Номер провадження № 11/785/1038/13
Головуючий у першій інстанції Скуртов М.І.
Доповідач Слободяник І. К.
25.09.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської
області в складі:
головуючого Слободяника І.К.,
суддів Бойченка М.Є., Мастюка П.І.
за участю прокурора Корнишева І.Л.
при секретарі Задерей О.О.
потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, апеляцію засудженного ОСОБА_3 на вирок Ананьївського районного суду Одеської області від 12 квітня 2012 року за яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Розкішне, Ширяївського району, Одеської області, мешканець АДРЕСА_1 українець, громадянин України, освіта неповна середня, не працюючий, перебуває у фактичних шлюбних стосунках, раніше судимий:
1). 26.02.1982 року Іллічівським районним судом м.Одеси за ст. ст. 140 ч. 2, 17, 215-3 ч. 1, 42 КК України (у редакції КК 1960 р.) до позбавлення волі на строк 2 роки з конфіскацією майна, на підставі ст. 25 КК України засуджений умовно з обов'язковим залученням до праці, згідно ухвали Ширяївського районного суду Одеської області від 17.02.1983 р. направлений в ВТК на строк 2 роки, звільнений 14.02.1985 року по відбуттю строку покарання;
2). 12.11.1990 року Великомихайлівським районним судом Одеської області за ст. ст. 213-3 ч. 1, 140 ч. 2, 42 КК України (у редакції КК 1960 р.) до виправних робіт на строк 2 роки з утриманням 20% заробітної плати;
3). 07.08.1991 року Ананьївським районним судом Одеської області за ст. ст. 141 ч. З, 140 ч. 2, 42, 43 КК України (у редакції КК 1960 р.) до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна, на підставі ст. 43 КК України приєднано частково не відбуте покарання за попереднім вироком від 12.11.1990 року та остаточно призначено 4 роки позбавлення волі в ВТК посиленого режиму з конфіскацією майна, звільнений 17.01.1995 року по відбуттю строку покарання;
4).06.03.1997року Ширяївським районним судом Одеської області за ст. 140 ч. 2 КК України ( у редакції КК 1960 р.) до позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна, звільнений 15.09.1998 року за постановою Центрального районного суду м. Одеси від 11.09.1998 року на підставі ст. З Закона України «Про амністію» від 24.07.1998 року;
5). 23.09.1999 року Ширяївським районним судом Одеської області за ст. ст. 140 ч. З, 145 ч. 1, 42 КК України (у редакції КК 1960 р.) до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, на підставі ст. 14 КК України - лікування від алкоголізму, звільнений 18.06.2004 року по відбуттю строку покарання;
6). 17.03.2005 року Ширяївським районним судом Одеської області за ст. 185 ч. 2 КК України (у редакції КК 2001 р.) до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
7). 29.01.2009 р. Фрунзівським районним судом Одеської області за ст. ст. 15, 186 ч. 2, 186 ч. 1, 70 КК України (у редакції КК 2001 р.) до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, 19.08.2011 р. звільнений від покарання;
засуджений за ст.121 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на п'ять років.
Як зазначено у вироку суду, 15 жовтня 2011 року у другій половні дня підсудний ОСОБА_3 знаходився за місцем свого проживання у домоволодінні, що належить його співмешканці ОСОБА_4, розташованому у с.Долинське Ананьївського району Одеської області, де у будинку разом з ОСОБА_4 та її батьками ОСОБА_2 і ОСОБА_5 вживав алкогольні напої. Після цього між підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла сварка, до якої залучився ОСОБА_2, захищаючи свою доньку ОСОБА_4. Під час цієї сварки ОСОБА_2, побачивши, що підсудний ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 удар кулаком у живіт, пішов у своє домоволодіння, розташоване по сусідству, де з сараю взяв дві дерев'яні палиці, з'єднані між собою відрізком металевого ланцюга, щоб дати відсіч діям підсудного.
Близько 19 години ОСОБА_2 повернувся у двір домоволодіння, що належить ОСОБА_4, де наніс вказаними дерев'яними палицями підсудному ОСОБА_3 два удари по голові й по нозі. У свою чергу підсудний ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, вихопив у ОСОБА_2 ці палиці та навмисно з-за помсти та виниклих неприязних відносин наніс ними ОСОБА_2 один удар по правій голені, спричинивши останньому відкритий косий перелом великогомілкової кістки правої голені у верхній третині з наявністю рваної рани на передній поверхні голені у верхній третині, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. Також підсудний ОСОБА_3 наніс ОСОБА_2 вказаними дерев'яними палицями два удари по лівому плечі та по лівій руці.
В апеляції засуджений, не згодний з кваліфікацією його дій , вважав, що захищався від дій потерпілого. У доповненні до апеляції Артюшок послався на порушення кримінально - процесуального законодавства, нібито допущені судом, те, що суд першої інстанції не врахував поведінку потерпілого, який першим вдарив його по голові і нозі нунчаками, та просив перекваліфікувати його дії зі ст. 121 ч.1 на ст. 122 КК України, оскільки вважав що він завдав потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Постановою судді апеляційного суду Одеської області від 16 липня 2013 року по цій справі було призначено судове слідство, в зв'язку з чим засуджений неодноразово викликався до судового засідання, однак не прибув з невідомих причин.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора який заперечував проти задоволення апеляції, заслухавши потерпілого ОСОБА_2, який теж заперечував в задоволенні апеляції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в її задоволенні.
