Справа № 116/3924/13-к
Провадження № 1-кп/116/271/13
02.10.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республики Крим у складі:
головуючого, суддіОСОБА_1,
при секретаріОСОБА_2,
за участю прокурора
захисника
потерпілого
ОСОБА_3, ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013130810001924 за обвинуваченням:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 07.01.1987р. вироком Красногвардійського районного суду АРК за ч.3 ст.81, ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ст.42 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 24.10.1989р. за відбуттям покарання; 26.09.1990р. вироком Кримського обласного суду АРК за ч.1 ст.118, ч.1 ст.117, ч.4 ст.117, ст.93-Ж, ч.2 ст.140, ст.42 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 13.03.2000р. за відбуттям покарання; 28.12.2001р. вироком Красногвардійського районного суду АРК за ч.4 ст.296, ч.2 ст.263, ст.70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 16.11.2007р. за відбуттям покарання; 26.10.2010р. вироком Красногвардійського районного суду АРК за ч.1 ст.187 КК України до 3 років позбавлення волі. Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 05.03.2013р. зільнений умовно-достроково на підставі ст.81 КК України, невідбутий строк 4 місяці 13 днів
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченного частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України -
07 травня 2013р. близько 14 години, маючи намір, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 прийшов на територію двору КРЗ «Протитуберкульозний діспансер №1», розташованого по вул. Майській, 1-А в с. Піонерське Сімферопольського району АРК, де з застосуванням насилля, небезпечного для здоров'я потерпілого, яке виразилось в нанесенні ударів металевою сіткою по голові та дерев'яною палицею по ногах, а також по голові в область потилиці зліва, напав на ОСОБА_6, після чого заволодів майном потерпілого, а саме, мобільним телефоном марки «Нокіа 5130» в корпусі зеленого кольору вартістю 450грн. без сім-картки, а також грошовими коштами на суму 18грн., чим завдав матеріальну шкоду потерпілому. Згідно висновку експерта №1009 від 26.06.2013р. ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження: закритий перелом проксимального епіфіза правої малоберцової кості, який відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинив довготривалий розлад здоров'я та забиті рани голови зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я відповідно до п.2.1.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. З місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, що йому інкриміновано, не визнав, та показав, що протягом останнього місяця в нього з ОСОБА_6 були конфлікти. 07.05.2013р. приблизно о 14 годині він зайшов в палату №11 КРЗ «Протитуберкульозний діспансер №1» та взяв металеву сітку для жарки м'яса. На виході з лікарні він побачив ОСОБА_6, який тримав в руці палку і почав наносити йому удари. Він закривався рукою від палки і, захищаючись, відбивався металевою сіткою, при цьому наніс три-чотири удари ОСОБА_8 зверху і збоку. Мобільний телефон та гроші він в ОСОБА_8 не брав.
Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_7 свою вину не визнав, його винність повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не суперечать один одному, допустимі по способу збирання і відповідають об'єктивній істині.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що перебуваючи на лікуванні в КРЗ «Протитуберкульозний діспансер №1», приблизно 04 травня 2013р. він зайшов в палату, де розпивали спиртні напої. Через деякий час в однієї дівчини пропав телефон, і ОСОБА_7 звинуватив в кражі його та ще одного хлопця. 06.05.2013р. ОСОБА_7 намагався забрати в нього його мобільний телефон. 07.05.2013р. після процедур він вийшов на вулицю та побачив ОСОБА_7, який вийшов з лісу, в руках у підсудного була металева сітка, якою він вдарив його по голові два рази. Він убіг в ліс і, знайшовши там палку, намагався піти до машини, щоб уїхати. Але до нього підійшов ОСОБА_7 з палкою від швабри і почав наносити йому удари по голові. Він намагався убігти, але обвинувачений його наздогнав і продовжував наносити удари по ногам і по правій руці, від чого він виронив палку. Під час того, як ОСОБА_7 його бив, до них підходив ОСОБА_9, і просив ОСОБА_7 не вбивати його. Наносячи удари, ОСОБА_7 кричав, щоб він віддав йому свій мобільний телефон та гроші. Він віддав йому свій мобільний телефон, телефон його бабусі та 18 грн. Але потім попросив ОСОБА_7 повернути бабусін телефон, і останній повернув його. Далі ОСОБА_7 подав йому руку, сказавши при цьому вставати, і він встав і пішов до лісу, де подзвонив з бабусіного телефону, щоб за ним приїхали.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, який був понятим під час проведення слідчого експерименту, показав, що під час проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_6 показував та розсказував, при яких обставинах ОСОБА_7 07.05.2013р.наносив йому удари.
Свідок ОСОБА_11, який є працівником карного розшуку Сімферопольського РВ ГУМВС України в АРК, повідомив, що 07.05.2013р. він виїзджав в КРЗ «Протитуберкульозний діспансер №1» і, оскільки потерпілий зазначив, що саме ОСОБА_7 завдав йому тілесні пошкодження і забрав його мобільний телефон, він здійснив дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_6. На дзвінок відповів ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_12, який є працівником карного розшуку Сімферопольського РВ ГУМВС України в АРК, повідомив, що 07.05.2013р. він разом з ОСОБА_11 виїзджав в КРЗ «Протитуберкульозний діспансер №1». Потерпілий повідомив їм, що саме ОСОБА_7 завдав йому тілесні пошкодження і забрав його мобільний телефон. Тоді ОСОБА_11 здійснив дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_6. На дзвінок відповів ОСОБА_7, який виявив бажання віддати телефон потерпілого, однак потім передумав.
