ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/18875/13 17.10.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласла»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий
комбінат»
Про стягнення 302 689,79 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача Зенькович О.О. - по дов. № 200913 від 20.09.2013
Від відповідача Крикотнюк Н.А. - по дов. № 01-14/15 від 22.02.2013
Дехтяренко С.В. - по дов. № 01-14/ від 11.10.2013
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласла» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» про стягнення 302 689,79 грн. з яких: 291 662,55 грн. основного боргу, 11 027,24 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 4/05-13 від 14.05.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 порушено провадження у справі № 910/18875/13 та призначено її до розгляду на 17.10.2013.
Позивач в судовому засіданні 17.10.2013 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судовому засіданні 17.10.2013 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, що поданий до відділу діловодства суду 16.10.2013, зокрема відповідач вказує на те, що за умовами договору № 4/05-13 від 14.05.2013 оплата має бути здійснена протягом двох днів з моменту отримання рахунку, однак відповідач рахунку не отримував, а тому не порушив умов договору. Також вказує на те, що послуги виконані не у відповідності до умов договору.
Відповідачем в судовому засіданні 17.10.2013 подано клопотання про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодніпро» документів, які підтверджують факт виконання зобов'язань по утилізації відходів Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат», яке здійснювалось за договором з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласла», а саме договори, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт за період з травня по серпень 2013 року та стосуються відходів відповідача.
Позивач в судовому засіданні 17.10.2013 проти задоволення клопотання відповідача заперечував.
В судовому засідання 17.10.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва
14.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласла» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» (замовник) було укладено договір № 4/05-13 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги по збиранню, перевезенню, зберіганню відходів, визначених у протоколі узгодження договірної ціни - додаток № 1 до договору, який є невід'ємною частиною даного договору, з їх подальшою утилізацією/видаленням (далі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість виконаних послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 291 662,55 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в сумі 11 027,24 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 2.1. договору замовник надає у письмовій формі виконавцю заявку на організацію послуг, вказаних в п. 1.1. даного договору. У заявках (додаток № 2) замовник вказує найменування і кількість відходів, що передаються виконавцю. Заявки є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідачем надано позивачу заявку від 14.05.2013 на виконання робіт по вивезенню утилізації/видаленню садового шлаку з великим вмістом сірки у кількості 301,46 тонн.
Відповідно до п. 2.2. договору виконавець на підставі поданої йому заявки виставляє замовнику рахунок на оплату послуг, відповідно до цін, затверджених сторонами в протоколі узгодження договірної ціни з урахуванням можливих змін відповідно до п. 3.3. договору.
Згідно з п. 3.1. договору загальна вартість послуг визначається у протоколі узгодження договірної ціни.
Сума оплати за даним договором визначається на підставі кількості і видів відходів, вказаних в заявках замовника, і цін, затверджених сторонами в протоколі узгодження договірної ціни (п. 3.2. договору).
У додатку № 1, який є протоколом № 1 узгодження договірної ціни сторони визначили, що розмір договірної ціни на надання послуг по утилізації/видалення відходів замовника - содовий шлак з великим вмістом сірки у кількості 301,46 тонн становить 291 662,55 грн.
Згідно з п. 2.3. договору виконавець зобов'язаний надати послуги, вказані в п. 1.1. договору протягом 14 робочих днів з моменту оплати послуг та перевозці відходів (транспортні витрати) на умовах, вказаних в п. 3.5. та п. 3.6.
Відповідно до п. 2.8. договору по завершенню надання послуг на протязі 3 робочих днів замовник зобов'язаний підписати акт здачі-прийняття наданих послуг, який є невід'ємною частиною даного договору.
