15.10.13 Справа № 904/6415/13
За позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до комунального підприємства "Фрунзенське ЖКП", смт Широке, Дніпропетровської область
про стягнення 36 016,20 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Єпік А.М.
Представники:
від позивача: Букоємський Р.В., довіреність №14-325 від 16.03.2012
від відповідача: Лисечко Н.В., довіреність №2 від 03.09.2013
Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - Позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до комунального підприємства «Фрунзенське ЖКП» (надалі - Відповідач) про стягнення 36 016,20 грн. за договором №202110-12 ТКЕ БО-П від 09.04.2012.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожитий у квітні 2012 року природний газ. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №202110-12 ТКЕ БО-П на постачання природного газу за регульованим тарифом від 09.04.2012 з додатками до нього, додаткову угоду №1 від 15.08.2012, договір №35/12 про відступлення права вимоги від 16.10.2012, акт приймання-передачі документів від 22.10.2012 до договору про відступлення права вимоги №35/12 від 16.10.2012, лист вих. №20/4-324 6А від 25.10.2012, акт прийому-передачі природного газу по договору від 09.04.2012 №202110-12 ТКЕ БО-П за квітень 2012 року, акт звірки розрахунків за період з 01.01.2012 по 30.09.2012, вимогу вих. №26/2-207-12 від 14.12.2012.
Позивач керуючись п.п.4.6., 6.2.2. договору №202110-12 ТКЕ БО-П від 09.04.2012, п.1.1. договору №35/12 про відступлення права вимоги від 16.10.2012, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за отриманий природний газ в сумі 33 191,16, три проценти річних у сумі 1 195,82 грн., інфляційні втрати у розмірі 132,90 грн., пеню в сумі 1 496,32 грн.
Відповідач у відзиві вих. б/н від 02.09.2013 позовні вимоги визнає частково - в частині стягнення основної заборгованості в сумі 33 191,16 грн., просить не застосовувати фінансові санкції, нараховані Позивачем, або зменшити їх до мінімуму.
В судовому засіданні 05.09.2013 розгляд справи був відкладений на 15.10.2013 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 15.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -
09.04.2012 публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (Постачальник) та комунальне підприємство «Фрунзенське ЖКП» (Відповідач, Споживач) уклали договір №202110-12 ТКЕ БО-П на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - Договір на постачання природного газу) відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався протягом 2012 року здійснювати Споживачу постачання та транспортування природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відповідно до зовнішньоекономічних контрактів в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачувати Постачальнику вартість газу і наданих послуг з транспортування газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п.1.1. Договору на постачання природного газу).
Відповідно до п.4.6. Договору на постачання природного газу, оплата вартості послуг з постачання та транспортування газу здійснюється Споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником планового обсягу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу. У випадку несплати вартості послуг з постачання та транспортування газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим.
На виконання умов Договору на постачання природного газу Постачальник у квітні 2012 року здійснив постачання та транспортування природного газу в обсязі 8, 235 тис. куб.м. вартістю 33 191,16 грн. з ПДВ.
Факт поставки природного газу підтверджується актом прийому-передачі природного газу за квітень 2012 року та не заперечується Відповідачем.
Таким чином, за умовами Договору (п.6.4.) Відповідач здійснити остаточний розрахунок за спожитий у квітні 2012 року природний газ в строк до 05.05.2012 включно.
Проте Відповідач оплату за поставлений природний газ у квітні 2012 року не здійснив.
16.10.2012 публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (Первісний кредитор) та публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Позивач, Новий кредитор) уклали договір №35/12 про відступлення права вимоги (надалі - Договір про відступлення права вимоги) відповідно до умов якого Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги до боржника Первісного кредитора комунального підприємства «Фрунзенське ЖКП» (Відповідач, Боржник) за договором поставки природного газу за регульованим тарифом від 09.04.2012 №202110-12 ТКЕ БО-П у сумі 33 191,16 грн. (п.1.1. Договору про відступлення права вимоги). Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1. Договору про відступлення права вимоги, до Нового кредитора перейшли права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань та зазначеним Договором (п.1.2. Договору про відступлення права вимоги).
