Номер провадження № 33/785/679/13
Головуючий у першій інстанції Непорада
Доповідач Балабан В. Ф.
18.10.2013 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі судді Балабана В.Ф., за участю прокурора Семенюк А.В., ОСОБА_2, представника ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Малиновського районного суду м.Одеси від 21 серпня 2013 року,
встановив:
зазначеною постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-нин України, болгарин, з вищою освітою, одружений, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,
був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 172-4 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 з конфіскацією отриманого доходу від роботи за сумісництвом у сумі 73 622 грн. 46 коп.
ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він, працюючи з 22.11.2009 року по 01.07.2013 року на посаді лікаря ветеринарної медицини Іллічівського морського пункту, та являючись, відповідно до ст. 4 ч.1 п. 1 п.п. «ж» суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, маючи на маті одержання грошової винагороди та діючи всупереч інтересам служби, в порушення встановлених ст. 7 ч.1 п.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» обмежень, у період з 01.07.2011 року по 01.07.2013 року займався іншою оплачуваною діяльністю, а саме працював за сумісництвом на різних посадах у КП «Міжнародний аеропорт Одеса», отримавши за вказаний період загальний доход у сумі 73 622 грн. 46 коп.
Таким чином ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 7 ч.1 п.1 Закону України „ Про засоби запобігання і протидії корупції " та вчинив правопорушення, передбачене ст. 172-4 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 стверджує, що постанова суду є незаконною, оскільки корупційних діянь він не вчинював та просить скасувати постанову суду і прийняти нову, якою визнати його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 172-4 ч.1 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
При цьому вважає, що порушував закон лише в період з 14.05.2013 року до дня свого звільнення з посади лікаря ветерінарної медицини, так як іменно з цієї дати були внесені зміни в текст підпункту ж пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України « Про засади запобігання та протидії копрупції».
Заслухавши ОСОБА_2 і його представника. які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду зміннню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, якій у період з 22.11.2009 року по 01.07.2013 року працював на посаді лікаря ветеринарної медицини Одеської регіональної служби державного ветернарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, у період з 01.07.2011 року по 01.07.2013 року займався іншою оплачуваною діяльністю, а саме працював за сумісництвом на різних посадах у КП «Міжнародний аеропорт Одеса», отримавши за вказаний період загальний доход у сумі 73 622 грн. 46 коп.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями самого ОСОБА_2, наданими ним у ході судового розгляду справи, у котрих він визнав себе винним у вчиненому правопорушенні та вказав, що у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем дійсно одночасно працював як на посаді лікаря ветеринарної медицини Іллічівського морського порту, так і на різних посадах у КП «Міжнародний аеропорт Одеса» (а.с.132).
Крім пояснень ОСОБА_2 вказані обставини підтверджуються наказами про прийняття та переведення на посади ОСОБА_2 на КП «Одеський міжнародний аеропорт» (а.с. 58-62), довідкою про середньомісячний розмір заробітної плати за 2011 та 2012 роки на КП «Одеський міжнародний аеропорт» (а.с.64-65), копіями розрахункових листів КП «Одеський міжнародний аеропорт» з 01.07.2011 року по грудень 2012 року (а.с.66-70), копією довідки про доходи ОСОБА_2, наданою Одеською регіональною службою держветсанконтролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (а.с.15), копією трудової книжки ОСОБА_2 (а.с.20-22).
Також з матеріалів справи вбачається, що згідно з розпорядженням в.о. начальника служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті № 105, ОСОБА_2 був під особистий підпис ознайомлений з положеннями Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», Розділу XVII «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг» Кримінального Кодексу України та главою 13-А «адміністративні корупційні правопорушення» Кодексу України про адміністративні правопорушення та роз'ясненнями сектору правового забезпечення з питань чинного антикорупційного законодавства (а.с.24-25).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні, та правильно кваліфікував його дії за ст. 172-4 ч.1 КУпАП.
При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП, та адміністративне стягнення ОСОБА_2 було призначене з урахуванням його особи, майнового стану, та інших обставин, що як пом'якшують, так і обтяжують стягнення і обрав йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень на користь держави.
Однак слід погодитись з поясненнями ОСОБА_2 в тій частині, що він не був державним службовцем, або посадовою особою, так як він не приймав присяги, не мав рангу потрібного для державного службовця, а також не був посадовою особою, так як не мав в своєму підкорядкуванні підлеглих та не був наділений хозяйско-розпорядними функціями.
Тому слід вважати, що дія підпункту ж п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» пошируться на дії ОСОБА_2 лише після внесення закондавцем змін до вишевказаного пункту Закону України з 14.05.2013 року, коли відповідальність була поширена на посадових та службових осіб інших органів державної влади.
З урахуванням наведеного, вважаю, що постанова суду підлягає зміненню в частині визначення періоду порушення ОСОБА_2 заборони на роботу по сумісництву, а також в частині конфіскації отриманого доходу.
Суд вважає, що цим періодом необхідно визначити час роботи ОСОБА_2 по сумісницьтву в КП «Одеський міжнародний аеропорт» з 14.05.2013 року по 01.07.2013 року, день звільнення з посади лікаря ветеринарної медицини Одеської регіональної служби державного ветернарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, тобто, коли робота по суміництву припинилась, а також визначити сумму отриманого доходу, яка становить заробітну плату за цей час в розмірі 3206 гривень 70 копійок.
В остальний яастині постанову суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 21.08.2013 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.172-4 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення -змінити в частині конфіскації отриманого доходу від роботи за сумісництвом у розмірі 3206 гривень 70 копійок.
В осальний части постанову суду залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Одеської області (підпис) В.Ф.Балабан
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Одеської області Джулай О.Б.