ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/17844/13 08.10.13
За позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України
До Державного підприємства "Державний інститут комплексних техніко -
економічних досліджень"
про стягнення 1 711, 94 грн.
Суддя Бондаренко Г. П.
Представники:
Від позивача Павловська Н. В. (дов. № 09-06-1 від 02.02.2013 року)
Від відповідача Мельник І. М. (дов. № 42 від 03.10.2013 року)
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 08.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 1 711, 94 грн. штрафних санкцій за договором № 200-Ф-11 від 17.11.2011 року, з яких 7 14, 44 грн. пені та 997, 05 грн. штрафу, також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/17844/13, розгляд справи призначено на 08.10.2013 року.
Розпорядженням Керівника апарату від 02.10.2013 року № 04-1/908 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", в зв'язку з обранням судді Власова Ю. Л. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/17844/13, за результатами якого справу призначено для розгляду судді Бондаренко Г. П.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 року справу прийнято до провадження судді Бондаренко Г. П.
01.10.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано довідку про відсутність аналогічного спору.
В судове засідання представники сторін з'явились.
Представниками сторін в судовому засіданні надані усні пояснення по суті позовних вимог, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву та надано усні пояснення по суті наданого відзиву.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору № 200-Ф-11 Державного управління загального характеру 75.11.1. (Розроблення та перегляд нормативно - правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (п. 1.1.1.)) «Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, які зайняті на роботах з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань» від 17.11.2011 року, в частині строків надання обумовлених договором послуг.
Відповідач проти позову заперечує, з підстав дотримання ним строків обумовлених зазначеним договором на надання послуг, та з підстав відсутності в матеріалах справи доказів приналежності позивача до державного сектору економіки.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Між позивачем, як замовником та відповідачем, як виконавцем 17.11.2011 року було укладено договір № 200-Ф-11 Державного управління загального характеру 75.11.1. (Розроблення та перегляд нормативно - правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (п. 1.1.1.)) «Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, які зайняті на роботах з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань» (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується протягом строку дії договору надати замовникові послуги Державного управління загального характеру 75.11.1. (Розроблення та перегляд нормативно - правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (п. 1.1.1.)) «Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, які зайняті на роботах з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань» (надалі - послуги), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Відповідно до п. 1.2. договору найменування послуг, кількість, обсяг, ціна, строки надання тощо, визначені Технічними вимогами (додаток № 1), Календарним планом (Додаток № 2), Калькуляцією кошторисної вартості (Додаток № 3), які є невід'ємними частинами цього договору.
Пунктом 5.1. договору сторони визначили, що строк (термін) надання послуг зазначений в календарному плані (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною даного договору.
Результати наданих послуг передаються по кожному етапу виконавцем замовнику з супровідним листом, приймання послуг здійснюється поетапно, з підписанням актів приймання - передачі послуг та приймання - передачі документації по кожному етапу (п. 5.3., п. 5.4. договору).
Згідно п. 7.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі послуг, за кошти замовника, виконавець сплачує замовнику штрафні санкції передбачені чинним законодавством та умовами цього договору.
Види порушень та санкції за них встановлені п. 7.3. договору, так: у разі затримки надання послуг або надання їх не в повному обсязі, заявленому замовником, виконавець сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми ненаданих послуг за кожний день затримки; у разі ненадання послуг за договором з вини виконавця останній сплачує штраф в розмірі 1 % від суми договору.
14 грудня 2012 року сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору, відповідно до якої сторони погодили строк дії договору до 28.12.2012 року.
28.12.2012 року сторонами була підписана додаткова угода № 2 до договору, відповідно до якої сторони погодили строк дії договору до 01.10.2013 року та внесли зміни до календарного плану (додаток № 2 до договору).
Додатком № 2 до договору сторони погодили наступні етапи робіт, з врахуванням підписаної сторонами додаткової угоди № 2 до договору:
1 етап - листопад - 15 грудня 2011 року;
2 етап - листопад 15 грудня 2011 року;
3 етап - 28 грудня 2012 року - 01 жовтня 2013 року;
4 етап - 28 грудня 2012 року - 01 жовтня 2013 року.
Матеріали справи містять претензію (щодо сплати штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 1 711, 94 грн.) позивача до відповідача від 15.03.2013 року Вих. № 168 -06-13.
13 вересня 2013 року сторонами підписано акт № 3 приймання - передачі послуг за етапом № 3 за договором.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 653 ЦК України визначено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Як встановлено судом, відповідно до п. 1.4. додаткової угоди № 2 до договору сторони погодили у календарному плані (додаток № 2 до договору) у третьому стовпці пункту 3 слова « 01.2012 - 08.2012» замінити словами « 28 грудня 2012 - 01 жовтня 2013 року», у третьому стовпці пункту 4 слова « 09.2012 - 15.12.2012» замінити словами « 28 грудня 2012 р. - 01 жовтня 2013 р.».
Таким чином, з моменту укладання додаткової угоди № 2 зобов'язання відповідача щодо строку виконання 3 та 4 етапів робіт змінилися відповідно до строків виконання визначених сторонами в додатковій угоді, тобто з моменту укладання додаткової угоди № 2 стан виконання зобов'язання за договором підлягає оцінці виходячи з тих строків, які погоджені сторонами в додатковій угоді № 2.
За викладених обставин, у суду на момент розгляду справи не має підстав для визнання (констатації) порушення зобов'язань відповідачем за договором, щодо строків виконання третього та четвертого етапів робіт, оскільки відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, сторонами погоджено строк виконання робіт за третім та четвертим етапом з 28 грудня 2012 року по 01 жовтня 2013 року. Відповідно у суду не має підстав для застосування штрафних санкцій до відповідача за порушення умов договору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно положень ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства та обставини справи, а також наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, як недоведені та необґрунтовані.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. В задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 11.10.2013р.
Суддя Г.П. Бондаренко