Справа № 591/7340/13-ц
Провадження № 2/591/2510/13
16жовтня2013року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого в особі судді - Янголя Є.В., при секретарі Дубініній Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Грандфінресурс", ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання договору не дійсним, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору № 218726 від 17.01.2013 року та додатків до нього, укладеного між ним та ПП „Грандфінресурс" та про стягнення матеріальних збитків в подвійному розмірі в сумі 6567,48 грн., моральної шкоди в розмірі 5000 грн, стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 2500 грн., з ОСОБА_3 3500 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 17.01.2013 року не читаючи підписав договір з відповідачем № 218726 та додатки до нього, а також заплатив кошти згідно наданої квитанції в сумі 1625 грн. Підписуючи зазначений договір та сплачуючи кошти він вважав, що отримає позику в сумі 25000 грн. протягом трьох - п'яти днів, як його запевнив представник ПП „Грандфінресурс". При цьому до вказаної дати йому запропонували сплатити черговий місячний платіж, як це передбачено договором та попросили ще почекати, оскільки його черга ще не настала, також йому пообіцяли надати кошти після того, як в накопичувальному фонді з'явиться необхідна сума. Після більш детального вивчення умов договору за допомогою фахівців права вона з'ясувала, що в договорі не передбачено конкретної дати отримання нею коштів. Вважає що спірний договір був підписаний ним під впливом помилки та обману, а тому цей правочин повинен бути визнаний недійсним на підставі ст.ст. 229, 230 ЦК України. Посилаючись на те, що відповідач застосував обман, просить відшкодувати матеріальні збитки в подвійному розмірі в сумі 6567,48 грн., стягнути моральну шкоду відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України в розмірі 5000 грн., а також просить стягнути моральну шкоду заподіяну діями адміністраторами програми «Альянс Україна» ОСОБА_2 в розмірі 2500 грн. та ОСОБА_3 в розмірі 3500 грн. Крім того зазначив, що спірний правочин повинен бути визнаний недійсним на підставі ст. 227 ЦК України так як відповідач не має відповідної ліцензії для зайняття діяльністю, пов'язаною з наданням фінансових послуг. Також вказує на те, що спірний правочин повинен бути визнаний недійсним на підставі ст.ст. 18, 19 Закону України „Про захист прав споживачів".
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду повідомили.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали даної цивільної справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 17.01.2013 року сторонами був підписаний договір № 218726 та два додатки до нього (а.с.8-13). В цей же день відповідно до умов договору позивач сплатив відповідачу кошти в сумі 1625 грн.(а.с. 14). Крім того 19.02.2013 року було сплачено 694 грн. 45 коп. щомісячного чистого внеску та 125 грн. адміністративних витрат (а.с.15), 21.03.2013 року було сплачено 694 грн. 45 коп. щомісячного чистого внеску та 125 грн. адміністративних витрат (а.с.16).
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ст. 905 ЦК України в договорі про надання послуг повинен зазначатися строк його виконання.
Відповідно до ст. 18 ч. 1, ч. 2 Закону України „Про захист прав споживачів", продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Частинами 5, 6 ст.18 Закону України „Про захист прав споживачів" передбачено можливість визнання недійсними несправедливих положень договору або договору в цілому, у разі, якщо положення договору визнано несправедливими.
Відповідно до ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України „Про захист прав споживачів", підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для свідомого вибору.
Згідно з ч. 5 ст. 216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсного правочину можу бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Про те, що відповідачем застосована нечесна підприємницька практика та пірамідальна схема, свідчать як дії відповідача до, після та під час укладення спірного договору, так і зміст самого договору. Підприємницька практика, згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України „Про захист прав споживачів є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Частиною 3 ст. 19 зазначеного закону забороняється утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. В даному випадку позивач повинен був сплатити кошти не за користування наданою позикою, а за можливість одержання права на таку позику, при цьому відповідач не залучає власних коштів, а формує фонд за рахунок групи учасників. В договорі та додатках не вказаний строк отримання позивачем позики. Крім того, із змісту договору вбачається суттєвий дисбаланс прав та обов'язків, оскільки всі права має лише відповідач, а інша сторона - фактично лише ряд обов'язків.
В зв'язку з тим, що умови укладеного між сторонами договору та додатків є несправедливими суд вважає необхідним визнати його недійсним та застосувати наслідки визнання недійсним договору.
В той же час суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання договору недійсним з підстав вчинення правочину під впливом помилки або обману та стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, так як позивачем не надано цьому доказів.
Відповідно до ст.440-1 ЦК України, моральна шкода, заподіяна громадянину діяннями іншої особи, яка порушила його законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
В ході судового засідання було встановлено, що позивач підписав договір з метою отримання кредиту, сплачував щомісячні внески та адміністративні витрати, однак будь-які договірні відносини між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відсутні, дані особи є працівниками ПП «Грандфінресурс». Позивачем не надно доказів на підтвердження факту заподіяння даними особами йому моральної шкоди.
Всупереч вимогам ст.30 ЦПК України позивач також не надав суду переконливих та прийнятних доказів на підтвердження своїх позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди приватним підприємством "Грандфінресурс".
З таких підстав, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним договір № 218726 від 17.01.2013 року та додатки до нього, укладений між приватним підприємством „Грандфінресурс" та ОСОБА_1.
Застосувати наслідки визнання недійсним договору № 218726 від 17.01.2013 року та додатків до нього, стягнувши з приватного підприємства „Грандфінресурс" на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 3263,90 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Стягнути з приватного підприємства „Грандфінресурс" на користь держави судовий збір в розмірі 344,1 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 688 грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана особою, яка була присутня при оголошенні рішення суду протягом 10 днів з дня його оголошення а особою, яка не брала участі в розгляді справи, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду виготовлено 18.10.2013 року.
Суддя Янголь Є.В.