ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12305/13 16.10.13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"
про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 158 635,44 грн.
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача Кравчик С.М - представник за довіреністю №91/2013/06/17-2 від 17.06.13;
від відповідача Коблай І.А. - представник за довіреністю № 056/24-444 від 25.01.2013
В судовому засіданні 16.10.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 158 635,44 грн..
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/12305/13, призначено розгляд справи на 24.07.2013 року.
В судовому засіданні 24.07.2013 року було оголошено перерву до 14.08.2013 року.
14.08.13 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Шаптала Є.Ю. на лікарняному.
У зв'язку з обранням судді Шаптала Є.Ю. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду за розпорядженням керівника апарату суду було проведено повторний автоматичний розподіл справи.
Відповідно до вимог ст. 2-1 ГПК України, за результатами автоматичного розподілу справа № 910/12305/13 була передана на розгляд судді Пукшин Л.Г.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.09.2013 справа № 910/12305/13 прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні 25.09.2013.
У судове засідання 25.09.2013 з'явився представник відповідача, який надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи. Представник позивача в судове засідання 25.09.13 не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 25.09.13 розгляд справи було відкладено на 16.10.13 у зв'язку неявкою представника позивача.
В судове засідання 16.10.13 представники сторін з'явились, представник позивача надав письмові пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував, зазначаючи, що обсяги теплової енергії на підігрів води відображені у табуляграмах постачальника нараховуються без врахування обсягів підігрітої води, що призводить до значного завищення вартості теплової енергії на її підігрів та штучного створення заборгованості споживача.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 № 514-ІV була перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (далі - позивач, постачальник) та Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (далі - відповідач, споживач) було укладено Договір № 220313 від 10.08.2010 року на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із відповідачем для потреб опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку 1, а відповідач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку 1, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.
Відповідно до п.2.1 договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.
Таким чином, нарахування відповідачу за теплову енергію здійснювались позивачем відповідно до звернення-доручення про укладення договору по приладам обліку (опалення) та розрахунковим способом (гаряче водопостачання) за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 - затверджені Постановою НКРЕ, які можуть змінюватись в період дії договору.
Відповідно до пунктів 6.11, 6.13 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р №28 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації та підтверджуються споживачем відповідно до договору. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
Згідно Додатка № 2 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Розпорядженням КМДА від 31.05.10 № 392, за кожну відпущену Гігакалорію без урахування ПДВ для розрахунків із житловими організаціями - 125,47 грн. (опалення 100%, гаряче водопостачання 100%).
Відповідно до п.2 Додатку № 2 до договору у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності.
У п. 9 додатку № 2 до Договору «Тарифи та порядок розрахунків» передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник постачальнику протягом 2-х днів з моменту їх одержання.
Відповідно до п. 10 додатку № 2 до договору відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов'язання по Договору виконав належним чином, поставив відповідачеві за період з 01.10.2010 р по 01.06.2013 р. теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 513 186,77 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії за договором 220313 від 10.08.2010 за вказаний період, показники в яких здійснені за даними приладів обліку відповідача, ним не заперечуються, на вказаних відомостях міститься підпис уповноваженої особи відповідача та відтиск його печатки. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії виконав частково, сплатив на рахунок позивача 360 344, 34 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів, наданою позивачем, обліковими картками з особового рахунку позивача (копії в матеріалах справи).
Крім того, в матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків сторін за теплову енергію згідно договору № 220313 за період з 01.10.10 по 01.07.13, з якого вбачається, що станом на 01.07.13 заборгованість відповідача перед позивачем складала 145 737,67 грн. Вказаний акт звірки підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками. При підписанні вказаного акту звірки відповідачем було зазначено про його незгоду щодо обсягу гігакалорій, які були виставлені позивачем за підігрів води, проте зауважень щодо загальної суми заборгованості відповідачем не надано.
Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.10.2010 р по 01.06.2013 р становить 152 842,43 грн.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо необґрунтованого розщеплення позивачем загального обсягу теплової енергії, поставленої відповідачу, на теплову енергію, що витрачена на опалення та гаряче водопостачання, виходячи з наступного.
Як визначено умовами договору та вбачається з матеріалів справи (акт № 1102310311 прийняття теплового вузла обліку від 21.07.10) розрахунки між позивачем та відповідачем здійснюються на підставі показів вузла обліку теплової енергії.
Відповідно до ст. З Постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» (далі - Правила) вузол обліку - це комплект засобів вимірювальної техніки, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, на основі показів яких визначається обсяг спожитої теплової енергії, здійснюється контроль за параметрами теплоносія і налагодження режиму роботи теплового обладнання.
Відповідно до ст. 19 Правил після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії.
Наказом Національного Агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 23 січня 2008 року N 8 «Про перезатвердження Методик» комерційний облік застосовується у вигляді приладних замірів витрат енергії для здійснення фінансових розрахунків між підприємствами. Будівлі, приєднані до мереж центрального теплопостачання, повинні бути обладнані приладами для комерційного обліку теплової енергії, які розміщують на абонентських уводах. Оплату за теплову енергію від споживача енергопостачальна організація отримує тільки за показниками комерційних приладів обліку.
Таким чином, показники цих комерційних приладів обліку (вузла обліку теплової енергії) відображаються в відомостях обліку споживання теплової енергії, розщеплення цих показників відбувається на підставі Додатку 1 до Договору «Обсяги постачання теплової енергії», які були погоджені сторонами при укладення договору.
Суд зазначає, що розщеплення показників на теплову енергію, що витрачена на опалення та гаряче водопостачання, не може вплинути на загальний розмір заборгованості відповідача за договором № 220313 від 10.08.10, оскільки відповідно до Додатка № 2 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Розпорядженням КМДА від 31.05.10 № 392, за кожну відпущену Гігакалорію, та становить для розрахунків із житловими організаціями - 125,47 грн. Без ПДВ (опалення 100%, гаряче водопостачання 100%), а з 01.01.11 - 169,38 грн. без ПДВ (опалення 100%, гаряче водопостачання 100%).
Тобто, умовами договору передбачено однаковий тариф для теплової енергії спожитої як для потреб опалення так і для потреб гарячого водопостачання, що в кінцевому результаті не впливає на загальну суму заборгованості відповідача перед позивачем.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 2.5.1 договору споживач має право вимагати від постачальника надання достовірної інформації про тарифи на теплову енергію та їх відшкодування, умови оплати та методику розрахунків, нарахування, режим тепло споживання тощо. Згідно з п.4.4 договору пропозиції про зміну договірних величин теплопостачання та послуг подаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано суду доказів на підтвердження обставин щодо його звернення до позивача з проханням надати пояснення з приводу методики нарахування позивачем плати за теплову енергію спожиту для потреб опалення та для потреб гарячого водопостачання, її розщеплення, так само відсутні докази звернення у встановленому договором порядку відповідачем до позивача щодо зміни договірних величин теплової енергії, що поставляється для потреб опалення та гарячого водопостачання.
Факт наявності заборгованості за період з 01.10.10 по 01.06.13 за договором № 220313 від 10.08.10 в сумі 152842,43 грн відповідачем не спростовано, доказів сплати за надану теплову енергію у гарячій воді відповідачем суду не надано, так само не надано контррозрахунок суми заборгованості.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлену теплову енергію у відповідача перед позивачем в сумі 152 842,43 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 914,07 грн. - індексу інфляції та 4 878,94 грн. - 3 % річних.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 914,07 грн. - інфляційної складової боргу та 4 878,94 грн. - 3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071 м. Київ, вул. Оболонська, буд 34, ідентифікаційний код 31454734) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001 м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) основну заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 152 842 (сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот сорок дві) грн. 43 коп., інфляційну складову боргу в сумі 914 (дев'ятсот чотирнадцять) грн. 07 коп., три відсотки річних в сумі 4 878 (чотири тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 94 коп., судовий збір в сумі 3 172 (три тисячі сто сімдесят дві) грн. 71 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.10.2013 року.
Суддя Пукшин Л.Г.