15.10.13 Справа № 904/5930/13
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО", м. Київ
до дочірнього підприємства "ІМПТОРГСЕРВІСМЕД" приватної виробничо-комерційної фірми "ІМПТОРГСЕРВІС", м. Дніпропетровськ
про стягнення 88 350,73 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Єпік А.М.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Кравченко Н.І., керівник, довідка АА№540843 ЄДРПОУ
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до дочірнього підприємства "ІМПТОРГСЕРВІСМЕД" приватної виробничо-комерційної фірми "ІМПТОРГСЕРВІС" про стягнення 88 350,73 грн. за договором відступлення права вимоги від 15.07.2010.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.
Ухвалою господарського суду від 09.09.2013, за клопотанням Відповідача, строк розгляду спору було продовжено на 15 календарних днів (до 15.10.2013) відповідно до ч.3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків сплати грошових коштів за відступлене право вимоги. У підтвердження позовних вимог Позивач надав суду копію договору відступлення права вимоги від 15.07.2010; постанову господарського суду міста Києва від 11.03.2013 по справі №5011-46/12075-2012; ухвалу господарського суду Полтавської області від 30.07.2013 по справі №917/1544/13.
Позивач керуючись п.7 договору відступлення права вимоги від 15.07.2010, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача, заборгованість за відступлене право вимоги в сумі 88 350,73 грн.
Позивач в судові засідання 13.08.2013, 29.08.2013, 09.09.2013 та 15.10.2013 не з'явився, 09.09.2013 здав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника Позивача. Клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача задоволено судом.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог; надав заперечення на позовну заяву вих. №М-001 від 11.10.2013 в якому зазначив, що заборгованість перед Позивачем за договором відступлення права вимоги від 15.07.2010 була погашена шляхом направлення останньому заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідач надав суду копії заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №5 від 07.09.2011; фіскального чеку №3599 від 07.09.2013; опису вкладення до цінного листа; акти звірки взаємних розрахунків з клієнтом товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО" з 01.01.2007 по 31.03.2009 та з 18.03.2009 по 23.09.2009; банківських виписок за період з 23.09.2009 по 24.12.2009; видаткової накладної №ДП-017 від 20.04.2010; банківських виписок за період з 26.04.2010 по 07.05.2010.
В судових засіданнях 13.08.2013, 29.08.2013 та 09.09.2013 розгляд справи було відкладено на 29.08.2013, 09.09.2013 та 15.10.2013 в зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 15.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Відповідача, господарський суд, -
15.07.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО" (надалі - Позивач, Цедент) та дочірнім підприємством "ІМПТОРГСЕРВІСМЕД" приватної виробничо-комерційної фірми "ІМПТОРГСЕРВІС" (надалі - Відповідач, Цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги (надалі - Договір), відповідно до умов якого, Цедетн відступає, а Цесіонарій приймає право грошової вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю «Полтава-Сад», код ЄДРПОУ 31034773, надалі - Боржник, що належало Цеденту на основі поставки товару Кредитором Боржнику по видатковим накладним №РН-00341 від 17.07.20109, №РН-00321 від 26.06.2009, №РН-00234 від 01.06.2009. Загальна сума заборгованості Боржника по вищевказаним накладним на момент укладання даного Договору складає: 88 350,73 грн. (вісімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят гривень 73 копійки) (п. 1 Договору).
Відповідно до п. 2 Договору, право вимоги вказане в п.1 Договору, переходить к Цесіонарію в розмірі, існуючому на дату складання Договору, на умовах, встановлених діючим законодавством.
Як вбачається з пунктів 5-7, Договору, з моменту складання Договору Цесіонарій набуває право вимоги, вказане в п.1 Договору, та наділяється всіма правами Кредитора по
Відношенню до Боржника, в тому числі право стягувати всі штрафні санкції передбачені умовами діючого законодавства. Цедент зобов'язаний не пізніше дня наступного за днем складання Договору, письмово повідомити Боржника про перехід к Цесіонарію прав кредитора по договору поставки, та в термін не пізніше десяти днів з моменту такого повідомлення надати Цесіонарію докази направлення Боржнику відповідних документів. Цесіонарій зобов'язується в строк до 25 липня 2010 сплатити на розрахунковий рахунок Цедента суму що відповідає сумі заборгованості Боржника - 88 350,73 грн. (вісімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят гривень 73 копійки).
Пунктом 10 Договору, Сторони погодили, що Договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання Сторонами (15.07.2010).
Позивач стверджує, що на час звернення до суду, зобов'язання Відповідача перед Позивачем згідно договору про відстплення права вимоги не виконано, в зв'язку з чим Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за відступлене право вимоги в сумі 88 350,73 грн.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
Як вбачається з ч.1 ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до пункту 7 Договору, Цесіонарій взяв на себе зобов'язання в строк до 25 липня 2010 сплатити на розрахунковий рахунок Цедента суму, що відповідає сумі заборгованості Боржника - 88 350,73 грн. (вісімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят гривень 73 копійки).
В запереченні на позовну заяву вих. №М-001 від 11.10.2013 Відповідач зазначив, що заборгованість перед Позивачем, за договором відступлення права вимоги від 15.07.2010, була погашена шляхом направлення останньому заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Так, відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Згідно з ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Відповідно до пункту 31 інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» №01-8/211 від 07.04.2008, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.
Судом встановлено, що Відповідачем 07.09.2011 було направлено Позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №5 від 07.09.2011, в якій зазначено, що станом на 07.09.2011 товариство з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО" має заборгованість перед дочірнім підприємством "ІМПТОРГСЕРВІСМЕД" приватної виробничо-комерційної фірми "ІМПТОРГСЕРВІС" за отриманий товар у розмірі 943 351,76 грн., враховуючи часткову оплату за товар після проведення акту звірки взаєморозрахунків від 23.09.2009 на загальну суму 165 000,00 грн.
В резолютивній частині заяви зазначено, що зобов'язання дочірнього підприємства "ІМПТОРГСЕРВІСМЕД" приватної виробничо-комерційної фірми "ІМПТОРГСЕРВІС" перед товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО", зокрема за договором відступлення права вимоги від 15.07.2010 у розмірі 88 350,73 грн. - вважаються припиненими.
Направлення Позивачеві заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №5 від 07.09.2011 підтверджується наданими Відповідачем фіскальним чеком №3599 від 07.09.2013 та описом вкладення до цінного листа.
Оскільки Позивачем не подано будь - яких доказів оспорювання заяви Відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, вважається, що він погодився на зарахування цих вимог у вказаній сумі (88 350,73 грн.), а тому предмет спору на час звернення Позивача з позовом до суду був відсутній, що є підставою для відмови в задоволенні позовної заяви.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються Позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 21.10.2013.
Суддя А.Є. Соловйова