Справа № 641/5334/13-п Головуючий у 1 інстанції
Провадження № 33/790/664/13 Юр*єва А.М.
Категорія :ст.124 КУпАП
16 жовтня 2013 року м. Харків
Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., за участю особи, стосовно якої провадження у справі закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП, ОСОБА_1, його захисника - адвоката ОСОБА_2., представника іншого учасника ДТП ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 серпня 2013 року про притягнення
ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Харкові, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
02 серпня 2013 року постановою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строку, передбаченого ст.38 КУпАП.
Суд першої інстанції встановив, що 14 жовтня 2012 року о 15.00 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ЗАЗ 110307-40» держномер НОМЕР_1, проїхав регульоване перехрестя проспекту Гагаріна та провулку Золотого в м.Харкові на червоний сигнал світлофора, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Мерседес» держномер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 Автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
При розгляді справи суддя дійшов висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , який порушив вимоги п.8.10 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Не погодившись з винесеним процесуальним рішенням судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою провадження відносно нього закрити на підставі п1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Апелянт вважає, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази його причетності до виникнення ДТП; наявні суперечності в поясненнях учасників ДТП, свідків та експерта , які не усунуті при розгляді справи судом, а висновок суду про наявність в його діях порушення вимог п.8.10 ПДР України він розцінює, як порушення його права на захист, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення йшлося про порушення ним вимог п.8.7.3 ПДР України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника , які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі , думку представника іншого учасника ДТП- ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4. , яка заперечувала проти її задоволення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суддею повно і всебічно встановлені всі обставини дорожньо-транспортної пригоди на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Факт правопорушення і вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АА2 №070185 від 02 листопада 2012 року(а.с.34 ); схемою місця дорожньо-транспортної пригоди , з якою обидва водії були згодні (а.с.6) ; постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 02 листопада 2013 року, яка містить висновок про винуватість водія ОСОБА_1, та не оскаржена ним у визначеному законом порядку (а.с.1-2) ; висновком експертного автотехнічного дослідження №1713 від 29 квітня 2013 року в частині варіанту №2 (а.с.62-67), поясненнями водія ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_7, які узгоджуються між собою.
Доводи апелянта щодо його невинуватості та його версія стосовно фактичних обставин ДТП, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні поясненням, наданим суду першої інстанції, а тому перевірялись судом першої інстанції, були предметом дослідження експертів, та не знайшли свого підтвердження з мотивів, що викладені в постанові суду першої інстанції, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Доводи апелянта про наявність в матеріалах справи суперечностей, що не усунуті судом першої інстанції, є необґрунтованими. Будь-які нові докази, які спростовують правильність висновку суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 , апеляційному суду не надані.
Ст.124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ЗАЗ 110307-40» держномер НОМЕР_1, порушив правила дорожнього руху, а саме : проїхав регульоване перехрестя проспекту Гагаріна та провулку Золотого в м.Харкові на червоний сигнал світлофора, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Мерседес» держномер НОМЕР_2, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Саме таке порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 було встановлено і судом першої інстанції. Пункт 8.7.3 ПДР України містить значення сигналів світлофору, в тому числі червоного, який забороняє рух, а п.8.10 ПДР України містить саме вимоги щодо дії водія в разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух. Таким чином, зазначені норми не є взаємовиключними та не змінюють суті порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що складають об*єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Доводи апелянта про порушення його права на захист з огляду на зазначення в постанові суду про порушення ним вимог п.8.10 ПДР України, а не п.8.7.3 ПДР України відповідно до протоколу, є неспроможними.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та обґрунтовано закрив провадження у справі за закінченням строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.
Постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 02 серпня 2013 року у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення , є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко