Справа №1519/19594/2012
15 жовтня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Поліщук І.О.,
при секретарі - Святецькій І.О.,
за участю представника позивачів - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третьої особи, ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Південного головного регіонального управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання довіреності недійсною, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, про визнання права власності на автомобіль, -
ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 за участю третьої особи, ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Південного головного регіонального управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання довіреності серії ВКО №250033 від 03.06.2008 року посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за №568, виданої ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - недійсною, про визнання дійсним договору купівлі-продажу легкового автомобіля марки Mazda, модель 323F, тип Т3 легковий комбі, 1993 року випуску, червоного кольору, серійний номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, об'єм двигуна 1600 куб.см. (В) укладеного 03.06.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та визнання за ними в рівних долях права власності на автомобіль: марки Mazda, модель 323F, тип Т3 легковий комбі, 1993 року випуску, колір червоний, об'єм двигуна 1600 куб.см. (В), серійний номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2. Свій позов обґрунтовують тим , що 03 червня 2008 року між позивачами та відповідачкою було вчинено удаваний правочин, а саме купівля-продаж автомобіля. Про наявність вказаного правочину ОСОБА_4 надала їм розписку про отримання грошей у сумі 5 400 доларів США за продаж їм вказаного автомобіля. На цій підставі відповідачка надала позивачам нотаріально посвідчену довіреність на право експлуатування та розпорядження автомобілем. На підставі цієї довіреності позивач ОСОБА_2 отримав тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_3, виданий 26 січня 2009 року МРЕВ №2 УДАЇ УМВС України в Одеській області. Згодом, коли позивачі звернулись до МРЕВ №2 УДАІ УМВС України в Одеській області з метою переоформлення автомобіля на своє ім'я, то з'ясувалось, що перереєструвати автомобіль на себе вони не мають права оскільки не можуть продати його самі собі. У грудні 2011 року позивачам стало відомо, що відповідачка по кредитному зобов'язанню має заборгованість перед ПАТ КБ «Приват Банком» у сумі 126 163,67 гривні, на підставі чого Малиновським районним судом м. Одеси 19.08.2009 року було видано виконавчий лист №2-3361/09. Позивачі зазначили, що через деякий час, коли вони звернулись до відповідачки з проханням письмово оформити договір купівлі-продажу транспортного засобу, який до теперішнього часу зареєстрований за нею, то вона відмовилась, посилаючись на те, що дуже заклопотана, але вони не дуже хвилювались з цього приводу, бо були впевнені, що оформлять договір належним чином. Оскільки позивачі користуються автомобілем з червня 2008 року, сплачують відповідні страхові внески на тій підставі, що фактично між ними та відповідачкою відбулася угода купівлі-продажу вищевказаного автомобілю, тому вони вимушені звернутись до суду за захистом права власності на вищевказаний автомобіль, так як насправді між позивачами і відповідачкою відбулася угода купівлі-продажу автомобілю.
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 приймаючи участь в судових засіданнях позов підтримали в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, просив задовольнити.
Представник позивачів - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги своїх довірителів підтримала в повному обсязі та просила задовольнити. Обґрунтовуючи позов, також звертала увагу суду, що між сторонами був насправді вчинений удаваний правочин, який приховував саме договір купівлі-продажу транспортного засобу. Крім того адвокат акцентувала увагу суду, що за правилами ст.235 ЦК України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, якій сторони насправді вчинили. Тому вважає, що за її довірителями обов'язково повинно бути визнано право власності на вказаний транспортний засіб.
Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні 07.12.2012 року позов визнала в повному обсязі та пояснила суду, що дійсно 3 червня 2008 року між нею та позивачами був укладений договір купівлі-продажу належного їй транспортного засобу автомобілю марки Mazda, модель 323F, тип Т3 легковий комбі, 1993 року випуску, червоного кольору. Оскільки їм було зручніше оформити довіреність на позивачів з правом розпорядження, ніж договір купівлі-продажу, то вона і видала таку довіреність, отримавши гроші за автомобіль у розмірі 5400 доларів США. Просила позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити. В наступні судові засідання відповідачка не з'являлася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не відомі.
Представник третьої особи ПАТ КБ «ПриватБанк» - Туфекчі І.Ф. в судове засідання не з'явилась, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. 26.03.2013 року надала до суду письмові заперечення, в яких зазначила, що відповідно до укладеного кредитного договору № 263 МТ від 26.05.2008 року ОСОБА_4 26.05.2008 року отримала у ПАТ «Приватбанк» кредит у розмірі 20 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,0% на рік. 25.06.2009 року Малиновським районним судом м. Одеси постановлено рішення за позовом ЗАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення боргу, яким їх позов задоволений. Після звернення банку до виконавчої служби з виконавчими листами, постановою від 27.02.2010 року було накладено арешт на все рухоме майно ОСОБА_4. Станом на 19.04.2013 року заборгованість за кредитним договором №263 МТ не погашена і складає 54 427,27 доларів США. Представник третьої особи звернула увагу суду на твердження позивачів, що вони саме 03.06.2008 року домовились з ОСОБА_4 про купівлю у неї автомобіля, а кредитний договір був укладений з банком раніше, 26.05.2008 року. Крім того, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, тому строк позовної давності для звернення до суду за даним позовом сплив 04.06.2011 року. На підставі викладеного, та на підставі того, що у даний момент у відповідачки є борг перед ПАТ КБ «Приват Банк» і проводяться виконавчі дії з приводу погашення боргу за кредитним договором, представник третьої особи просила суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що власником автомобіля марки Mazda, модель 323F, 1993 року випуску, червоного кольору, номер державної реєстрації НОМЕР_2 є ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого МРЕВ-2 при ДАІ ГУ-УМВС України в Одеській області 09 березня 2006року.
