ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/15431/13 09.10.13
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі
1. Державної служби спеціалізованого зв'язку та захисту інформації України
2. Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв'язок"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардануг"
про стягнення 19 423,41 грн.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Пантюхов О.В. - прокурор
від першого позивача: Зелінська А.Ю. - юрисконсульт
від другого позивача: Серебряков М.М. - юрисконсульт
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Державної служби спеціалізованого зв'язку та захисту інформації України та Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв'язок" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардануг" про стягнення основної заборгованості в сумі 16 005,47 грн., пені в сумі 1 208,34 грн. та 15 процентів річних у сумі 2 209,60 грн. відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 864 від 23.07.2012.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Прокурор в судовому засіданні наполягав на заявлених позовних вимогах. Представники першого та другого позивачів позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи прокурора, пояснення представників першого та другого позивачів, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 23.07.2012 між Відкритим акціонерним товариством "Український інститут по проектуванню засобів та способів зв'язку "Дніпрозв'язок", далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ардануг", далі Орендар, укладений договір оренди нежитлового приміщення № 864, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1.1 Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 111, 80 кв.м., які знаходяться у власності ВАТ "Дніпрозв'язок" за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 3.
У пункті 2.1 Договору сторони погодили, що вступ Орендаря у тимчасове володіння та користуванням майном настає одночасно із підписанням акту приймання-передачі. На виконання даного пункту 23.07.2012 сторонами було складено акт приймання-передачі майна.
Згідно п. 3.1, 3.2 Договору орендна плата за майно за базовий місяць (липень 2012) становить 10 732,80 грн. Орендар сплачує орендну плату з урахуванням її індексації. Орендодавець до 25-го числа кожного місяця виставляє Орендарю рахунок-фактуру, згідно якого останній здійснює авансовий платіж за майно до 5-го числа наступного місяця.
Відповідно до п. 3.3 Договору рахунок-фактура на комунальні послуги, експлуатаційні витрати та компенсація земельного податку виставляються Орендодавцем, згідно якого Орендар перераховує Орендодавцю кошти до 25-го числа наступного розрахункового місяця. Згідно п. 3.4 Договору Орендодавець зобов'язаний самостійно надавати рахунок-фактуру, який вказаний у пункті 3.3. Договору. Пунктом 3.6 Договору сторони передбачили, що відшкодування вартості комунальних послуг та плати за експлуатаційні витрати буде проводитись на підставі фактичних витрат в пропорційному відношенні загальної площі, що орендує Орендар до загальної площі будівлі.
Згідно п. 4.2 Договору Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі передбачені цим Договором.
31 серпня 2012 року сторони уклали угоду про розірвання даного Договору оренди та Орендар повернув Орендодавцю майно, згідно акту передачі-приймання від 31.08.2012.
Згідно п. 3 Угоди про розірвання Договору Орендодавець нараховує оренду плату та плату за комунальні послуги за період фактичного перебування Орендаря, а останній зобов'язується сплатити Орендодавцеві на протязі 5 днів з моменту отримання рахунків орендну плату, плату за комунальні послуги за вказаний період.
Проте, всупереч прийнятих обов'язків за Договором, Орендар обов'язки зі сплати орендної плати та відшкодування вартості комунальних послуг за період з липня 2012 року по серпень 2012 року вчасно не виконав. На таких підставах, позивач намагається стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 13 848,47 грн. та заборгованість за комунальні послуги в сумі 2 156,70 грн., які утворилися за Орендарем за фактичне користування майном.
Відповідно до п. 8.2 Договору за несвоєчасне перерахування грошових коштів, передбачених п.3.1 та 3.4 цього Договору, Орендар сплачує Орендодавцеві пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, тому позивач намагається стягнути з відповідача додатково пеню в сумі 1 208,34 грн.
Згідно п. 8.3 Договору Орендар, який прострочив виконання грошових зобов'язань, передбачених п.3.1 та 3.4 цього Договору, на вимогу Орендодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми. Позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача та намагається стягнути 15 процентів річних від простроченої суми в розмірі 2 209,60 грн.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни, строку його дії, предмету оренди, за його індивідуально - визначеними ознаками тощо, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 284 ГК України та ст.ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.
Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).
В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Прокурором доведено порушення у даній справі інтересів держави, а саме державних інтересів економічного характеру, які полягають у невиконанні відповідачем своїх зобов'язань за даним договором перед Приватним акціонерним товариством "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв'язок". У даному випадку інтереси держави збігаються з інтересами ПАТ "Дніпрозв'язок", оскільки сто відсотків його корпоративних прав належать державі. Невиконання відповідачем своїх зобов'язань призвело до неналежного використання нежитлового фонду міста, економічні інтереси держави порушені тим, що у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості з орендної плати та компенсації комунальних послуг, до місцевого бюджету не надходять грошові кошти, що призвело до зменшення доходної частини бюджету.
Згідно п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Державну службу спеціалізованого зв'язку та захисту інформації України" державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації. Частиною першою ст. 5 названого закону передбачено, що загальну структуру Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України складають спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації і підпорядковані йому регіональні органи та територіальні підрозділи.
Таким чином, прокуратурою правильно визначено, що Державна службу спеціалізованого зв'язку та захисту інформації України є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В процесі розгляду справи другий позивач надав суду акти звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2012 по 25.09.2013, згідно яких заборгованість відповідача перед другим позивачем з орендної плати складає 13 848,77 грн. та заборгованість за комунальні послуги складає 2 156,70 грн., акти відповідачем не підписані. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.
Враховуючи те, що грошове зобов'язання з боку відповідача не виконано, останнім не надано суду належних і допустимих доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання. Беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, виставлені відповідачу рахунки-фактури за оренду приміщення № 1921 від 27.07.2012 на суму 3 115,97 грн., № 1922 від 27.07.2012 на суму 10 732,80 грн. та рахунки-фактури на відшкодування вартості комунальних послуг № 1957 від 31.07.2012 на суму 556,89 грн., № 2210 від 31.08.2012 на суму 1 599,81 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованість за несплату орендної плати в сумі 13 848,77 грн. та заборгованість на відшкодування вартості комунальних послуг в сумі 2 156,70 грн., загальна суму основної заборгованості складає 16 005,47 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої пунктом 8.2 Договору обґрунтований та підлягають задоволенню, а наданий позивачем розрахунок пені в сумі 1 208,34 грн. відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.
Частина друга ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки пунктом 8.3 Договору передбачено, що боржник повинен сплатити 15 процентів річних від простроченої суми, тому позовні вимоги в частині стягнення 15 процентів річних в сумі 2 209,60 грн. вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Витрати по судовому збору в сумі 1 720,50 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ардануг", згідно вимог ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 09.10.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 232, 284, 286 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-
1. Позовні вимоги Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Державної служби спеціалізованого зв'язку та захисту інформації України та Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв'язок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардануг" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардануг", 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 125-А, код ЄДРПОУ 38040097, на користь:
- Державної служби спеціалізованого зв'язку та захисту інформації України в особі Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв'язок", 03680, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3, код ЄДРПОУ 01168185, основну заборгованості в сумі 16 005,47 грн., пеню в сумі 1 208,34 грн. та 15 процентів річних у сумі 2 209,60 грн., видавши наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардануг", 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 125-А, код ЄДРПОУ 38040097, в доход державного бюджету України судовий збір в сумі 1 720,50 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено - 14.10.2013 року
Суддя Ю.О. Підченко