83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
17.10.2013 Справа № 5006/7/21/2012
Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого Фурсової С.М.,
суддів Говоруна О.В., Гриник М.М.
при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (83001, місто Донецьк, проспект Театральний, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 03361081) на дії відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку (83015, місто Донецьк, вулиця 50-річчя СРСР, будинок № 149) з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 11 березня 2013 року у справі № 5006/7/21/2012
за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок № 6; код ЄДРПОУ - 20077720)
до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз»
про стягнення 1 212 389,77 гривень, -
за участю представників сторін:
від скаржника (боржника): Пеліхос Є.М. (довіреність № 429 від 18.12.2012)
від стягувача: не з'явився
від органу ДВС: Гладка Н.І. (довіреність б/н від 15.10.2013)
Рішенням господарського суду Донецької області від 11 березня 2013 року у справі № 5006/7/21/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 24 липня 2013 року, позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про стягнення пені у розмірі 1 280 357,44 гривень задоволено частково.
03 вересня 2013 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга, в якій публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» просить:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку при примусовому виконанні наказу господарського суду Донецької області від 29 травня 2013 року у справі № 5006/7/21/2012;
- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку винести постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 29 травня 2013 року у справі № 5006/7/21/2012, з дати направлення публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» заяви № 05/1-6028 від 27 серпня 2013 року про зупинення виконавчого провадження № 39129722.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 09 вересня 2013 року для розгляду скарги призначено колегію у складі: головуючого судді Фурсової С.М., суддів Говоруна О.В., Гриник М.М.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 09 вересня 2013 року скаргу та додані до неї документи повернуто без розгляду публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз».
12 вересня 2013 року на адресу господарського суду Донецької області повторно надійшла скарга публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз».
Скаргу мотивовано порушенням положень Законів України «Про виконавче провадження» та «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18 вересня 2013 року розгляд скарги призначено на 27 вересня 2013 року.
Розгляд скарги відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27 вересня 2013 року розгляд скарги відкладено на 07 жовтня 2013 року у зв'язку з неявкою представників учасників судового процесу, ненадходженням витребуваних ухвалою суду від 18 вересня 2013 року документів та задоволенням клопотання державної виконавчої служби про відкладенням розгляду скарги.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 07 жовтня 2013 року розгляд скарги відкладено на 17 жовтня 2013 року у зв'язку з неявкою представників державної виконавчої служби та стягувача, ненадходження витребуваних ухвалою суду від 18 вересня 2013 року документів.
17 жовтня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшли заперечення на скаргу, в яких відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку просить відмовити в задоволенні скарги, оскільки відсутні законні підстави для винесення постанови про зупинення виконавчого провадження № 39129722.
Відзив вмотивовано тим, що згідно рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012 обов'язковому зупиненню підлягають лише виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку відзначає, що стягнута сума пені не є заборгованістю у розумінні Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Представник скаржника Пеліхос Є.М. в судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги.
Представники відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку Гладка Н.І. заперечувала проти задоволення скарги, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на скаргу.
Стягувач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду скарги повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до частини другої статті 121-2 ГПК України, неявка в судове засідання представника стягувача, не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, заслухавши пояснення уповноважених представників скаржника та органу державної виконавчої служби, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Також відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Законом України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Виконання судових рішень державною виконавчою службою регулюється Законом України «Про виконавче провадження», та виконавчі дії здійснюються згідно з Інструкцією про проведення виконавчий дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року.
Тобто норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України «Про виконавче провадження».
Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», віднесено до компетенція суду.
Процесуальний порядок розгляду та вирішення даних скарг врегульовується розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України «виконання рішення, ухвали, постанови», ухвалених відповідно до господарського процесуального кодексу України, в ході якого оцінюються законність дій (бездіяльності) державного виконавця, законність прийнятих ним рішень.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.
Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.
Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.
Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.
Частиною першою та другою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.