03 червня 2008 року ОСОБА_4 видала на ім'я позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 довіреність, якою уповноважила останніх, кожен з яких має право діяти самостійно, незалежно один від одного експлуатувати з правом тимчасового експлуатування за межами України, за умов отримання відповідного свідоцтва в органах ДАІ, а також розпоряджатися від її імені (продати за ціну та на умовах за його (її, їх) розсудом, обміняти, здавати в оренду), належний їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 09 березня 2006 року МРЕВ-2 ДАЇ ГУ УМВС України в Одеській області, автомобілем марки Mazda, модель 323F, 1993 року випуску, червоного кольору, номер державної реєстрації НОМЕР_2. Довіреність видана з правом передоручення і дійсна до 03.06.2011 року.
У грудні 2011 року позивачам стало відомо, що відповідачка по кредитному зобов'язанню має заборгованість перед ПАТ КБ «Приват Банком» у сумі 126 163,67 гривні, на підставі чого Малиновським районним судом м. Одеси 19.08.2009 року було видано виконавчий лист №2-3361/09. З цієї причини позивачі просять визнати довіреність недійсною, визнати дійсним договір купівлі-продажу вищевказаного автомобіля та визнати за ними право власності на вищевказаний автомобіль. При цьому, в суді також з'ясовано, що відповідачка позов визнає, та спір між сторонами відсутній.
Як вбачається з рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 червня 2009 року за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором, суд стягнув з ОСОБА_4, ОСОБА_7, на користь ПАТ «Приватбанку» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі - 126163,67 гривень.
З постанови № В-7/152/2010 про розшук майна боржника, винесеною заступником начальника Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Сокол Ю.С. при примусовому виконанні в/л у справі № 2-336/09 від 19.08.2009 року, який виданий Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Приватбанку» грошової суми у розмірі 126163,67 гривень, оголошено розшук майна, що належить ОСОБА_4, а саме транспортного засобу марки Mazda, модель 323F, 1993 року випуску, червоного кольору, номер державної реєстрації НОМЕР_2. Виконання постанови доручено УДАЇ УМВС України в Одеській області. Орієнтовано особовий склад відділів ДАЇ на розшук та затримання автотранспортних засобів, які належать ОСОБА_4, з подальшим розміщенням вищезазначеного автотранспортного засобу на штраф майданчик.
Частина 1 статті 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з п.3 ч.1 ст.208 ЦК правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В матеріалах справи відсутній договір купівлі-продажу автомобіля, вчинений у письмовій формі, підписаний обома сторонами - продавцем і покупцем, засвідчений підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, який би містив всі істотні умови, необхідні для чинності такого договору купівлі-продажу, як того вимагають норми статей 202, 203, 207, п. 3 ч.1 ст.208, ст.ст. 328, 626,638, глави 54 ЦК України, п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р.№ 1388.
Доводи сторони позивачів про те, що вони є добросовісними набувачами, оскільки між ним та відповідачкою був укладений фактично договір купівлі-продажу, та їм передано ключі, свідоцтво та сам автомобіль, а також те, що на виконання угоди ними було сплачено відповідачці 5 400 доларів США, суд не приймає до уваги з огляду на те, що дані твердження є неналежними та недопустимими, оскільки суперечать вищенаведеним нормам, що регулюють договір купівлі-продажу. Не заслуговують на увагу і пояснення позивачів про те, що відповідачка позов визнала, заперечень не подала, а відтак спір відсутній.
Статтею 689 ЦК України передбачено обов'язок покупця прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Транспортний засіб має особливості цивільного обороту, без укладання договору купівлі-продажу у відповідності з вимогами закону, перехід права власності на нього неможливий. Крім того, пунктами 7,8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок, моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року, передбачено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 днів після придбання або митного оформлення, тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою внесення змін до реєстраційних документів. Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості; правомірність придбання транспортних засобів, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданою суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах. Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться. Реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію, перереєстрацію та зняття їх з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків (п.8).
Зняття з обліку транспортних засобів здійснюється після їх огляду в підрозділі ДАЇ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу. Якщо транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) робиться відмітка про зняття з обліку транспортного засобу для реалізації в межах України (п.п. 41, 43).
Спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишався зареєстрованим за ОСОБА_4, заява від останньої про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами ДАІ не здійснювався. Така заява не надходила і від позивачів, які згідно з дорученням мали на те повноваження і перешкод для цього не було. Сторони не вжили усіх заходів, передбачених актами цивільного законодавства, щодо купівлі (продажу) спірного транспортного засобу, а тому позивачі не набули на нього права власності.
Таким чином, суд, проаналізувавши докази по справі в сукупності, прийшов до переконання, що в позові про визнання довіреності недійсною, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на автомобіль слід відмовити, оскільки надання коштів, передача автомобіля та ключів від нього, не свідчить про укладення сторонами договору купівлі-продажу і не породжує права власності, а відтак вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 203, 207, п.3 ч.1 ст.208, 235, 261, ч.1 ст.328, ч.1 ст. 638, ч.1 ст. 655 ЦК України, Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р.№ 1388,ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третьої особи, ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Південного головного регіонального управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсною довіреності серії ВКО №250033 від 03.06.2008 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за №568, виданої ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу легкового автомобіля марки Mazda, модель 323F, тип Т3 легковий комбі, 1993 року випуску, колір червоний, об'єм двигуна 1600 куб.см. (В) серійний номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, укладеного 03.06.2008 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 - дійсним та визнання права власності на автомобіль марки Mazda, модель 323F, тип Т3 легковий комбі, 1993 року випуску, червоного кольору, номер державної реєстрації НОМЕР_2, за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів.
Головуючий: