Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/4613/13-к
Провадження №: 1-кп/332/288/13
Вирок
Іменем України
22 жовтня 2013 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Мєркулова Л.О.
при секретарі - Худайбердієвій Н.А.,
за участю прокурора Воронцова М.М.,
потерпілого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Росія, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого монтажником на ЗСМУ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не засудженого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, В С Т А Н О В И В:
23.07.2013 року приблизно о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_2, маючи умисел, спрямований на умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, на грунті раптового виниклих особистих неприязне них стосунків, під час конфлікту з ОСОБА_1, завдав останній не менше п'яти ударів правим кулаком в область лівої сторони обличчя, заподіявши останній тілесні ушкодження, а саме синці на лівій половині чола, навколо лівого ока, в лівій завушній області,що згідно висновку експерта № 2216 від 24.07.2013 року кваліфікується як легкі тілесні ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у пред'явленому обвинувачені повністю не визнав і суду пояснив, що він не вчиняв злочину і ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не причиняв. ОСОБА_1 сама розпочала конфлікт, була ініціатором, і перша кидалась на нього, а він її відштовхував. При цьому вона сама падала і зачепилась об стіл.
Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що 21.07.2013 року між її онукою ОСОБА_3, та співмешканкою ОСОБА_2 - Наталією виник конфлікт із-за кошеня, під час якого остання вдарила по голові онуку. 23.07.2013 р. вона приїхала на квартиру з приводу вищевказаного конфлікту. Приблизно о б 11 годині у неї на кухні виник словесний конфлікт з ОСОБА_2 Під час конфлікту Лукін наніс їй приблизно 5 ударів по голові. За неї заступилась донька ОСОБА_4 і її чолові к ОСОБА_5.
ОСОБА_2 також повалив ОСОБА_5 на підлогу, а вона щоб допомогти ОСОБА_5 стала відтягати ОСОБА_2 за сорочку, та вдарила шваброю, яка зламалась. На суворому покаранні не наполягає, а хоче, щоб ОСОБА_2 більше не чіпав її дітей і не вчиняв конфлікти. Матеріальних претензій до останнього не має.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 оспорює всі фактичні обставини справи, суд визнає необхідним дослідження спершу доказів обвинувачення, а потім докази сторони захисту по справі і провести судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин.
Незважаючи на повне невизнання своєї провини підсудним ОСОБА_2., суд вважає, що його вина підтверджується тими доказами , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження і які були дослідженні у судовому засіданні у повному обсязі.
Допитаний у судовому засіданні свідок з боку обвинувачення ОСОБА_4 пояснила, що 23.07.2013 року ОСОБА_2, сусід по квартирі, на кухні побив її матір, яка приїхала до них в гості.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що 21.07.2013 року на кухні в їх квартирі співмешканка ОСОБА_2 - Наталья вдарила її долонею по голові із-за того, що пропало кошеня. Вона розповіла все своїй бабусі ОСОБА_1 23.07.2013 року по телефону вона взнала, що ОСОБА_2 вчинив з бабусею конфлікт і наніс їй декілька ударів в обличчя.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 23.07.2013 року між ОСОБА_2 та матір'ю його співмешканки ОСОБА_4 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 наніс удари ОСОБА_1 в обличчя. Він вступився і ОСОБА_2 повалив його на підлогу.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона не була присутня під час конфлікту між ОСОБА_2 і ОСОБА_1. Але після конфлікту вона бачила на їх загальній кухні розкидані речі, розсипану сіль та розлиту воду. Зі слів ОСОБА_2 їй стало відомо, що вони посварилися з ОСОБА_1. Конфлікти в їх квартирі виникають із-за співмешканки ОСОБА_2 - Натальї.Вони постійно порушують спокій в квартирі.
Із висновків експерта № 2769-д та №2762-д (а.с.44-45) від 19.08.2013 р. встановлено, що у зв'язку з проведенням судово-медичної експертизи ОСОБА_1 встановлено, що 23.07..2013 року вона отримала тілесні ушкодження від знайомого чоловіка в квартирі АДРЕСА_2. Згідно висновку експерта у ОСОБА_1 встановлено легкі тілесні ушкодження, які утворилася від дії тупих предметів, виникнення яких можливо при будь-якому розташуванні потерпілої відносно нападаючого при умові доступності зон пошкоджень. Експерт також встановив, що не виключена можливість утворення пошкоджень у ОСОБА_1 при обставинах, на які вона вказала в ході проведення 16.08.2013 року слідчого експерименту з її участю, а також в ході проведення судово-медичного обстеження 24.07.2013 року.
Із протоколу допиту в якості підозрюваного ОСОБА_2 від 29.08.2013 року (а.с.55-56), встановлено, що ОСОБА_2 на досудовому слідстві визнав свою вину повністю та підтвердив, що він дійсно наніс кілька поштовхів ОСОБА_1 в область обличчя.
Суд не врахував показання ОСОБА_2., в тій частині, що під час проведення досудового слідства він визнав свою провину у скоєнні злочину під впливом слідчого, оскільки ні під час допиту прокурором, не повідомив про вищевказаний факт, зі скаргами не звертався до правоохоронних органів, визнавав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_1 і не виказував своїх заперечень проти підозри у скоєнні злочину.
Суд розцінює зміну своїх показань ОСОБА_2 : повне визнання своєї вини в ході проведення досудового слідства і повне невизнання своєї вини в ході судового слідства, як бажання ОСОБА_2 уникнути відповідальності і ухилитися від покарання за скоєний злочин.
Суд розцінює показання потерпілої ОСОБА_1 правдивими, не викликаючи ми сумнів, оскільки вони повністю узгоджуються з іншими доказами, зібраними по справі.
За таких обставин суд вважає доведеним пред'явлене обвинувачення ОСОБА_2 та кваліфікує дії останнього за ч.1 ст.125 КК України, як нанесення легких тілесних ушкоджень.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує:
ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості;
дані про особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується в цілому позитивно,
обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено,
обставини,що обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу в межах, передбачених санкцією ст.125 ч.1 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суду м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Л.О.Мєркулова