Справа № 572/3480/13-ц
14 жовтня 2013 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді - Ведяніної Т.О.
при секретарі - Мартинюк І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та виселення, -
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому просять усунути перешкоди у користуванні ними 2/3 частинами житлового будинку, надвірних будівель та споруд та земельною ділянкою по вул.Фрунзе, 17 м.Сарни Рівненської області, які чиняться відповідачами - ОСОБА_4, ОСОБА_3, виселити ОСОБА_3 із членами її сім'ї із спірного приміщення без надання іншого житлового приміщення, стягнути з відповідачів на користь позивачів понесені судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, пояснила, що в добровільному порядку розподілити будинок по вул.Фрунзе, 17 м.Сарни Рівненської області сторони не можуть, через що між ними постійно виникають непорозуміння. Позивач просить зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкоди у користуванні однією із кімнат будинку та виселити ОСОБА_3, оскільки вона не є власником спірного будинковолодіння.
Позивач ОСОБА_2 в суді підтримав заявлений позов, пояснивши, що не вбачає можливості сумісного проживання із відповідачами.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подані вимоги підтримав повністю, пояснив, що частина будинку, на яку претендує ОСОБА_1 відремонтована коштом останньої. Позивач має намір вселитись у цю частину, однак, їй чиняться перешкоди у проживанні у частині спірного будинковолодіння з боку відповідачів, які пояснюють тим, що частини співвласників у майні не визначені.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та представник відповідачів ОСОБА_6 проти вимог позивачів заперечили повністю, пояснивши, що позивачі можуть безперешкодно входити у будинок та користуватись приміщеннями, крім цього, позивач ОСОБА_1 користується земельною ділянкою. Відповідач ОСОБА_3 пояснила, що спір виник через те, що ОСОБА_1 особисто визначила частину спірного будинковолодіння, яка має належати їй.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного.
Згідно із вимогами ч. 3 ст.358 ЦК України - кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 25 червня 2013 року та рішенням колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області від 2 березня 2011 року визнано право власності за ОСОБА_1 -2/3 частини, за ОСОБА_4 - 1/3 частина будинковолодіння № 17 по вул.Фрунзе м.Сарни Рівненської області. Таким чином, відповідно до наведеної вище норми вказані особи мають право користування вказаними у рішеннях суду частинами у спільному майні.
Також, вказаною вище нормою (ч.3.ст.358 ЦК України) передбачено, що у разі неможливості надання власнику у користування частини майна яка відповідає його частці, він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Крім того, відповідно до ч.2 ст.364 ЦК України - якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки, при чому компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 25 червня 2013 року вирішено видати ОСОБА_4 компенсацію вартості 1/3 частини будинковолодіння по вул.Фрунзе,17 м.Сарни Рівненської області та земельної ділянки - у сумі 50 484 грн., які внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Рівненській області 25 червня 2013 року. Однак, в описовій частині рішення вказано, що ОСОБА_4 не погоджується на компенсацію належної їй частки. Крім цього, наданий відповідачем ОСОБА_4 витяг з Державного реєстру правочинів на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 7 жовтня 2013 року доводить, що остання зареєструвала своє право власності на визначену їй зазначеним вище рішенням суду 1/3 частину спірного будинковолодіння, відмовившись від отримання грошової компенсації від іншого співвласника - ОСОБА_1
З огляду на наведене, ОСОБА_4 є співвласником спірного будинковолодіння без виділеної в натурі частки майна, а тому, згідно із ст.358 ЦК України має право користуватись своєю часткою у майні, а тому суд вважає правомірним факт її користування спірним житловим приміщенням.
Відповідно до ст.383 ЦК України - власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб. В суді сторони не заперечують, що відповідач ОСОБА_3 є дочкою співвласника житла ОСОБА_4, яка вселила її у належну їй на праві власності частину помешкання, а тому позовна вимога щодо виселення останньої через відсутність у неї права власності є безпідставною.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В ході судового слідства достовірно встановлено, що як ОСОБА_1, так і ОСОБА_4 є власниками певної частини будинковолодіння та земельної ділянки по вул.Фрунзе, 17 м.Сарни Рівненської області, також, встановлено, що можливості виділити частки у натурі цього майна немає (вказані обставини з'ясовані при розгляді цивільної справи про поділ цього майна в натурі і зазначені у рішенні Сарненського районного суду Рівненської області від 25 червня 2013 року, а тому, згідно із вимогами ст.61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню).
В зв'язку із наведеним та із ненаданням сторонами доказів неправомірності зайняття ОСОБА_4 із членами її сім'ї певної частини житлового будинку, підстав вважати, що останні чинять перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2, якого вона також має право вселити як члена сім'ї на належну їй частину житлового будинку, у суду немає.
На доведення наявності перешкод з боку відповідачів у користуванні спірним будинковолодінням позивачем надано повідомлення Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області від 19 квітня 2013 року про прийняте рішення за заявою ОСОБА_1 про погрози фізичною розправою з боку ОСОБА_3 та заяву ОСОБА_1 від 31 липня 2013 року , отриману ДІМ ОСОБА_7
Суд не приймає до уваги вказані докази, як такі, що не доводять наявності перешкод у користуванні позивачем ОСОБА_1 2/3 частинами житлового будинку по вул.Фрунзе, 17 м.Сарни Рівненської області, оскільки вказані документи підтверджують лише факт неприязних відносин між сторонами, що не заперечується ними в суді, крім цього, заява від 31 липня 2013 року містить лише вказівку наявності перешкод у користуванні заявником майном - без конкретизації того, в чому саме полягають ці перешкоди та без посилання на будь-які докази, які б доводили ці обставини.
Таким чином, позивачами заявлена позовна вимога щодо усунення перешкод у користуванні ними 2/3 частинами житлового будинку по вул.Фрунзе, 17 м.Сарни рівненської області та земельної ділянки за цією ж адресою, яка вважається судом безпідставною через її недоведеність.
Крім цього, позивачем по цій справі є ОСОБА_2, який також ставить вимогу щодо усунення з боку відповідачів перешкод у користуванні ним житловим будинком та земельною ділянкою по вул.Фрунзе,17 м.Сарни Рівненської області та про виселення ОСОБА_3 із спірного житла.
Відповідно до ст.391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Тобто, вказані у позові вимоги можуть пред'являтись саме власником майна.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 25 червня 2013 року ОСОБА_2 відмовлено у позовній вимозі про визнання за ним права власності на 1/3 частину будинковолодіння по вул.Фрунзе, 17 м.Сарни Рівненської області, а тому його вимоги як власника, є безпідставними та не підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно із ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Факт оплати позивачем судових витрат у сумі 114 грн. 70 коп. документально підтверджені квитанцією № 75, однак, з огляду на те, що суд дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог в цілому, вимога щодо стягнення з відповідачів понесених судових витрат не підлягає до задоволення.
З огляду на наведене, у позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 слід відмовити.
На підставі наведеного, ст.ст.358, 364 ЦК України, керуючись ст.ст.88, 212-215 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 2/3 частинами житлового будинку господарських будівель та земельної ділянки по вул.Фрунзе, 17 м.Сарни Рівненської області, які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, виселення ОСОБА_3 із членами її сім'ї із вказаного вище житла без надання іншого житлового приміщення, стягнення понесених судових витрат - відмовити повністю, за безпідставністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з моменту проголошення.
СУДДЯ підпис
Копія вірно
Суддя Сарненського районного суду
Рівненської області ОСОБА_8