2/257/2369/13
257/8642/13-ц
21 жовтня 2013 року Київський районний суд м. Донецька у складі:
головуючої судді Чальцевої Т. В.,
при секретарі Лук'янченко Ю. Ю.
розглянувши у судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
08.07.2013 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на припинення фактичних шлюбних відносин внаслідок втрати взаємних почуттів, відсутності взаєморозуміння, різних поглядів на життя та різних моральних ціннощів. З відповідачем фактичні шлюбні відносини припинені. З цього часу вони припинили ведення спільного господарства та проживають окремо. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спору щодо розподілу спільно нажитого майна немає. Спору щодо мешкання дитини немає. Дитина після розірвання шлюбу буде мешкати з позивачкою. Вважає, що подальше сімейне життя з відповідачем неможливе.
В судове засідання позивачка не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на розірванні шлюбу.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги визнав, проти розірвання шлюбу не заперечував.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 120 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні
причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 21 липня 2001 року у Донецькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за № 726 у свідоцтві про одруження НОМЕР_1.
На теперішній час сторони припинили шлюбні відносини, не мають наміру їх поновити, між ними склалися такі стосунки, при яких подальше спільне життя неможливе.
Надання сторонам строку для примирення суд вважає недоцільним, оскільки вважає, що примирення між ними неможливе.
При цьому суд також приймає до уваги, що спору відносно розподілу майна між сторонами немає.
У відповідності до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, один із подружжя має право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд може розірвати шлюб, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Стягуючи судові витрати, суд враховує обставини справи і думку сторін.
На підставі ст.ст. 104, 105, 109, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21 липня 2001 року у Донецькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за № 726 у свідоцтві про одруження НОМЕР_1 - розірвати.
Прізвище позивачки «ОСОБА_1» - змінити на дошлюбне «ОСОБА_1».
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т. В. Чальцева