Справа № 367/3753/13-ц Головуючий у І інстанції Линник В.Я.
Провадження № 22-ц/780/5421/13 Доповідач у 2 інстанції Антоненко
Категорія 7 18.10.2013
Іменем України
15 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді - Антоненко В.І.,
суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,
за участю секретаря Бобка О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 липня 2013 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції Київської області, ОСОБА_1, про визнання померлим.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -
У травні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про визнання ОСОБА_3 1940 року народження померлим, посилаючись на те, що вона є рідною сестрою ОСОБА_3 та їм на праві спільної часткової власності належить житловий будинок АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок є останнім відомим місцем проживання ОСОБА_3 З 1987 року її рідний брат не з'являвся в зазначеному будинку та від нього не надходило жодних відомостей та їй нічого не відомо про його місце перебування. Звернення заявника до правоохоронних органів жодних результатів не дали. Записів про реєстрацію смерті ОСОБА_3 відділами реєстрації актів цивільного стану за період з 01 січня 1980 року по 21 березня 2013 року не виявлено. Останні відомості про її брата були отримані від правоохоронних органів про те, що у 1985 році останній був звільнений з місць позбавлення волі, зловживав спиртними напоями та вів антигромадський спосіб життя. У зв'язку з викладеним заявник вважає, що є підстави для визнання її рідного брата померлим, оскільки це їй потрібно для приватизації земельної ділянки, на якій розташований вказаний будинок та для розпорядження своєю часткою будинку. Просила суд першої інстанції задовольнити її заяву про визнання померлим ОСОБА_3 1940 року народження.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 липня 2013 року заяву задоволено. Визнано померлим ОСОБА_3 1940 року народження, останнім відомим місцем проживання якого є будинок АДРЕСА_2.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
По справі встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_1 є рідними сестрами ОСОБА_3 та їм на праві спільної часткової власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 15-16). Останнім відомим місцем проживання ОСОБА_3 є будинок АДРЕСА_2 (а. с. 5). Звернення заявниці до правоохоронних органів Ірпінського МВСУ в Київській області, по яких були проведені пошукові заходи, жодних результатів не дали (а. с. 5, 6). Записів про реєстрацію смерті брата заявниці перевіркою відділами РАЦС за період з 01 січня 1980 року по 21 березня 2013 року не виявлено (а. с. 8-11, 14).
Ухвалюючи рішення про задоволення заяви суд виходив з того, що за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_3 не з'являвся, з 1987 року від нього не надходило жодних відомостей та відсутні відомості про місце його проживання протягом трьох років за останнім місцем проживання.
З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він суперечить вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 234 ЦПК України розгляд справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів.
Відповідно до ч. 2 ст. 209 ЦПК України рішення суду ухвалюється, оформляється і підписується суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу.
У порушення вказаної норми закону повне рішення суду по даній справі підписано лише одним суддею, хоча справа розглядалася колегіально у складі одного судді та двох народних засідателів.
Відповідно до положень п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України вказана обставина є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
За правилами ст.. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років.
З матеріалів справи вбачається, що останнім відомим місцем проживання ОСОБА_3 був будинок АДРЕСА_2, якого в даний час не існує (а.с. 5).
Згідно довідки Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві від 5 серпня 2013 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
За таких обставин у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст.309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції Київської області, ОСОБА_1, про визнання померлим - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: