Справа № 132/186/13- ц
Іменем України
17.07.2013 Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Каращук О.Г.
при секретарі Лисюк О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ПАТ «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача Орган опіки і піклування при Калинівській міській раді про звернення стягнення.
До Калинівського районного суду ПАТ КБ «Приватбанк» було подано позов до гр. ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення та виселення.
23.12.10 судом було прийнято заочне рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Приватбанк» було задоволено та звернуто стягнення на предмет іпотеки.
Відповідачкою ОСОБА_1 було подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення від 23.12.10 у даній справі та 16.01.13 Калинівським районним судом була винесена ухвала про скасування заочного рішення Калинівського районного суду від 23.12.10 та призначено справу до розгляду в загальному порядку.
В позові, ПАТ КБ «Приватбанк» просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIHOGOO2020211 від 01.06.04 в розмірі 7874,94 долара США, звернути стягнення на квартиру загальною площею 96,9 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, отриманням витягу з Держаного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. При цьому, позивач просить суд виселити відповідачів - гр. ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із даної квартири з зняттям їх з реєстраційного обліку у територіальному підрозділі Державної еміграційної служби України. Також позивач просить встановити початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 145746,00 грн., а також стягнути судові витрати.
В подальшому позивачем було подану заяву про зменшення розміру позовних вимог з суми, заявленої у позовній заяві 7874,94 долара США до 7066,26 доларів США, з яких 5137,01 долара США заборгованість за кредитом, 196,98 долара США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1732,27 долара США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору.
Представник позивача за дорученням Молодецький О.С. у судове засідання не з'явився, хоч належним чином був повідомлений про день та час слухання справи.
В судовому засіданні представники відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов не визнали, просили суд в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
В зв'язку з тим, що відповідачем у справі є неповнолітня особа - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 до справи було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Орган опіки і піклування при Калинівській міській раді.
Представник органу опіки та піклування з метою захисту прав та інтересів неповнолітньої особи проти задоволення позову заперечувала.
Заслухавши пояснення представників відповідачів, представника Органу опіки і піклування при Калинівській міській раді, вивчивши матеріали справи та докази надані сторонами, суд вважає, що даний позов не підлягає до задоволення.
Так, судом встановлено, що 01.06.04 між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно якого остання отримала кредит в розмірі 19973,00долара США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16,08% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.06.14 року.
Відповідно до умов кредитного договору погашення заборгованості здійснюється щомісячно, згідно графіку погашення заборгованості.
В забезпечення виконання зобов'язань за даним договором між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 01.06.04, відповідно до умов якого, відповідачкою ОСОБА_1 передано в іпотеку нерухоме майно, предметом якого згідно п.7 договору іпотеки є квартира АДРЕСА_1, що знаходиться в житловому будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1, яка придбана на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28.05.04,посвідченого приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі № 1339, яка складається з вітальні «2-1», кухні «2-2», коридору «2-3», кімнати «2-4», ванної «2-5», туалету «2-6», вітальні «2-7», кімнат «2-8», «2-9», підвал «1» площею 13,8 кв.м, фундамент «Ф», ? частина сараю «Б», площею 43 кв.м., погріб «П/Б», гараж «В», житлова площа квартири 51,6 кв.м, загальна площа 96,9 кв.м.
Відповідно до п.11 договору іпотеки сторони оцінили предмет іпотеки в розмірі 145746,00 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем до матеріалів справи, заборгованість відповідача станом на 12.04.13 складає 7066,26 доларів США, з яких 4275,82 долара США поточна заборгованість, час сплати якої не настав, 861,19 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 196,98 доларів США заборгованість за відсотками, 1732,27 доларів США - заборгованість по пені.
У відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Але при цьому, як вбачається із розрахунку заборгованості сума в розмірі 4275,82 долара США є сумою, час сплати якої, відповідно до графіку погашення кредиту, ще не настав.
Крім того, прострочена заборгованість по тілу кредиту в сумі 861,19 доларів США виникла в результаті того, що, яке вбачається із розрахунку, наявного в матеріалах справи, 22.03.13 відповідачем було внесено 347,00 доларів США, з яких 173,50 позивач спрямував на погашення неіснуючого боргу по пені.
Наступній платіж 05.04.13 в сумі 346,00 доларів США, який був сплачений відповідачем, позивач повністю спрямував на погашення пені, таким чином, суд дійшов висновку, що позивач штучно збільшив заборгованість відповідача по тілу кредиту та відсоткам.
Крім цього, в матеріалах справи наявна довідка позивача станом на 06.12.12, яка стала підставою для скасування рішення суду від 23.12.10 за нововиявленими обставинами, а також розрахунок заборгованості, наданий позивачем, з яких вбачається невідповідність сум на одну і ту саму дату.
Щодо вимог позивача про стягнення пені в сумі 1732,27 доларів США, суд вважає дані вимоги безпідставними з огляду на наступне.
Позивач просить суд стягнути пеню в доларах США, при цьому, виходячи з того, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавства та наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті, позивач має право заявляти вимоги про стягнення процентів в іноземній валюті, оскільки такі проценти не є фінансовою санкцією. Отже, ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК України, Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» можуть бути застосовані при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені.
Така позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.09.12.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення пені в іноземній валюті є неправомірними.
Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в однин рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня).
При цьому, як вбачається з розрахунку заборгованості до позовної заяви, позивач просить суд стягнути пеню в сумі 1732,27 доларів США, яка нарахована за період, починаючи з 17.08.04 по 12.04.13, тобто, майже за 9 років, що суперечить нормам п. ч.2 ст. 258 ЦК України.
А відтак, враховуючи вимоги ст.258 ЦК України, позивач має право на стягнення пені, у разі наявності правових підстав, лише в сумі еквівалентній 57,82 долара США, суд зазначає, що з наданого розрахунку не вбачається розмір ставки пені, який має відповідати 0,15 %, виходячи з умов п.4.1 кредитного договору.
Відповідно до норм ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі.
Представниками відповідачів до суду була подана заява про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені, яка судом задовольняється.
При цьому, суд зазначає, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставною з огляду на те, що розмір заборгованості, який існує на час розгляду справи, є неспіврозмірним з вартістю іпотечного майна, на яке позивач просить суд звернути стягнення.
На необхідності встановлення судом сорозмірності сум заборгованості та вартості майна, наголошує судова практика та інформаційні листи ВССУ.
Крім того, як вбачається з квитанцій про погашення заборгованості, наданих відповідачем, останній регулярно погашає заборгованість, в межах строків, встановлених графіком погашення кредиту.
Крім того, звернення стягнення на нерухоме майно, регулюється нормами Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»
Відповідно до норм ст.24 вказаного Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку, згідно з цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення, зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Позивачем до матеріалів справи не надано відповідних доказів.
Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається з позову, однією з вимог позивача є вимога про виселення відповідачів з квартири, яка є предметом іпотеки та зняття їх з реєстраційного обліку у територіальному підрозділі Державної міграційної служби України, в тому числі і неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Так, ст.3 Конвенції «Про права дитини» ухвалено резолюцію 44 сесії Генасамблеї ООН №44/25 від 20.11.89 ратифікованої Постановою ВР України від 27.02.91 №789 передбачає, що чи то державні, чи то приватні установи, суди, адміністративні і законодавчі органи мають першочергову увагу приділяти у своїх діях як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» від 02.06.05 №2623 неприпустимим є зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.
Таким чином, у разі задоволення позову щодо виселення малолітнього ОСОБА_5, крім норм Конституції України, буде порушено вимоги Конвенції «Про права дитини» та Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей».
Крім того, відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років є місце проживання батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місце знаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я в якому вона проживає.
Таким чином, проживання неповнолітнього ОСОБА_5 з відповідачами в квартирі, яка є предметом іпотеки є правомірним та законним.
Крім того, суд звертає увагу на те, що суди вищих інстанцій в своїх постановах неодноразово зауважували, що одним із правочинів, які не можуть вчинятися без дозволу органів опіки і піклування, відповідно до ст. 177 СК України є відмова від майнових прав дитини до яких відноситься і право користування жилим приміщенням.
Адже, відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти члена сім'ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватись займаним приміщенням на рівні з власником або наймачем.
Органи опіки і піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють майнових, житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
На підставі вище викладених норм є очевидним, що батьки та будь-які суб'єкти правовідносин, в тому числі і державні органи повинні управляти майном та майновими правами, які належать дитині з обов'язковим врахуванням потреб та інтересів дитини з додержанням відповідних правил опіки та піклування.
Таким чином, у випадку проживання дитини у житловому приміщенні, яке передано в іпотеку та на яке звертається стягнення, необхідно попередньо отримати дозвіл органів та піклування, що надається відповідно до закону і без якого реалізація цього приміщення є незаконною.
Так як, представник органу опіки та піклування при Калинівській міській раді заперечував проти вимог про виселення неповнолітнього ОСОБА_5 з квартири в якій проживає, суд прийшов до висновку, що виселення за відсутності дозволу органів опіки та піклування не є можливим. Окрім того, під час укладення договору іпотеки від 01.06.04 такого дозволу також не надавалось, хоча відповідачі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 на час укладення договору іпотеки були неповнолітніми.
В частині вимоги про зняття відповідачів з реєстрації слід відмовити з таких підстав, оскільки відповідно до ст.11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання та місце перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації в АРК, областях, місцях, районах, районах у місцях, а також у містах Києві та Севастополі і це питання не належить до компетенції суду.
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.192,258,267,533,629 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про охорону дитинства»,Законом України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10,11,60,88,208,212-215,218 ЦПК України, -
В позові ПАТ «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача Орган опіки і піклування при Калинівській міській раді про звернення стягнення - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: