14.10.13р. Справа № 904/6670/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінда - Фарм", м. Дніпропетровськ
до Комунального закладу "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня", м. Дніпропетровськ
Третя особа -1 без самостійних вимог: Дніпропетровська обласна рада, м. Дніпропетровськ
Третя особа-2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Обласне Комунальне підприємство "Фармація", м. Дніпропетровськ
про визнання договору оренди продовженим на той же строк на тих самих умовах
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: Степанова Г.В. - представник, довіреність № б/н від 22.08.2013 року;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи-1: Чекмез М.М.-представник, довіреність №вих-3700/0/2-12 від 27.12.12р.;
від третьої особи -2: Халізова А.О. - представник, довіреність № 01-Д/28 від 04.09.2013 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінда - Фарм", м. Дніпропетровськ (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Комунального закладу "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня", м. Дніпропетровськ (далі - Відповідач); третя особа без самостійних вимог: Дніпропетровська обласна рада, м. Дніпропетровськ (далі - Третя особа - 1) про визнання договору оренди № 2 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 12.02.2009 року продовженим на той же строк та на тих самих умовах.
Ухвалою господарського суду від 30.08.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.09.2013 року.
У судовому засіданні 16.09.2013 року представник Обласного Комунального підприємства "Фармація" заявив письмове клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці Відповідача.
У судовому засіданні 16.09.2013 року оголошувалась перерва до 16.09.2013 року до 15:45 хв.
Представник відповідача подав заперечення на клопотання Обласного Комунального підприємства "Фармація" про залучення її до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці Відповідача, обґрунтовуючи тим, що спір, що розглядається, жодним чином не стосується прав та обов'язків Обласного Комунального підприємства "Фармація".
Ухвалою господарського суду від 16.09.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи -2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Обласне комунальне підприємство "Фармація" (49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 171, код ЄДРПОУ 01976358), розгляд справи відкладено на 14.10.2013 року.
У судовому засіданні 14.10.2013 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог шляхом виправлення описки у позовній заяві, а саме вважати вірне найменування відповідача - Комунальний заклад "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня" Дніпропетровської обласної ради, та викласти резолютивну частину позовної заяви наступним чином: "Визнати договір оренди № 2 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 12 лютого 2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда - Фарм" та Комунальним закладом "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня" Дніпропетровської обласної ради продовженим на той самий строк, на який він був укладений , а саме на 3 роки 78 днів (до 18 липня 2015 року), на тих самих умовах.
Представник третьої особи - 1 у судовому засіданні 14.10.2013 року подав письмові пояснення, в яких останній зазначає, що сплата орендної плати після закінчення строку дії договору не є підставою для його продовження. Тому, згідно положень абзацу 1 частини 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та абзацу 1 п. 12.5 договору оренди, договір оренди № 2 від 12.02.2009 року є припиненим, у зв'язку з чим, просить суд, відмовити в задоволенні позову.
У судове засідання 14.10.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце судового засідання повідомленим належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників третьої особи 1, 2, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -
12 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Система аптек «Лінда-Фарм» (далі - Позивач) Комунальним закладом «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» (далі - Відповідач) було укладено договір оренди № 2 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області (далі - Договір).
Згідно п. 2.1 Договору, об'єктом оренди є нерухоме майно загальною площею 20,7 м2, розташоване за адресою: 49100, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 13, на першому поверсі головного корпусу будинку.
Строк дії вказаного договору було визначено у п. 11.1 Договору, відповідно до якого «цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє з 12 лютого 2009 року до 12 лютого 2010 року».
12 лютого 2010 року до договору оренди нерухомого майна № 2 від 12.02.2009 року було укладено додаткову угоду, згідно якої термін дії договору оренди нерухомого майна від 12.02.2009 року було продовжено до 12 лютого 2011 року (а. с. 19).
14 лютого 2011 року до договору оренди нерухомого майна № 2 було укладено додаткову угоду, відповідно до якої пункт 11.1 договору оренди викладено в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 14 лютого 2012 року» (а.с. 20).
Позивач у позовній заяві стверджує, що в подальшому між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду, якою визначено строк дії договору оренди № 2 до 01 травня 2012 року. Вказана додаткова угода була передана на затвердження до Дніпропетровської обласної ради. Таким чином, загальний строк дії договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області № 2 від 12 лютого 2009 року становить 3 роки 78 днів (з 12 лютого 2009 року по 01 травня 2012 року).
Але, на вимогу суду Позивачем належних доказів укладення додаткової угоди, якою визначено строк дії договору оренди № 2 до 01 травня 2012 року до суду не надано.
Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).
На час подання позову до суду Позивач продовжує користуватися орендованим майном, вносить за нього орендну плату у розмірі, визначеному договором та відшкодовує орендодавцю комунальні платежі та плату за землю на підставі рахунків орендодавця, що підтверджується доданими платіжними дорученнями.
Позивач зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
В свою чергу, Позивач неодноразово повідомляв Відповідача про продовження строку дії договору оренди № 2 від 12.02.2009 року шляхом направлення відповідних листів. Так, 23 квітня 2012 року Позивач направив Відповідачу лист № 206 (а.с. 66), в якому наголошував на тому, що за відсутності у Відповідача заперечень проти продовження строку дії договору оренди № 2 від 12.02.2009 року даний договір буде вважатись продовженим на той же строк та на тих самих умовах. Також, 11 червня 2012 року Позивач своїм листом № 257 (а.с 68) повідомив Відповідача про те, що у зв'язку з відсутність у нього заперечень стосовно продовження строку дії договору оренди № 2 строку дії договору оренди № 2 від 12.02.2009 року, вказаний договір є продовженим на той же строк та на тих самих умовах.
Як свідчить з матеріалів справи, Відповідач не повідомив про наявність у нього заперечень проти продовження строку дії договору оренди, на даний момент Відповідач ухиляється від визнання договору оренди № 2 від 12.02.2009 року продовженим на той самий строк на тих самих умовах, не надає відповідей на листи Позивача, заперечує проти продовження строку дії договору оренди без наведення будь-яких законних причин для припинення строку дії договору оренди № 2 від 12.02.2009 року.
На підставі викладеного Позивач просить суд визнати Договір оренди № 2 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 12 лютого 2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда - Фарм" та Комунальним закладом "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня" Дніпропетровської обласної ради продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 3 роки 78 день (до 18 липня 2015 року), на тих самих умовах.
Представник третьої особи - 1 у судовому засіданні 14.10.2013 року подав письмові пояснення, в яких останній зазначає, що сплата орендної плати після закінчення строку дії договору не є підставою для його продовження. Тому, згідно положень абзацу 1 частини 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та абзацу 1 п. 12.5 договору оренди, договір оренди № 2 від 12.02.2009 року є припиненим.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів можуть бути захищені шляхом визнання наявності або відсутності прав, а також іншими способами, передбаченими законом. На підставі ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12, господарським судам слід відмовляти в позові про визнання договору оренди продовженим (пролонгованим) лише в тому випадку, коли між сторонами відсутній спір стосовно такого продовження.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає, або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму (оренди) укладається на строк, встановлений договором.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Отже, Закон пов'язує продовження терміну дії договору оренди з відсутністю заяв сторін про припинення дії договору саме протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.
Зазначена норма є імперативною та підлягає обов'язковому застосування до спірних відносин незалежно від обставин повідомлення орендаря про припинення договору до закінчення терміну його дії та відповідних умов договору.
Відтак, в силу ч. 2 ст. 17 Закону договір оренди № 2 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 12 лютого 2009 року, вважається продовженим на той самий строк, на який він був укладений, на тих самих умовах.
Наведене узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у п. 4.1. у постанові пленуму Вищого господарського суду № 12 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", згідно з яким, зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця, протягом одного місяця, договір вважається поновленим на трок, який був раніше встановлений договором (ст.764 ЦК України). Аналогічне положення встановлюється і ст. 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої строк дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих мовах, які були передбачені договором.
Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього (Постанова Пленуму Вищого господарського суду № 12 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".
Правовідносини щодо оренди комунального майна регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільним та Господарським кодексом України, та іншими відповідними законодавчими актами.
Таким чином, оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, господарський суд, не приймає до уваги твердження Позивача, що додатковою угодою, було визначено строк дії договору оренди № 2 до 01 травня 2012 року, оскільки Позивачем під час розгляду справи не надано належних доказів укладення додаткової угоди (оригіналу для огляду) у зв'язку з чим, господарський суд прийшов до висновку, про визнання договору оренди № 2 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 12 лютого 2009 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда - Фарм" та Комунальним закладом "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня" Дніпропетровської обласної ради продовженим на той самий строк, на який він був укладений , а саме до 16 лютого 2015 року, на тих самих умовах.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 77, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
"Визнати договір оренди № 2 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 12 лютого 2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда - Фарм" та Комунальним закладом "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня" Дніпропетровської обласної ради продовженим до 14 лютого 2015 року, на тих самих умовах.
Стягнути з Комунального закладу "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня" Дніпропетровської обласної ради (49100, місто Дніпропетровськ, вулиця Космічна, 13, код ЄДРПОУ 04543536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда - Фарм" (49005, місто Дніпропетровськ, вулиця Сімферопольська, 2-а, код ЄДРПОУ 31944458) 1 147 грн. 00 коп. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.) судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.10.2013 року.
Суддя Ю.Ю. Первушин