Свідок ОСОБА_13, який працює начальником кримінальної міліції Сімферопольського РВ ГУМВС України в АРК, повідомив, що в травні 2013р. під час проведення слідчих дій підозрюваний ОСОБА_7 повідомляв, що побив ОСОБА_6 і забрав в нього мобільний телефон та кошти. Де знаходиться телефон розсказати відмовився.
Суд сприймає як достовірні показання потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, оскільки вони є логічними, послідовними, не містять протиріч та об'єктивно узгоджуються з іншими доказами, досліджуваними в судовому засіданні.
Винність обвинуваченого ОСОБА_7, крім вищезазначених свідчень потерпілого та свідків, підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими судом, а саме, протоколом огляду місця події від 07.05.2013р., відповідно до якого оглянуто територію палати №20 в КРЗ «Протитуберкульозний діспансер №1», де знаходиться спальне місце ОСОБА_7, звідки було вилучено металеву сітку /а.с.21-22/.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експеріменту від 05.06.2013р. за участю потерпілого ОСОБА_6 показав та розсказав, при яких обставинах ОСОБА_7 07.05.2013р.наносив йому удари. /а.с.71-77/.
Згідно висновку судово-медичного експерту №1009 від 22.05.2013р.-26.06.2013р. ОСОБА_6 завдані тілесні ушкодження: закритий перелом проксимального епіфіза правої малоберцової кості, який відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинив довготривалий розлад здоров'я відповідно до п.2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, та рани голови зліва, які відносяться до тілесних пошкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Зазначені тілесні ушкодження завдані в результаті дії тупого предмета (предметів) з обмеженою діючою поверхнею. Утворення їх при падінні потерпілого малоймовірно. Зазначені пошкодження завдані, не виключено, 07.05.2013р./а.с.54-55/
Крім того, допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 підтвердила висновки, зафіксовані в експертизі №1009 від 22.05.2013р.-26.06.2013р. та пояснила, що 22.05.2013р. потерпілий ОСОБА_6 був освідчений. За результатами проведеної нею по постанові слідчого експертизи у ОСОБА_6 виявлені тілесні пошкодження, а саме, закритий перелом проксимального епіфіза правої малоберцової кості, який відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинив довготривалий розлад здоров'я відповідно до п.2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, та рани голови зліва, які завдано, не виключено 07.05.2013р. Утворення зазначеного пошкодження у випадку падіння з висоти власного росту малоймовірно. Утворення тілесних пошкоджень співпадають з механізмом завдання, зазначеним потерпілим під час проведення слідчого експерименту.
Разом з тим, судом також були допитані свідки ОСОБА_9, ОСОБА_15
Свідок ОСОБА_9 показав, що приблизно два місяці тому він йшов до лісу і побачив, як ОСОБА_6 палкою бив ОСОБА_7, а останній захищався з металевою сіткою в руках.З початку до кінця він конфлікт не бачив, але в кінці ОСОБА_7 підняв з землі ОСОБА_6. На досудовому слідстві він давав показання, що бачив, як ОСОБА_7 бив ОСОБА_6, оскільки його про це попросив ОСОБА_6.
Свідок ОСОБА_15 показав, що приблизно на початку травня 2013р. вони з ОСОБА_7 вирішили пожарити м'ясо. Виходячи з воріт КРЗ «Протитуберкульозний діспансер №1» він побачив хлопця (ОСОБА_6), який палкою наніс ОСОБА_7 один удар по голові, а останній відбивався металевою сіткою, яка була в нього в руках. Під час сварки ОСОБА_6 упав, а ОСОБА_7 поміг йому піднятись. Далі він пішов на поляну, а через декілька хвилин за ним прийшов ОСОБА_7, і вони разом жарили м'ясо.
Суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_15,так як вони спростовуються наведеними вище показаннями потерпілого ОСОБА_6, експерта ОСОБА_14, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та іншими письмовими доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження. Крім того, враховуючи ту обставину, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 і ОСОБА_15 існують дружні відносини, показання зазначених свідків розцінюються судом, як спроба допомогти підсудному уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_6, свідків, експерта, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винності обвинуваченого в повному обсязі пред'явленого обвинувачення і кваліфікує його дії по ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_7 покарання, суд керується вимогами статті 65 Кримінального кодексу України, згідно з якими призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті Кримінального кодексу України, враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Скоєний ОСОБА_7 злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином.
При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує особу обвинуваченого, який раніше судимий /а.с.100,108/, за місцем проживання характеризується негативно /а.с.105/.
Обставин, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, суд не вбачає.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.
Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки, конкретні обставини скоєння злочину, думку потерпілого, який просив призначити суворе покарання, той факт, що кримінальне правопорушення обвинувачений вчинив під час умовно-дострокового звільнення, належних висновків для себе не зробив, суд вважає за доцільним призначити покарання ОСОБА_7 по ч.2 ст.187 КК України у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна та приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливо без ізоляції його від суспільства.
Відповідно до ст.71 КК України суд остаточно призначає ОСОБА_7 покарання за сукупністю вироків у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Красногвардійського районного суду АРК від 26.10.2010р.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 370,374 Кримінально-процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 187 КК України та призначити йому покарання:
- по частині 2 статті 187 Кримінального кодексу України - 8 (вісім) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
У відповідності до ст.71 КК України остаточно призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Красногвардійського районного суду АРК від 26.10.2010р. - 8 (вісім) років 1 (один) місяць позбавлення волі із конфіскацією майна.
Запобіжний захід ОСОБА_7 - тримання під вартою-залишити без змін.
Строк покарання відраховувати з 08.05.2013 року.
Речові докази - металеву сітку, передану в централізовану камеру зберігання при Сімферопольському РВ ГУМВС України (квитанція №503 від 26.06.2013р. - а.с.58) - конфіскувати в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий, суддя Докучаєва В.Ю