У відповідності до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Рішенням господарського суду Донецької області від 06 липня 2012 року у справі № 5006/7/21/2012 позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про стягнення заборгованості у розмірі 10 863 451,73 гривень, інфляційних нарахувань у розмірі 571 586,06 гривень, трьох відсотків річних у розмірі 247 232,91 гривень та пені у розмірі 1 280 357,44 гривень задоволено частково.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» інфляційні нарахування у розмірі 571 586,06 гривень, три відсотки річних у розмірі 247 232,91 гривень, пеню у розмірі 853 852,35 гривень, судовий збір у розмірі 62 261,73 гривень; припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу у розмірі 10 863 451,73 гривень (том 2, а.с. 4-6).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19 вересня 2012 року, рішення господарського суду Донецької області від 06 липня 2012 року у справі № 5006/7/21/2012 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 20 727,05 гривень, трьох відсотків річних у розмірі 8 298,73 гривень, інфляційних нарахувань у розмірі 206 583,29 гривень, та змінено в частині стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» судового збору (том 2, а.с. 26-29).
Постановою Вищого господарського суду України від 21 листопада 2012 року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 вересня 2012 року у справі № 5006/7/21/2012 скасовано в частині позовних вимог про стягнення пені; в скасованій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області (том 2, а.с. 59-62).
За наслідками нового розгляду справи, рішенням господарського суду Донецької області від 11 березня 2013 року у справі № 5006/7/21/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 24 липня 2013 року, позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про стягнення пені у розмірі 1 280 357,44 гривень задоволено частково (том 2, а.с. 135-137, 161-163, 178-181).
Стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 1 212 389,77 гривень пені.
У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 29 травня 2013 року був виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 11 березня 2013 року (том 2, а.с. 165).
Так, в силу статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
30 липня 2013 року публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку із заявою за № 14/2-1162 від 18 липня 2013 року про прийняття вищевказаного наказу до виконання, відкриття виконавчого провадження та здійснення всіх можливих заходів для фактичного виконання даного наказу (том 3, а.с. 78-79).
Матеріали справи свідчать, що на підставі заяви стягувача - публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 01 серпня 2013 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку винесено постанову ВП № 39129722 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 29 травня 2013 року у справі № 5006/7/21/2012 про стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 1 212 389,77 гривень пені та 643,80 гривень судового збору (том 3, а.с. 80).
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Копія постанови про відкриття виконавчого надсилається не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Наявний в матеріалах справи супровідний лист від 01 серпня 2013 року за № 20252, свідчить про надсилання учасникам виконавчого провадження копій постанов про відкриття виконавчого провадження (том 3, а.с. 54).
28 серпня 2013 року на адресу відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку надійшов лист від 27 серпня 2013 року за № 05/1-6028, в якому публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» просить зупинити виконавче провадження № 39129722, з посиланням на те, що підприємство внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості (том 3, а.с. 56).
Листом від 09 вересня 2013 року за № 21910 відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку повідомив публічне акціонерне товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про відсутність законних підстав для винесення постанови про зупинення виконавчого провадження № 39129722 (том 3, а.с. 81).
Предметом розгляду скарги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», є неправомірність дій (допущення бездіяльності) державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку при примусовому виконанні наказу господарського суду Донецької області від 29 травня 2013 року у справі № 5006/7/21/2012.
Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі по тексту - Інструкція).
Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (пункту 1.5 Інструкції).
Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження визначено статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Пунктом 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Частиною третьою цієї статті визначено перелік підстав, за яких не зупиняється виконавче провадження щодо підприємств паливно-енергетичного комплексу, внесених до відповідного Реєстру (виконавче провадження не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів).
За змістом Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» його прийнято з метою сприяння поліпшенню фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості через здійснення заходів, спрямованих на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених Законом; його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії (преамбула та розділ 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).
До учасників розрахунків віднесено підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підтверджується внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру.