В матеріалах справи наявний акт здачі-прийняття наданих послуг № 9/05-13 від 31.05.2013, який підписано та скріплено печатками обох сторін, який підтверджує надання виконавцем послуг по збиранню, перевозці та прийманню на зберігання неякісної продукції, для їх подальшої утилізації/видалення, а саме садового шлаку з великим вмістом сірки у кількості 301,46 тонн, вартістю 291 662,55 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.4. договору передбачено, що виконавець протягом 2 днів з дня отримання заявки виставляє замовнику рахунок на сплату послуг з утилізації/видалення відходів, відповідно до цін, затверджених сторонами в протоколі узгодження договірної ціни з урахуванням можливих змін відповідно до п. 3.3. договору. Замовник зобов'язаний сплатити виставлений рахунок протягом 2 банківських днів з дня отримання.
Тобто, строк виконання зобов'язання не встановлено та визначається з моменту отримання від позивача рахунку.
В матеріалах справи наявний рахунок № 2/07 від 02.07.2013 проте доказів його виставлення відповідачу позивачем не подано.
Разом з цим, кредитор вправі вимагати виконання зобов'язання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи позивач надіслав відповідачу претензію № 1 від 29.07.2013, яка містить вимогу про необхідність сплатити борг в розмірі 291 662,55 грн. дана вимога надіслана позивачем на адресу відповідача 31.07.2013 та отримана останнім 02.08.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач надав позивачу відповідь за № 01-14/2166 від 09.08.2013 в якій вимоги претензії не визнав, оскільки на його думку факт виникнення заборгованості та порушення договору з боку відповідача відсутні.
За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 4.1.1. договору замовник зобов'язаний здійснити оплату надання послуг виконавцем відповідно до цін, передбачених в протоколі узгодження договірної ціни, у терміни, передбачені розділом 3 даного договору.
Проте, матеріали справи свідчать, що в порушення взятих на себе зобов'язань за договором відповідач вартість наданих послуг у визначений строк в повному обсязі не сплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка складає 291 662,55 грн.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 291 662,55 грн.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Пунктом 5.4. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг згідно розділу 3 договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення за кожен день прострочення.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за виконані роботи.
Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.
Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.
З розрахунку пені, що міститься в позовній заяві, вбачається, що позивач нараховує пеню на суму 291 662,55 грн. за період з 05.06.2013 по 25.09.2013.
Суд не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком пені, оскільки як встанволено вище строк виконання зобов'язання по сплаті за надані послуги визначається з моменту отримання рахунку, який відповідачу не виставлявся.
Отже, в даному випадку строк виконання зобов'язання по сплаті наданих послуг визначається протягом семі днів з моменту отримання відповідачем вимоги (претензії № 1 від 29.07.2013), тобто з 02.08.2013 по 09.08.2013.
Таким чином, відповідач мав виконати зобов'язання по сплаті наданих позивачем послуг до 10.08.2013, а отже з цієї дати починає обчислюватись строк прострочення виконання цього зобов'язання.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті виконаних робіт відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, відповідно до п. 5.4. договору, пеню розмір якої, за наступними розрахунками суду на суму 291 662,55 грн. за період з 10.08.2013 по 25.09.2013 становить 4 906,32 грн.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
291662.5510.08.2013 - 12.08.201337.0000 %0.038 %335.61
291662.5513.08.2013 - 25.09.2013446.5000 %0.036 %4570.71
Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 4 906,32 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Суд розглянувши заявлене відповідачем клопотання про витребування доказів відмовляє в його задоволенні, з огляду на те, що документи, які просить витребувати відповідач не стосуються предмету спору, оскільки сторонами на виконання договору підписано акт здачі-прийняття наданих послуг, а умови укладеного договору не передбачають, звітування позивача перед відповідачем стосовно підтвердження утилізації/видалення відходів.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласла» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» (м. Київ, вул. П.Мирного, 16/13, кв. 3, код ЄДРПОУ 31076956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласла» (м. Одеса, вул. Транспортна, 3, корпус А, код ЄДРПОУ 34736912) 291 662 (двісті дев'яносто одну тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 55 коп. основного боргу, 4 906 (чотири тисячі дев'ятсот шість) грн. 32 коп. пені, 5 931 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять одну) грн. 37 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 21.10.2013.
СуддяВ.В. Сівакова