Справа № 189/1344/13-ц
2/189/535/13
іменем України
21.10.2013 року Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Лукінова К. С
при секретарі - Приходько Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Покровського районного управління юстиції про звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа: ВДВС Покровського РУЮ про звільнення від сплати аліментів за період з 01.03.2012 року по 15.04.2013 року згідно виконавчого листа № 2-1221 виданого 08.05.2013 року в сумі 4825,80 грн., посилаючись на те, що в період з 01.03.2012 року по 15.04.2013 року відповідачка з їх спільною дитиною проживала разом з ним та перебували повністю на його утриманні, що підтверджується відповідними документами, а тому вважає, що може бути звільнений від сплати аліменів за цей період.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на доводи, викладені в поданому позові, при цьому зазначив, що за час спільного прожвання він сплачував комунальні послуги, здійснював заготівку кормів для домашньої худоби, яку в наступному вони з відповідачкою та їх донькою вживали, або продавали. Також до 1-го вересня 2012 року надав кошти для підготовки дитини до школи в сумі 1150 грн. та 300 грн. на дубленку (зимовий верхній одяг) - з них 100 грн. дав самостійно, а 200 грн. назбирав разом із дитиною на свято "Вечеря". Також його дитину матеріально підтримувала його родина: батько та сестра. Сестра передавала дитині одяг з міста. Назвати точно, яку суму надав на утримання дитини не може, приблизно - 3500 грн.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, посилаючись на те, що відповідач коштів на дитину не надавав, її старша донька весь цей час допомагала одягати та взувати ОСОБА_3, а також передавала гроші. До того ж, спільно з позивачем вона почала проживати не з порожніми руками, а привела із собою двох корів, купила птицю та тримала іншу худобу. Заготівлю кормів для цих тварин вона також здійснювала власними руками, а також здійснювала повний догляд за ціма тваринами. Молоко від корів вона здавала на пункт прийому молока, а також частину молока вживали всією сім'єю. Птицю різали та їли, а також їли яйця. Відповідачка ОСОБА_2 підтримала, що дійсно отримала від позивача ОСОБА_1 до 1-го вересня 2012 року кошти в сумі 1150 грн. на збирання дитини до школи та 100 грн. взимку на теплий верхній одяг для дитини.
Третя особа - ВДВС Покровського РУЮ в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, направили до суду заяву про розгляд справи в їх відсутності.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він є депутатом Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області. Він підтвердив, що дійсно за його участі було складено акт-підтвердження від 07.08.2013 року, в якому зазначалось, що ОСОБА_2 та її донька перебували на утриманні ОСОБА_1 та проживали в його будинку. Він вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували на утриманні ОСОБА_1, оскільки на момент, коли ОСОБА_2 та їх дитина в'їхали до будинку позивача, в нього були в наявності запаси дров, сіна. Фінансову сторону їх спільного проживання він не досліджував та йому не відомо за які гроші ОСОБА_1 купував речі. Те, що ОСОБА_1 утримував ОСОБА_2 та їх дитину є його припущенням.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснила, що ОСОБА_2 в період спільного проживання з ОСОБА_1 мала та утримувала 2 корови, привезла 40 курей, трудилася на городі, косила сіно для худоби, доглядала качок та гусей. Знає, що птицю вигодовувала ОСОБА_2 Їй невідомий факт того, щоб ОСОБА_1 утримував сім'ю та їй не відомо звідки ОСОБА_1 брав зерно.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що знає ОСОБА_1, та те, що ОСОБА_2 прийшла жити до ОСОБА_1 разом із дитиною. Йому відомо, що ОСОБА_1 утримував ОСОБА_2 та доньку, оскільки ОСОБА_1 заготовлював сіно та інші корма для тварин, працював.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_2 прийшла жити до ОСОБА_1 разом із донькою. Їх ОСОБА_1 утримував, а саме: платив за комунальні послуги, заготовлював корма для худоби, працював, надавав дитині допомогу.
Суд, заслухавши сторони та свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено:
Згідно копії виконавчого листа № 2-1221 від 20.06.2008 року, що виданий 08.05.2013 року, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усих видів доходу відповідача до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14.05.2008 року (а.с. 5).
Згідно розрахунку заборгованості по аліментах за період з 08.05.2010 року по 31.05.2013 рік складає - 12131,01 грн. (а.с. 7).
Згідно Акту-підтвердження Великомихайлівської сільської ради від 07.08.2013 року, особи, що склали даний акт підтверджують, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 дійсно знаходилися на утриманні і проживали в будинку ОСОБА_1 (а.с. 6).
Суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, оскільки:
Згідно ч. 2 ст. 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Позивач просить його звільнити від сплати аліментів за період з 01.03.2012 року по 15.04.2013 року в зв'язку з тим, що в цей період ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували на його утриманні.
Але, вказані твердження в судовому засіданні знайшли своє об'єктивне підтвердження частково.
Так, згідно розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, за період з 01.03.2012 року по 15.04.2013 року заборгованість становить 4644,30 грн., а не 4825,8 грн., як про те вказано в позові. Таким чином сума заборгованості 181,50 грн. - виникла за інший період, аніж вказаний позивачем в поданому до суду позові.
Слід зазначити, що в судовому засіданні відповідачкою визнаний факт отримання від позивача 1250 грн. на утримання дитини, а тому від сплати цієї суми суд вважає за необхідне звільнити позивача.
На сплату решти суми - 3394,8 грн. позивач не надав суду належних та допустимих доказів.
Доводи позивача про те, що він купував солодощі дитині, отримував на користь дитини подарунки до свят та в будні дні від своїх родичів не свідчать про те, що позивачем сплачені аліменти на утримання дитини та не свідчать про утримання дитини позивачем, оскільки вказані речі є подарунками саме дитині, але не є коштами на утримання дитини, що належать до сплати на користь ОСОБА_2
Доводи позивача та свідків про наявність у позивача кормів для утримання худоби та птиці, а також доводи про сплату позивачем витрат на комунальні послуги не свідчать про утримання дитини, а є спільним побутом позивача та відповідачки. До того ж, в судовому засіданні позивачем доводився факт утримання саме худоби, а не дитини.
В зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, та в зв'язку з тим, що сплата судового збору відбувалась в мінімальному розмірі, згідно ст. 88 ЦПК України вказана сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 209-218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Покровського районного управління юстиції про звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів - задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 за виконавчим листом № 2-1221 від 20.06.2008 року, що виданий 08.05.2013 року за період з 01.03.2012 року по 15.04.2013 року - в сумі 1250 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 229,40 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції.
Суддя: К. С. Лукінова