01 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі
головуючого, судді Стуковенкової Т.Г.
суддів - Капелюхи В.М., Васецької В.В.
за участю прокурора Брусенцової І.В.
секретаря Омельницької А.Ю.
адвоката ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження № 12012040650000005 за апеляційними скаргами прокурора, який підтримував державне обвинувачення в суді першої інстанції, адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1, зареєстрованого по АДРЕСА_2, раніше судимого:
26.08.2010 року за ч.2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився від відбування покарання 23.03.2012 умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 11 днів,
засуджено за ч.1 ст. 119 КК України до 4 років позбавлення волі
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до 5 років 2 місяців позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення злочину за наступних обставин.
21.11.2012 року, близько 22.50 годин, ОСОБА_2 знаходився в кафе «Ступеньки» за адресою вул. Шолохова, на території ринку «Фрунзенський» в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, де розпивав спиртні напої. В цей час до нього підійшов раніше не знайомий ОСОБА_4, який запропонував йому разом з ним відсвяткувати свій день народженя і випити горілки, на що ОСОБА_2 відмовився.
Відповідь не сподобалась ОСОБА_4 і останній запропонував ОСОБА_2 вийти із приміщення кафе щоб з'ясувати стосунки.
На вулиці між ними розпочався словесний конфлікт, пов'язаний з відмовою ОСОБА_2 розпивати з ОСОБА_4 спиртні напої. Під час конфлікту ОСОБА_2, близько 22 год.50 хв., проявивши злочинну недбалість, не передбачивши можливих тяжких наслідків, завдав потерпілому ОСОБА_4 один удар правою рукою в життєво важливий орган, в область голови, а саме в обличчя, від чого останній упав на тротуарну плитку і вдарився об неї тім'яною ділянкою голови.
В результаті умисних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичної експертизи від 17.12.2012 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток склепіння та основи черепу, епі- та субдуральні гематоми, субарахноїдальні, внутрішньо шлуночкові та внутрішньо мозкові крововиливи, розлиті крововиливи у м'які покриви голови, переважно праворуч, ділянки розм'якшення речовини головного мозку на основі головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, є небезпечними в момент спричинення та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. В результаті вищевказаних тілесних ушкоджень, ІНФОРМАЦІЯ_2 в реанімаційному відділенні в Дніпропетровській ОКЛ ім. Мечникова потерпілий ОСОБА_4 помер.
Смерть ОСОБА_4 згідно акту судово-медичного дослідження трупа № 2328 від 24.11.2012 року настала від закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася переломами кісток склепіння та основи черепу з епідуральними, субдуральними, субарахноїдальними, внутрішньошлуночковими та внутрішньомозковими крововиливами, забоєм та стисненням головного мозку, що підтверджується морфологічними змінами у внутрішніх органах, які були виявлені на розтині. Усі виявлені ушкодження, які зазначені у п.1 висновків, по своєму характеру прижиттєві, могли виникнути у строки, які вказані у історії хвороби, від удару тім'яною ділянкою голови об тупу тверду переважну поверхню. При дослідженні яких-небудь захворювань не виявлено.
В апеляційних скаргах:
- прокурор, не погоджуючись з призначеною ОСОБА_2 мірою покарання їз-за його невідповідності тяжкості вчиненого злочину внаслідок м'якості, посилається на ту обставину, що в момент заподіяння удару потерпілому, ОСОБА_2 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною яка обтяжує покарання. На думку прокурора, обвинувачений є суспільно небезпечним і покарання ОСОБА_2 за санкцією ч. 1 ст. 119 КК України має бути призначене максимальне - 5 років позбавлення волі.
- адвокат ОСОБА_1 вважає, що призначене обвинуваченому покарання є занадто суворим і просить призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, в зв'язку з чим вирок змінити. При цьому посилається на ті обставини, що ОСОБА_2 раніше судимий за злочин, вчинений також по необережності, вину визнав повністю та розкаявся, неодноразово просив вибачення у потерпілої, повністю визнав цивільний позов та виказав намір відшкодувати шкоду після звільнення від покарання, в зв'язку з відсутністю коштів на її відшкодування негайно, за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню доньку та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. При таких обставинах вважає, що виправлення обвинуваченого можливо у більш коротший строк покарання та не в умовах позбавлення волі, оскільки вчинений ним злочин не умисний, тому він не є суспільно небезпечним.
- обвинувачений ОСОБА_2, посилаючись, фактично, на ті ж обставини, просить вирок змінити, пом'якшити йому призначене покарання із застосуванням ст.69 КК україни та звільнити від покарання з випробуванням.
При цьому також вказує, що судом не враховано обставини, за яких потерпілий отримав тілесні ушкодження.
До апеляційного розгляду даного кримінального провадження, прокурором була відкликана його апеляційна скарга.
Не погоджуючись з поданими апеляційними скаргами, представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6, в запереченнях вказує на законність вироку і обґрунтованість призначеного ОСОБА_2 покарання, а тому просить вирок суду залишити без змін, а подані апеляційні скарги без задоволення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, на підтримання поданих апеляційних скарг, думку прокурора, який вважає за необхідне вирок суду залишити без змін, посилаючись на його законність, а апеляційні скарги обвинуваченого і захисника - без задоволення, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши і проаналізувавши доводи, що містяться в апеляційних скаргах, зіставивши їх з наявними в провадженні матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Розглядаючи кримінальне провадження в межах поданої апеляційної скарги (ст.404 КІІК України), судова колегія при перевірці вироку суду першої інстанції в ухвалі не наводить доводів на підтвердження висновків районного суду про доведеність обвинувачення та правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, а також обставини, пом'якшуючі покарання, до яких відніс щире каяття, визнання вини, сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні малолітньої дитини.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Рішення суду про можливість виправлення ОСОБА_2 лише в умовах ізоляції від суспільства, є обґрунтованим.
Разом з тим, приймаючи до уваги пом'якшуючі обставини, на які послався суд, а також, що на ут риманні засудженого, крім малолітньої дитини, знаходиться дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, враховуючи поведінку самого потерпілого, який перебував у стані алкогольного сп'яніння і спровокував сварку, та виходячи з того, що фактично ОСОБА_2 учинив злочин, за який передбачено більш м'яке покарання, слід вважати, що призначене йому покарання є надмірно суворим.
На думку колегії суддів, вищевикладені обставини істотно знижують ступінь небезпеки ОСОБА_2 для суспільства і є підставою для його виправлення в більш короткі терміни покарання.
Водночас, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення доводів апеляційних скарг адвоката, щодо призначення ОСОБА_2 . покарання у вигляді обмеження волі, та обвинуваченого, щодо застосуванням положень ст.ст.69,75 КК України
Керуючись ст.ст. 405, 40, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_1, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, та самого обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2013 року відносно ОСОБА_2 -- змінити
Пом'якшити призначене ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.119 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі.
У відповідності до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня її
проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області
провадження № 11-кп/774/469/13 Доповідач Стуковенкова Т.Г.
Категорія ч. 1ст. 119 КК України
Головуючий у 1 інстанції Щербина-Почтовик І.В.