Згідно з п.6.2.2. Договору на постачання природного газу, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
В позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованості за спожитий в квітні 2012 року природний газ в сумі 33 191,16 грн., три відсотки річних - 1 195,82 грн. (за загальний період прострочення з 06.05.2012 по 18.07.2013), інфляційних втрат - 132,90 грн. (загальний період нарахування з листопада 2012 року по січень 2013 року), пені - 1 496,32 грн. (загальний період нарахування 06.05.2012 - 05.11.2012).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача, Відповідача суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 36 016,20 грн. за договором №202110-12 ТКЕ БО-П на постачання природного газу за регульованим тарифом підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Положеннями ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Виходячи з умов п.4.6. Договору на постачання природного газу, остаточний розрахунок за надані послуги з постачання та транспортування природного газу мав бути здійснений Відповідачем не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим.
Постачальник у квітні 2012 року здійснив постачання та транспортування природного газу Відповідачу в обсязі 8, 235 тис. куб.м. вартістю 33 191,16 грн. з ПДВ, що підтверджується актом прийому-передачі природного газу за квітень 2012 року та не заперечується Відповідачем.
Отже, за умовами Договору на постачання природного газу (п.6.4.) Відповідач зобов'язаний був здійснити остаточний розрахунок за спожитий у квітні 2012 року природний газ в строк до 05.05.2012 включно. Проте Відповідач оплату за поставлений природний газ у квітні 2012 року не здійснив.
Відповідно до ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Постачальник передав своє право вимоги до Відповідача за Договором на постачання природного газу у сумі 33 191,16 грн., а також право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або наналежним виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором на постачання природного газу, Позивачу, що підтверджується Договором №35/12 про відступлення права вимоги від 16.10.2012.
Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідачем заборгованості за спожитий в квітні 2012 року природний газ підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 33 191,16 грн.
Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати за прийнятий природний газ, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, позовні вимоги частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю - в сумі 1 195,82 грн., в частині стягнення інфляційних втрат позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки всупереч положенням ст.625 Цивільного кодексу України, Позивач у розрахунку визначив сукупний індекс інфляції та відповідно нарахував інфляційні втрати не за весь період прострочення (з травня 2012 року по липень 2013 року), а лише за період з листопада 2012 року по січень 2013 року.
Згідно з п.6.2.2. Договору на постачання природного газу, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 1 496,32 грн. за загальний період прострочення з 06.05.2012 по 05.11.2012.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).
Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений Позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 1 496,32 грн. є обґрунтованими.
В той же час, згідно ч. 3 ст. 551 Господарського процесуального кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Враховуючи, що комунальне підприємство «Фрунзенське ЖКП» належить до комунальної власності територіальної громади смт. Широке, надає комунальні послуги зі збитком, внаслідок недостатнього відшкодування діючими тарифами на житлово-комунальні послуги витрат на їх надання, збитковість якого підтверджується зокрема фінансовими звітами за 2012 рік та перше півріччя 2013 року, зважаючи на заборгованість перед Відповідачем бюджетних установ за спожиті послуги з теплопостачання, яка станом на 01.09.2013 складає 262 389,28 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, яка заявлена до стягнення - 1 496,32 грн. до 50% від заявленої суми, що становить 748,16 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства «Фрунзенське ЖКП» (53700, Дніпропетровська область, смт. Широке, вул. Карла Маркса, будинок 6, код ЄДРПОУ 33075778) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 33 191,16 грн. (тридцять три тисячі сто дев'яносто одна гривня 16 копійок) основного боргу, 1 195,82 грн. (одна тисяча сто дев'яносто п'ять гривень 82 копійки) 3% річних, 748,16 грн. (сімсот сорок вісім гривень 16 копійок) пені, 1 714,15 грн. (одна тисячам сімсот чотирнадцять гривень 15 копійок) судового збору.
Видати наказ.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 21.10.2013.
Суддя А.Є. Соловйова