ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98
№ 910/15845/13 14.10.13
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/15845/13
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", м. Київ,
до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна", м. Київ,
про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 16 743, 96 грн.,
без участі представників сторін у зв'язку з їх нез'явленням.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі -ПрАТ «СК «Альфа Страхування») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (далі - ПрАТ «АСК «Інго-Україна») 16 743,96 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу від 09.08.2011 № 046.0273517.555 (далі - Договір) внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) виплачено страхове відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Віді Автострада» (далі - ТОВ «Віді Автострада») у сумі 12 010,65 грн. згідно з заявою Заруднього Максима Леонідовича як страхувальника автомобіля марки «Toyota Corolla», державний реєстраційний номер АА 5927 НР (далі - «Toyota»), а тому позивачем відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду; відповідальність власника автомобіля «Mazda 6», державний реєстраційний номер АА 2566 СР (далі - «Mazda»), станом на 26.03.2012 була застрахована ПрАТ «АСК «Інго-Україна» (поліс № ВЕ/2929906, за якими ліміт по майну становив по 25 500 грн., а франшиза - 510 грн.); у зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з ПрАТ «АСК «Інго-Україна» 16 743,96 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.09.2013, у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) письмову інформацію щодо умов полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/2929906.
06.09.2013 відділом діловодства суду отримано від МТСБУ відповідь на судовий запит, з якої вбачається, що за полісом № ВЕ/2929906 було застраховано цивільно-правову відповідальність Торбенка Анатолія Івановича як власника транспортного засобу «Mazda».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2013 розгляд справи було відкладено на 14.10.2013 у зв'язку з неявкою представників сторін.
У судове засідання 14.10.2013 представники сторін не з'явились, проте через канцелярію суду 11.10.2013 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи на підставі наявних у ній даних та доказів без участі представника ПрАТ «СК «Альфа Страхування».
14.10.2013 через канцелярію суду від ПрАТ «АСК «Інго-Україна» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що не визнає позов у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
З метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.10.2013 без участі представників сторін за наявними матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва
09.08.2011 ПрАТ «СК «Альфа Страхування» (страховик) та Заруднім М.Л. (страхувальник) укладено Договір, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням застрахованим транспортним засобом марки «Toyota», на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі; строк дії Договору - з 10.08.2011 до 09.08.2012.
26.03.2011 в місті Києві на проспекті Оболонському сталося ДТП за участю автомобіля «Toyota» під керуванням Зарудного М.Л. та автомобіля «Mazda» під керуванням Торбенка А.І.
В результаті ДТП було пошкоджено застрахований ПрАТ «СК «Альфа Страхування» автомобіль «Toyota».
ДТП сталася в результаті порушення водієм Торбенком А.І. вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 10.05.2011 у справі № 3-3618/2011 Торбенка А.І. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення; притягнуто до адміністративної відповідальності і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. в доход держави.
Відповідно до висновку від 24.02.2012 № 6880 експертного дослідження автомобіля «Toyota» вартість відновлювального ремонту склала 23 231,48 грн.
Позивачем зазначено, що на підставі заяви про настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування, страхового акта (розпорядження на виплату страхового відшкодування) від 13.04.2012 № 0529.206.12.01.01 (в якому зазначено «перерахувати страхове відшкодування в розмірі 12 010,65 грн.»), страхового акта від 17.07.2012 № 0529.206.12.01.02 (в якому зазначено «перерахувати страхове відшкодування в розмірі 5 243,31 грн.») ПрАТ «СК «Альфа Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування на загальну суму 17 253,96 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
Однак, до матеріалів справи залучено лише платіжне доручення від 04.05.2012 № 9706 на суму 12 010,65 грн.; квитанція від 02.07.2012 № ПН532073 на суму 8 963,31 грн. та платіжне доручення від 01.08.2012 № 16101 на суму 153 824,07 грн. Жодного доказу сплати ПрАТ «СК «Альфа Страхування» страхового відшкодування у сумі 17 253,96 грн. позивачем не надано.
Разом з тим, до позовної заяви додано платіжне доручення від 04.05.2012 № 9706 на суму 12 012,65 грн. в призначенні платежу якого вказано: «страх. відшкод. за застрах. а/м Toyota, АА 5927 НР, с/а № 0529.206.12.01.01 від 13.04.2012 Зарудній М.Л., зг. рах. №ВДиС-0003139 від 08.02.2012р. в т.ч. ПДВ = 2001,77 грн.» , проте, в матеріалах справи не міститься рахунку від 08.02.2012 № ВДиС-0003139.
Крім того, відповідно до копії квитанції від 02.07.2012 № ПН532073 Заруднім М.Л. було сплачено 8 963,31 грн., як оплату за послуги відповідно до акта виконаних робіт від 02.07.2012 №ВДИСА-013132 (всього до сплати 20 973,98 грн.), проте вказаний акт підписаний та складений 27.06.2012 (20:37:16).
Статтею 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту першого та частини першої пункту другого статті 29 Закону України "Про страхування" договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України. Відповідно до цього Закону договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі: якщо його укладено після страхового випадку.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено, що Договір укладено 09.08.2011, а ДТП сталася 26.03.2011, тобто до укладення ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та Заруднім М.Л. Договору, до позивача не перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З огляду на наведене господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 743,96 грн. є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи покладаються на позивача.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.10.2013.
Суддя О. Марченко