15.10.13р. Справа № 904/6401/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Стил-Інвест", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору про надання овердрату № 015/3133/78630 від 20.06.2012р.
Суддя Бєлік В.Г.
Представники:
від позивача: не з"явився;
від відповідача: Тараненко Г.Ю. - дов. № 93/13 від 27.01.2013р., головний експерт Відділу пізнього збору заборгованості мікробізнесу Дніпропетровської обласної дирекції Департаменту проблемної заборгованості роздрібних клієнтів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стил-Інвест" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції про визнання недійсним договору про надання овердрафту № 015/3133/78630 від 20.06.2012р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в момент укладення договору овердрафту № 015/3133/78630 від 20.06.2012р., сторонами не були додержані вимоги, встановлені ст. 203 ЦК України, зміст договору суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам позичальника, що є підставою для визнання вказаного договору недійсним.
Відповідач позов не визнає, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Стил-Інвест" в повному обсязі. Доводи позивача про те, що умова п. 7.3 договору овердрафту про скасування ліміту овердрафту та підняття процентної ставки є дискримінаційними вважає такими, що не відповідають дійсності, тому що скасування ліміту без будь - яких підстав не відбувається, а можливе лише у випадку невиконання або неналежного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань, після чого і відбувається підняття процентної ставки.
Представник позивача в дане судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином за адресою зазначеною в позовній заяві. Про освідомлення позивача про розгляд справи свідчить подане його представником, до початку судового засідання, призначеного на 10.09.2013р.о 10:15 год., клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з відрядженням представника позивача.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представника відповідача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника представника відповідача, господарський суд, -
Між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стил-Інвест" (Позичальник) укладений договір про надання овердрафту № 015/3133/78630 від 20.06.2012р.
Відповідно до п. 1.1. договору кредитор на умовах договору надає позичальнику можливість використання овердрафту з поточного рахунку в межах діючого поточного ліміту, внаслідок чого за зазначеним поточним рахунком виникає дебетове сальдо.
Відповідно до п. 1.2. договору позичальник зобов'язується використовувати овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.6. договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити овердрафт, сплатити проценти за користування овердрафтом та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.
Відповідно до п. 1.3. договору максимальний ліміт за договором складає 100 000 (сто тисяч) гривень, в межах якого встановлюється поточний ліміт. Визначення розміру поточного ліміту та порядок його встановлення здійснюється відповідно до пунктів 2.4., 2.5. договору. Поточний ліміт за договором не може перевищувати 20% від середньомісячних надходжень за останні двадцять місяців на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора (якщо строк наявності відкритого поточного рахунку становить менше дванадцять місяців, то розрахунок середньомісячних надходжень проводить з урахуванням фактичного строку наявності відкритого поточного рахунку).
Відповідно до п. 3.1. договору процентна ставка за користування овердрафтом є фіксованою та становить 19% річних. У разі скасування лімітів - фіксована процентна ставка становить 40% річних. При цьому укладання двосторонньої додаткової угоди про зміну процентної ставки договором не передбачено.
Позивач вважає, що вказаний договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку з наступних підстав.
Посилаючись на приписи ч.1 ст. 215 ЦК України, згідно якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, позивач вважає, що зміст договору суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам позичальника, що є підставою для визнання цього договору недійсним.
Зокрема, збільшення Банком в односторонньому порядку, встановленої п.п. 3.1.,7.3. договору процентної ставки, без попереднього повідомлення позичальника, є на думку позивача, відверто дискримінаційними умовами договору відносно прав позичальника в порівнянні з договірними правами кредитора.
Відповідач стверджує, що доводи позивача про те, що умови п. 7.3 договору овердрафту про скасування ліміту овердрафту та підняття процентної ставки є дискримінаційними не відповідають дійсності, тому що скасування ліміту овердрафту можливо лише при настанні обставини невиконання або неналежного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань, після чого і відбувається підняття процентної ставки. Банк не може без будь - яких підстав скасувати ліміт овердрафту, а позичальник при настанні таких обставин очікуватиме таких дій зі сторони Банку.
Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
За приписами ст.215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 Цивільного кодексу України, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Спірний договір укладено в простій письмовій формі, що відповідає вимогам чинного законодавства; підписано уповноваженими особами сторін.
Твердження позивача, що збільшення Банком в односторонньому порядку, встановленої п.п. 3.1.,7.3. договору процентної ставки, без попереднього повідомлення позичальника, є на думку позивача, відверто дискримінаційними умовами договору відносно прав позичальника в порівнянні з договірними правами кредитора матеріалами справи не підтверджуються з огляду на наступне.
Згідно п. 7.1. договору у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, обставин, передбачених пунктом 7.2. договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані. Максимальний ліміт/поточний ліміт скасовуються, а дата закінчення строку доступності овердрафту є такою, що настала.
Згідно п. 7.2. договору максимальний ліміт/поточний ліміт, скасовується при настанні будь-якої з обставин, але не обмежуючись ними:
7.2.1. Порушення позичальником строків виконання грошових зобов'язань за договором;
7.2.2. Порушення справи про банкрутство позичальника/поручителя чи прийнята рішення про припинення юридичної особи/або припинення діяльності фізичної особи-підприємця;
7.2.3, 7.2.4. Порушення позичальником засвідчень та гарантій; Порушення поручителем своїх обов'язків за договором поруки (за наявності та/або припинення з будь-яких підстав договору поруки або визнання йогонедійсним;
7.2.5 Погіршення фінансового стану, платоспроможності позичальника, що створює загрозу невиконання договору;
7.2.6. Перевищення позичальником максимального строку безперервного дебетового сальдо;
7.2.7. Накладення арешту на поточний рахунок;
7.2.8. Закриття із будь-яких причин поточного рахунку.
Виходячи з аналізу зазначених положень спірного договору, суд дійшов висновку, що сплата позичальником підвищених процентів за користування грошовими коштами має характер економічної санкції, яка застосовується банком лише за умови настання певних негативних обставин, що пов'язані з особою позивача, а момент їх настання йому відомий.
За змістом ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, якщо сторонами договору овердрафту досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі щодо порядку сплати підвищеної процентної ставки за договором овердрафту з дотриманням певної процедури, то такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання договору.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя В.Г. Бєлік
Повне рішення складено 21.10.2013р.