04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"10" жовтня 2013 р. Справа№ 910/8001/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Іоннікової І.А.
Коротун О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.
за участю прокурора Татаренко Г.Г. - посв. від 13.08.2013 року № 019581
за участю представників
від РВ ФДМУ по м. Києву - Конті М.П. - дов. від 05.07.2013 року № 24
від ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_3
від КНУТД - Темченко Л.Г. - дов. від 25.12.2012 року № 01-09/2724
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду м. Києва від 12.08.2013 року
у справі № 910/8001/13 (суддя Цюкало Ю.В.)
за позовом Заступника прокурора Печерського району м. Києва (м. Києва) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (м. Київ)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м. Київ)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Київський національний університет технологій та дизайну (м. Київ)
про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобов'язання вчинити дії
До господарського суду м. Києва звернувся Заступник прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди державного нерухомого майна від 13.01.2010 року № 4868, укладений між сторонами по справі про оренду нерухомого майна загальною площею 15,30 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1, на 1-ому поверсі будівлі навчального корпусу № 4, що знаходиться на балансі Київського національного університету технологій та дизайну, вартість якого становить 88 739 грн., та про зобов'язання відповідача повернути позивачу нерухоме майно - нежиле приміщення загальною площею 15,30 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1, на 1-ому поверсі будівлі навчального корпусу № 4, що знаходиться на балансі Київського національного університету технологій та дизайну, вартість якого становить 88 739 грн.
Ухвалою від 25.04.2013 року господарський суд м. Києва залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київський національний університет технологій та дизайну.
Рішенням від 12.08.2013 року господарський суд м. Києва позовні вимоги задовольнив повністю. Визнав недійсним договір оренди державного нерухомого майна від 13.01.2010 року № 4868, укладений між РВ ФДМУ по м. Києву та ФОП ОСОБА_3 про оренду нерухомого майна, загальною площею 15,3 кв.м розміщене за адресою: АДРЕСА_1, на 1-ому поверсі будівлі навчального корпусу №4, що знаходиться на балансі Київського національного університету технологій та дизайну. Зобов'язав ФОП ОСОБА_3 повернути РВ ФДМУ по м. Києву нерухоме майно загальною площею 15,3 кв.м розміщене за адресою: АДРЕСА_1, на 1-ому поверсі будівлі навчального корпусу № 4. Стягнув з ФОП ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 294 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ФОП ОСОБА_3 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду м. Києва від 12.08.2013 року по справі № 910/8001/13 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року апеляційна скарга ФОП ОСОБА_3 була прийнята до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги за участю прокурора, представників сторін та третьої особи.
В судовому засіданні 10.10.2013 року відповідач підтримала вимоги своєї апеляційної скарги. Прокурор та представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечували. Представник третьої особи підтримала вимоги апеляційної скарги відповідача.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 13.01.2010 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4868, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 15,3 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1, на 1-ому поверсі будівлі навчального корпусу №4 (технічне приміщення), що перебуває на балансі Київського національного університету технологій та дизайну.
Відповідно до Акту приймання-передачі від 13.01.2010 року майно було передано в користування відповідачеві.
Строк дії договору від 13.01.2010 року № 4868 якого встановлено до 13.01.2011 року.
У відповідності з п. 10.4 договору від 13.01.2010 року № 4868 разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, за умови погодження Міністерства освіти і науки України, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
В подальшому, 28.03.2012 між РВ ФДМУ по м. Києву та ФОП ОСОБА_3 було укладено додатковий договір № 4868/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4868 від 13.01.2010 року в частині зміни строку дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, в редакції Закону, що діяла на моменту укладання оспорюваного договору, встановлювалося, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року № 2269-XII, в редакції Закону України від 23.09.2008 року № 574-VI, не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України „Про приватизацію державного майна" (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників, та гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, причалів морських портів), а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України „Про оренду державного та комунального майна" від 29.06.2004 року.
При чому згідно з абз. 6 п. „б" ч. 2 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 року № 2163-XII, в редакції Закону України від 19.02.1997 року № 89/97-ВР, приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення. Загальнодержавне значення мають: об'єкти освіти, крім навчальних закладів, майно яких вноситься до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України „Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету;
Крім того ч. 5 ст. 63 Закону України „Про освіту" встановлено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Оскільки Київський національний університет технологій та дизайну фінансується з рахунок державного бюджету, то він не може бути об'єктом приватизації, а відтак його майно не може бути передано в оренду.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не бере до уваги посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" від 27.08.2010 року № 796, оскільки цей підзаконний нормативно-правовий акт було прийнято після укладання оспорюваного договору оренди від 13.01.2010 року.
Таким чином оскільки чинним законодавством на момент укладання спірного договору було заборонено передачу в оренду майна закладів освіти, що фінансуються за рахунок Державного бюджету України, то колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов прокурора в частині визнання договору оренди недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що орендар - ФОП ОСОБА_3 за приписами ст. 216 ЦК України має повернути орендодавцю - РВ ФДМУ по м. Києву об'єкт оренди.
Рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін в частині задоволення позову прокурора про зобов'язання відповідача повернути позивачу орендованого майна.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду м. Києва від 12.08.2013 року по справі № 910/8001/13 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 12.08.2013 року по справі № 910/8001/13 залишити без змін.
3. Справу № 910/8001/13 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано__14.10.2013 р.__
Головуючий суддя Гаврилюк О.М.
Судді Іоннікова І.А.
Коротун О.М.