він містить багато виправлень.
Позивачкою не подано суду доказів того, що її було прийнято в члени СТ (рішення загальних зборів), виділення їй у встановленому законом порядку земельної ділянки, тобто вона не набула право користування спірною земельною ділянкою.
За ст. 22 ЗК України (1990 року, чинного на час виникнення правовідносин) право власності або користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документу, що посвідчує це право.
За ст. 23 ЗК України документами, що підтверджують право власності та право користування є держаний акт, який видається і реєструється сільськими, селищними, міськйм, районними радами.
Наполягаючи на своїх позовних вимогах, позивачка стверджувала, що довідки, надані відповідачем про те, що вона не була членом СТ та не сплачувала жодних внесків, є підробкою, фальсифікацією, зловживанням своїм службовим становищем, проте, підстав які б спростували ці обставини суду не було надано, позивачкою також її представником не спростовані ці довідки , та позивачка не заперечує, що членські внескі вона не вносила.
Протокол СТ від 16 грудня 1999 року, на якій посилається позивачка та її представник, не дає підстав для задоволення вимог позивачки, оскільки загальними зборами не було вирішено затвердити спірну земельну ділянку за позивачкою, як це було зроблено по іншим членам садівницького товариства, а лише було вирішено надати садові ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в чагарнику після розробки проекту.
Рішенням загальних зборів від 20 жовтня 2005 року всі попередні рішення щодо розподілу земельних ділянок НОМЕР_3-НОМЕР_4, НОМЕР_5-НОМЕР_6 скасовані, а земельна ділянка НОМЕР_1 передана ОСОБА_2, яка є власником цієї земельної ділянки та згідно повідомлення приватного нотаріуса від 06.09.2013 за період з 2008 року по даний час вона не посвідчувала договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки між відповідачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_6
Також рішень загальних зборів з приводу прийняття ОСОБА_1 у члени СТ «Грушевий» не існує.
Позивачка не надала суду доказів, що вона була членом СТ «Грушевий» та не пояснила коли, на її думку, її прийняли у члени кооперативу, або коли її виключили з членів товариства, оскільки вона не є, і ніколи не була їх членом, що свідчить про безпідставність тверджень позивачки та її представника про те, що вона була прийнята у члени кооперативу і набула відповідних прав члена СТ «Грушевий».
Оскільки ОСОБА_1 не була членом СТ «Грушевий», то відповідно до Статуту цього товариства не мала ніяких прав отримати земельну ділянку у цьому товаристві, та відповідно, якщо позивачка не набула права отримати земельну ділянку, то у неї не виникло право користування цією ділянкою, та не виникло право набути цю ділянку в порядку приватизації.
Враховуючи наведене, немає ніяких підстав для задоволення вимог щодо визнання факту надання їй земельної ділянки у СТ «Грушевий» визнання за нею прав на земельну ділянку , та будь-яких фактів її прав на спірну земельну ділянку.
Якщо позивачка не має прав на спірну земельну ділянку, то вона і не може заявляти ніяких вимог щодо цієї земельної ділянки та її законних власників. Позивачку не позбавляли прав на спірну земельну ділянку, оскільки вона їх не набула.
З цих підстав не можуть бути задоволені вимоги щодо визнання недійсним рішення загальних зборів від 20.10.2005 «Про надання земельної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_2 Про визнання недійсною приватизацію ОСОБА_2 отриманої земельної ділянки.
Крім цього, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.12.08 по справі за позовом ОСОБА_1 до СТ «Грушевий», ОСОБА_2 про визнання рішення зборів товариства від 20.10.05 незаконним, яке набрало законної сили і є чинним на даний момент, встановлено, що позивачка ніколи не була членом СТ «Грушевий», ніяких прав на земельну ділянку НОМЕР_1 не набувала.
Згідно ч. 2 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням по цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи , щодо яких встановлені ці обставини.
Тобто, існування даного рішення суду достатньо для відмови в позові позивачки.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За правилами ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду саме за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як свідчать матеріали справи, а також твердження позивача також її представника ,позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які б вказували на правові підстави для задоволення її вимог
Позивачкою не вказано, підстав позову, а саме - які саме права її були порушені, в зв'язку із чим, та яким чином порушується права позивачки виступом на зборах товариства 20.10.2005 ОСОБА_7, якій запропонував надати згоду на виділення ділянок з резерву селищної ради в СТ «Грушевий « в кількості 10 ділянок, та які правові наслідки, та яке юридичне значення має встановлення факту надання спірної земельної ділянки , якщо на даний час власником її є відповідач ОСОБА_2 яка набула права власності на цю земельну ділянку у встановленому законом порядку. Більше того, на даний час рішення зборів товариства від 20.10.05 не скасоване є дійсним, що підтверджується рішенням Києво-Святошинського районного суду від 05.12.08.
Тобто, враховуючи положення ЗК України щодо набуття фізичними особами права власності земельною ділянкою, право на спірну земельну ділянку в позивача відсутнє, а тому відсутній факт порушення таких прав позивача.
За правилами ст.. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної або державної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянко у власність або надання їх у користування.
Виходячи з наведеного, вимоги позивачки до СТ «Грушевий» про визнання права користування земельною ділянкою, визнання права власності на земельну ділянку, виділення земельної ділянки в натурі, не ґрунтуються на будь-яких нормах законодавства.
Суд вважає, що у діях відповідачів відсутні протиправність дій, та причинний зв»язок з можливим порушенням прав та законних інтересів позивачки, про що зазначено вище.
Ч. 2 ст. 59 ЦПК України передбачено обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ст. 211 Земельного кодексу України стосується захисту порушення права на земельну ділянку. Для звернення за захистом певного права необхідно належними доказами навести наявність у позивача такого права. Але належних доказів про наявність права не надано.
Позивачка та її представник не довели тих обставин на які посилалися як на підставу своїх вимог, не надали докази в обґрунтування своїх вимог, не спростували тих обставин на які посилається представник відповідачки в обґрунтування своїх заперечень, що є їх обов»язком відповідно до засад змагальності процесу за ст.. 10 ЦПК України . При цьому суд створив всі умови для змагального процесу, роз»яснював позивачці та її представнику їх права та обов»язки.
Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивачки оскільки вони не відповідають вимогам ст. ст.. 57-59 ЦПК України.
Керуючись ст.. 13 Конституції України, Законом України «Про місцеве самоврядування України, ст..ст. 22, 23 ЗК України 1990 року, ст.. ст. 116, 152, 158, 211 ЗК України, ст.. ст.. 10, 11, 209, 212-214, 215,234 ЦПК України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Грушевий», ОСОБА_2, ОСОБА_7, треті особи Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Боярський коледж екології і природних ресурсів про встановлення факту надання земельної ділянки члену садівницького товариства, визнання факту невідповідності рішення загальних зборів від 20.10.2005 законодавству України, визнання недійсним рішення зборів товариства від 20.10.2005, визнання права користування земельною ділянкою, визнання недійсним акту приватизації землі, зобов»язання надати документи для приватизації земельної ділянки у садівницькому товаристві, виділення земельної ділянки в натурі, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: