Справа № 1622/13242/12
Номер провадження 22-ц/786/1877/2013
Головуючий у 1-й інстанції Троцька А.І.
Доповідач Одринська Т. В.
12 червня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Одринської Т.В.
Суддів: Лобова О.А., Петренка В.М.
при секретарі: Лутицькій Л.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 2013 року у справі за позовом ПАТ "ПроКредитБанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,- зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ "ПроКредитБанк, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ "ПроКредитБанк," ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "ПроКредитБанк," ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання договору поруки недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_6 до ПАТ "ПроКредитБанк," ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про розірвання кредитних договорів, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "ПроКредитБанк," ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ПАТ "ПроКредитБанк" ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 2013 року позов
ПАТ "ПроКредитБанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3,
з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_4, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
на користь ПАТ «ПроКредитБанк» заборгованість по кредитному договору № 1101.1967 від 03.10.2008 року в розмірі 195 168, 90 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІПН НОМЕР_5, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.
з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, ІПН НОМЕР_6, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ «ПроКредитБанк» заборгованість по кредитному договору № 11.9956 від 11.02.2008 року в сумі 181 508, 14 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3,
з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_4, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІПН НОМЕР_5, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, ІПН НОМЕР_6, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
на користь ПАТ «ПроКредитБанк» судовий збір в сумі 3 219,00 грн., по 536 грн. 50 коп. з кожного.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ "ПроКредитБанк, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ "ПроКредитБанк," ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ "ПроКредитБанк," ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання договору поруки недійсним відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ПАТ "ПроКредитБанк," ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про розірвання кредитних договорів відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "ПроКредитБанк," ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, оскаржили його в апеляційному порядку, просили рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні їхніх зустрічних позовів про визнання договорів поруки припиненими та ухвалити нове, яким задовольнити їхні позовні вимоги.
В апеляційній скарзі посилались на неповне з'ясування судом обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказане рішення також оскаржили ОСОБА_5 та ОСОБА_6, просили задовольнити їхні апеляційні скарги, рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог Банку та ухвалити нове, про відмову в їх задоволенні, задовольнити зустрічні позови ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5, стягнути з Банку понесені апелянтами судові витрати.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2008 року між позивачем та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 11.9956, відповідно якого ОСОБА_6 надано грошові кошти в сумі 35 500, 00 дол. США, строком користування 72 місяці, зі сплатою відсотків 13 % річних
11.02.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11.9956 від 11.02.2008 року між Банком та ОСОБА_4, ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до якого сторони встановили, що поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника у їх повному обсязі, як солідарні із позичальником боржники.
Пунктом 2.2 договору поруки передбачено, що встановлена договором порука у повному обсязі поширюється на зобов'язання позичальника із врахуванням усіх змін або доповнень до кредитних договорів з моменту набрання ними чинності.
Якщо зміни стосуватимуться збільшення строку кредиту, його суми чи процентів за користування кредитом, то порукою будуть забезпечуватися зобов'язання позичальника з врахуванням таких змін за умови отримання на те попередньої чи наступної згоди поручителя. Така згода може бути надана шляхом внесення змін до цього договору, або вчинення поручителем погоджувального підпису на відповідному договорі про внесення змін до кредитних договорів, або подання поручителем письмової згоди у формі листа.
У випадку відсутності вказаної згоди порукою будуть забезпечуватися зобов'язання позичальника у обсязі та на умовах, які діяли до внесення таких змін до кредитних договорів.
Поручитель погоджується, що усі інші можливі зміни до кредитних договорів не є такими, що збільшують обсяг його відповідальності, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов'язання позичальника з врахуванням таких змін без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із поручителем.
25.12.2009 року та 02.03.2011 року між позивачем та ОСОБА_6 було укладено договори про внесення змін до кредитного договору № 11.9956 від 11.02.2008 року, якими встановлена диференційована процентна ставка, яка залежить від періоду користування кредитом. Так, на період з 26.12.2009 року по 11.06.2010 року та з 02.03.2011 року по 13.02.2012 року була встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 0,5% річних, весь інший період, як і передбачено кредитним договором - 13% річних.
В зв'язку з цим, ОСОБА_6 зобов'язаний був сплатити одноразову комісію у розмірі 13 465,89 грн. та 13 741,96 грн.
При цьому, строк кредитування не змінився - останній платіж 10.02.2014 року, відсоткова ставка не збільшилась - 13 % річних, виходячи з 360 днів у році, капітал внеску не змінився - 35 500,00 дол. США.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, збільшення розміру поточних платежів по графіку відбулось внаслідок несвоєчасного погашення ОСОБА_6 заборгованості по кредиту та відсотках.
Посилання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на те, що банк без їх згоди збільшив обсяг їхніх грошових зобов'язань та відповідальності, як поручителів по договору поруки від 11.02.2008 року, не знайшло свого підтвердження. Оскільки, зміни у графіки повернення кредиту та сплати відсотків не збільшили обсяг відповідальності поручителів, тому порукою забезпечуються зобов'язання з врахуванням таких змін без необхідності їх попереднього погодження із поручителями, що відповідає умовам п.2.2 договору поруки.
03.10.2008 року між позивачем та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 1101.19679 відповідно до якого ОСОБА_6 надано грошові кошти в сумі 24 650, 00 дол. США, строком користування 72 місяці, зі сплатою відсотків 14,9 % річних.
03.10.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 1101.19679 від 03.10.2008 року між Банком та ОСОБА_5, ОСОБА_1, укладено договір поруки, відповідно до якого сторони встановили, що поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника у їх повному обсязі, як солідарні із позичальником боржники.
06.01.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 1101.19679 від 03.10.2008 року між Банком та ОСОБА_2, укладено договір поруки, відповідно до якого сторони встановили, що поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника у їх повному обсязі, як солідарні із позичальником боржники. При цьому, в договорі поруки встановлена відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 16 % річних ( а.с. 35).
Пунктом 2.2 вказаних договорів поруки передбачено, що встановлена договором порука у повному обсязі поширюється на зобов'язання позичальника із врахуванням усіх змін або доповнень до кредитних договорів з моменту набрання ними чинності.
Якщо зміни стосуватимуться збільшення строку кредиту, його суми чи процентів за користування кредитом, то порукою будуть забезпечуватися зобов'язання позичальника з врахуванням таких змін за умови отримання на те попередньої чи наступної згоди поручителя. Така згода може бути надана шляхом внесення змін до цього договору, або вчинення поручителем погоджувального підпису на відповідному договорі про внесення змін до кредитних договорів, або подання поручителем письмової згоди у формі листа.
У випадку відсутності вказаної згоди порукою будуть забезпечуватися зобов'язання позичальника у обсязі та на умовах, які діяли до внесення таких змін до кредитних договорів.
Поручитель погоджується, що усі інші можливі зміни до кредитних договорів не є такими, що збільшують обсяг його відповідальності, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов'язання позичальника з врахуванням таких змін без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із поручителем.
06.01.2009 року між Банком та ОСОБА_5., ОСОБА_1, укладено договір №1 про внесення змін до договорів поруки ( а.с. 31, 34). Відповідно до вказаного договору сторони вирішили: «кредитний договір № 1101.19679 від 03.10.2008 року про видачу кредиту сумою 24650,00 дол. США, строком на 72 місяці зі сплатою 16 % річних. Як вбачається зі змісту договору № 1 банком отримана згода Поручителів на зміну процентів за користування кредитом.
Таким чином, твердження, викладені в апеляційних скаргах ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу того, що банк, без їх згоди, збільшив обсяг їхніх грошових зобов'язань та відповідальності, як поручителів, є помилковими.
25.12.2009 року та 02.03.2011 року між позивачем та ОСОБА_6 укладено договори про внесення змін до кредитного договору від 03.10.08 року, якими встановлена диференційована процентна ставка, що залежить від періоду користування кредитом ( а.с. 20, 23). Так, на період з 26.12.2009 року по 07.06.2010 року та з 02.03.2011 року по 06.02.2012 року була встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 0,5% річних, весь інший період, як і передбачено кредитним договором - 16% річних. При цьому боржник зобов'язаний сплатити одноразову комісію за управління кредитом в сумі 13 249,13 грн. та 16 134, 11 грн.
Відповідно до вказаних змін зобов'язання позичальника, щодо суми капіталу внеску, яка підлягає поверненню, розміру відсотків річних та строк повернення кредиту не збільшились. Отже, обсяг відповідальності поручителів також не збільшився.
Згідно ст. ст.553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором божника за невиконання ним свого обов'язку. У разі порушення такого зобов'язання боржник і поручитель відповідають як солідарні божники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
На підставі наданих сторонами доказах суд першої інстанції прийшов до обгрнтованого висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.
Посилання ОСОБА_6 на те, що розмір пені за договором № 1101.19679 від 03.10.2008 року в розмірі 38747, 00 грн. та за договором № 11.9956 від 11.02.2008 року в розмірі 34324, 16 грн., нарахованої Банком, значно перевищує суму заборгованості не відповідає дійсності, спростовується наявними в матеріалах справи розрахунками по капіталу кредитного договору № 1101.19679 від 03.10.2008 року та по капіталу кредитного договору №11.9956 від 11.02.2008 року, тому підстав для зменшення розміру пені не вбачається.
Також не заслуговує на увагу посилання на порушення місцевим судом вимог ст. 258 п.1 ч.2 ЦК України, відповідно до якої суд повинен був застосувати строк позовної давності.
Відповідно до п. 6.6. Кредитного договору сторони встановили, що до усіх вимог, що випливають з договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.
Згідно до ст. 259 ч. 1 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Таким чином, спеціальна позовна давність встановлена ст. 258 ЦК України, збільшена за домовленістю сторін, яку сторони визначили п. 6.6 Кредитного договору.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.
З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст., 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: Одринська Т.В.
Судді: Лобов О.А.
Петренко В.М.