ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/16424/13 14.10.13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»
До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юніверс»
Про стягнення 11 779,56 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Волчек Н.М., довіреність № 65-1-4/38-Ю від 25.12.2012
від відповідача Луговий М.І., довіреність № 1430-13 від 03.10.2013
Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юніверс» (далі - відповідач) про стягнення 11 779,56 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 19 G-0377021 від 17.06.2011р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 11 779,56 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Ухвалою суду від 29.08.2013р. порушено провадження у справі № 910/16424/13 та призначено розгляд на 13.09.2013 р.
13.09.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Суд відклав розгляд справи на 14.10.2013р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.
20.09.2013р. до суду надійшла відповідь від МТСБУ
14.10.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, відзив на позов через канцелярію суду не подав.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
14.10.2013р. після закінчення судового розгляду справи, відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
17.06.2011р. між ПАТ «УСК «Гарант - Авто» (далі - позивач) та ТОВ «Лізингфінанс» як страхувальником, було укладено договір страхування № 19G-0377021, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Шевроле», державний номерний знак АА 0643 КР.
26.03.2012р. в м. Дніпропетровську сталася ДТП за участю транспортного засобу «Шевроле», державний номерний знак АА 0643 КР, що належить ТОВ «Лізингфінанс» під керуванням Глодан В.Т., та транспортного засобу «Форд Транзит», державний номерний знак АЕ 8425 СА, що належить Легкодимову Д.М. та під керуванням Лукьянова Л.О.
Згідно полісу № АА/0133592 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «Форд Транзит», державний номерний знак АЕ 8425 СА, була застрахована ПрАТ «СК «Юнівес».
Відповідно до постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області № 3-410/1819/12 від 25.04.2012р., встановлено вину гр. Лук'янова Л.О. у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до звіту про визначення матеріальної шкоди № 101/12 від 25.04.2012р. та калькуляції до нього, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Шевроле», державний номерний знак АА 0643 КР, внаслідок ДТП склав 12 779,56 грн., вказана сума була виплачена згідно платіжних доручень № 9054 від 01.10.2012р. та № 6422 від 02.07.2012р.
Згідно полісу № АА/0133592, розмір ліміту відповідальності встановлено у розмірі 50 000,00 грн., а франшизу встановлено у розмірі 1000,00 грн.
Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 11 779,56 грн. боргу та судові витрати.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (код ЄДРПОУ 32638319, адреса: 03680, м. Київ, вул. Червоноармійська 72) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» (код ЄДРПОУ 16467237, адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський 19/3) 11 779 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 56 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
(Повний текст рішення складено: 18.10.2013р.)
Суддя Мельник В.І.