Наявна в матеріалах справи копія виписки від 01 липня 2013 року засвідчує внесення публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та підтверджує участь підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (том 3, а.с. 57).
Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України від 10 листопада 2005 року № 568 «Про затвердження переліку підприємств».
З наведеного переліку вбачається, що публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (на момент розгляду цієї скарги) включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року у справі № 1-26/2012 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що:
- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;
- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
За змістом вказаного Конституційного Рішення, положення Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 Закону, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії.
Вказаним рішенням визначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Згідно з абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»
За законодавством України підприємства паливно-енергетичного комплексу мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, тому, на думку Конституційного Суду України, з метою створення умов для підтримання їх стабільного фінансово-економічного стану законом можуть встановлюватися особливості правового регулювання відносин у цій сфері. У зв'язку з цим зупинення провадження виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень про стягнення з підприємств паливно-енергетичного комплексу у разі внесення їх до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, є заходом, спрямованим на забезпечення життєво важливих суспільних інтересів.
Запроваджуючи названий механізм правового регулювання, законодавець установив, що не зупиняється здійснення щодо підприємств паливно-енергетичного комплексу, внесених до Реєстру, виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості зі сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (частина третя статті 37 Закону № 606, абзац шостий пункту 3.7 статті 3 Закону № 2711).
Наведений у частині третій статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та в абзаці шостому пункту 3.7 Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» перелік підстав, за яких не зупиняється виконавче провадження, не є вичерпним, оскільки підприємства паливно-енергетичного комплексу, внесені до Реєстру, залишаються суб'єктами господарських, трудових та інших правовідносин, не пов'язаних з розрахунками за енергоносії.
Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Енергоносіями у розумінні пункту 1.5 статті 1 Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», є кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам'яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.
За своєю ознакою енергоносії - речовини різних агрегатних станів чи іншої форми матеріального середовища, що є джерелом енергії. Енергоносії прийнято поділяти на відновлювальні і невідновлювані. До другої групи, зокрема, відноситься природний газ.
Оскільки сума пені, яка підлягає стягненню з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» на підставі рішення господарського суду Донецької області від 11 березня 2013 року у справі № 5006/7/21/2012, виникла внаслідок несвоєчасних розрахунків за енергоносії, а саме спожитий природний газ за договором купівлі-продажу природного газу № 14/116/11 від 31 січня 2011 року, і виникала до 01 січня 2013 року, то виконавче провадження № 39129722 підлягає обов'язковому зупиненню.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець.
Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Господарський суд дійшов висновку, що виконавче провадження № 39129722 могло бути зупинене ще 29 серпня 2013 року, тобто в перший робочий день, наступний за днем, коли відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку стало відомо про факт находження боржника в Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
За приписами частини четвертої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.
Отже, господарським судом встановлена бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку, яка полягає у не зупиненні виконавчого провадження № 39129722 і підлягає визнанню незаконною.
Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що органом державної виконавчої служби зроблено не було.
За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене вимога скаржника про зобов'язання відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку винести постанову про зупинення виконавчого провадження з дати направлення публічним акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» заяви № 05/1-6028 від 27 серпня 2013 року підлягає задоволенню частково, оскільки винесення постанови про зупинення виконавчого провадження саме з дати отримання згаданої заяви (тобто з 28 серпня 2013 року) суперечитиме приписам чинного законодавства - з огляду на винесення даної ухвали суду лише 17 жовтня 2013 року.
Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального України, господарський суд -
Скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 29 травня 2013 року у справі № 5006/7/21/2012, яка полягає у не винесенні постанови про зупинення виконавчого провадження № 39129722.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку зупинити виконавче провадження № 39129722 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 29 травня 2013 року у справі № 5006/7/21/2012.
В іншій частині скаргу відхилити.
Ухвала набирає законної сили 17 жовтня 2013 року та може бути оскаржена через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Головуючий суддя С.М. Фурсова
Суддя О.В. Говорун
Суддя М.М. Гриник