Вина ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого йому злочину доведена в судовому засіданні сукупністю доказів, встановлених судом першої інстанції, та апеляційним судом.
Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у скоєнні злочину визнав повністю, та пояснив, що 15 жовтня 2011 року він з співмешканкою та ії батьками вживав спиртні напої в зв'язку з чим між ними виникла сварка, під час якої він вдарив ОСОБА_4 кулаком у живіт. Через декілька хвилин він відчув удар по голові сзаду, а коли повернувся, то побачив ОСОБА_6 з дерев'яними палицями в руках. З метою помститися потерпілому за нанесенні удари він вихватив ці палиці, та наніс удар по його нозі і плечу.
З показів потерпілого ОСОБА_2, в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що 15 жовтня 2011 року його дружина ОСОБА_5 відмічала свій день народження. Під час сварки ОСОБА_3 вдарив його дочку кулаком в живіт. Побачивши це, він захотів захистити свою дочку від ОСОБА_3, для чого пішов у двір свого будинку, де в сараї взяв дві палицями довжиною близько 50 см та діаметром близько 5 см кожна, які були скріплені між собою відрізком металевого ціпка. Він наніс ними ОСОБА_3 один удар по голові на один удар по нозі. ОСОБА_3 вихопив з його рук вказані палиці та почав бити його ними. Перший удар він наніс йому по правій нозі спереду нижче коліна. При цьому він відчув сильний біль у нозі та впав на землю. Потім ОСОБА_3 наніс йому 2 удари по лівому плечі та по лівій руці. Після цього ОСОБА_3 пішов у літню кухню. У результаті удару, який йому наніс ОСОБА_3 він отримав відкритий перелом кістки правої ноги зі зміщенням. На протязі наступних 12 днів він лежав на ліжку й не міг піднятися. 28 жовтня 2011 року його дружина викликала швидку допомогу й його доставили у Ананьївську ЦРЛ та госпіталізували до хірургічного відділення.
З показів свідка ОСОБА_5 вбачається, що 15 жовтня 2011 року, у своєму домоволодінні, вона відмічала свій день народження. Повернувшись до свого будинку вона побачила, що біля ії чоловіка була донька, яка розповіла, що ОСОБА_3 побив його у дворі її будинку й спричинив йому перелом кістки правої ноги. На протязі наступних 12 днів її чоловік лежав на ліжку й не міг піднятися. 28 жовтня 2011 року вона викликала швидку допомогу і його доставили у Ананьївську ЦРЛ та госпіталізували до хірургічного відділення.
Згідно протоколу відтворення обстановки та події злочину з фототаблицями з потерпілим ОСОБА_2 від 09 грудня 2011 року, потерпілий ОСОБА_2 в присутності понятих пояснив, та показав де, як, та яким чином йому було спричинено тілесні ушкодження співмешканцем його дочки ОСОБА_3 (а.с. 16-21).
З висновку комісійної судово-медичної експертизи № 10 від 16 січня 2011 року, видно, що у потерпілого ОСОБА_2 були наступні тілесні ушкодження: відкритий косий перелом великогомілкової кістки правої голені у верхній третині з наявністю рваної рани на передній поверхні голені у верхній третині. Вказаний перелом виник за декілька діб до моменту надходження у лікарню, що підтверджується наявністю інфікування рани. На підставі наявних даних точно встановити строк виникнення тілесних ушкоджень не надається можливим, не виключено, що вони могли бути спричинені в строк 15.10.2011 р. Спричинення вищевказаного косого перелому великогомілкової кістки, приймаючи до уваги його локалізацію та характер, типово для утворення у результаті нанесення удару (ударів) тупим предметом, можливо й дерев'яною палкою. Вказані ушкодження, згідно п.2.1.3. «м» «Правил судово-медичного визначення ступеня важкості тілесних ушкоджень» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. Вказані ушкодження могли утворитися від одноразового травматичного впливу (удару), так і від неодноразового травматичного впливу (а.с.74-79).
Дії ОСОБА_3 суд обґрунтовано кваліфікував за ст. ст. 121 ч. 1 КК України, так як він спричинив потерпілому ОСОБА_2 умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. При цьому слід вважати встановленим, що ОСОБА_3, першим почав конфлікт зі своєю співмешканкою, а ії батько ОСОБА_2, наніс удар засудженому, маючи намір захистити її. Крім того, засуджений ОСОБА_3 був на 20 років молодше за потерпілого, а також мав перевагу в фізичному розвитку, та удар потерпілому ОСОБА_2 деревинними палицями він наніс з мотивів помсти.
Підстав для перекваліфікації дії ОСОБА_3 на ст. 122 КК України колегія суддів не вбачає, оскільки це суперечить висновкам судово-медичного експерта.
При призначенні ОСОБА_3 міри покарання у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину і врахував, що злочин ним скоєно в стані алкогольного сп'яніння, те що ОСОБА_3 має судимість і цю суд обставину визнає такою, що обтяжує йому покарання. Разом з тим суд врахував обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, позитивну характеристику за місцем проживання.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, суд обґрунтовано визнав, що виправлення та перевиховання останнього можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України колегія суддів з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області,
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ананьївського районного суду Одеської області від 12 квітня 2012 року відносно ОСОБА_3 - без змін.
Судді Апеляційного суду Одеської області
І.К. Слободяник М.Е.Бойченко П.І.Мастюк
Копія вірна: суддя апеляційного суду
Одеської області І.К. Слободяник