612/497/13-ц
2/612/210/13
16 жовтня 2013 року смт. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі: судді Лобановської С.М. з участю секретаря Шевченко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який між ними зареєстровано 12 жовтня 2012 року. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.
В обґрунтування позову вказує, що протягом усього часу сумісного проживання між нею та відповідачем по справі постійно виникали сварки, було відсутнє взаєморозуміння. З січня 2013 року між нею та відповідачем по справі припинені шлюбно-сімейні відносини та ведення спільного господарства, поновляти які вони не бажають. Спору про поділ майна між сторонами не виникає.
Посилаючись на вищевказані обставини вважає, що подальше спільне проживання і збереження сім'ї стало неможливим, у зв'язку з чим просить позов задовольнити.
В судове засідання позивач надала заяву з проханням розглянути справу без її участі, позов підтримує і просить його задовольнити.
Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення судової повістки, причини неявки до суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними у їх сукупності, суд знаходить за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлено одним із подружжя.
Відповідно до ст.112 цього ж Кодексу, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 12 жовтня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Близнюківського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 21, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.5).
З наданих суду доказів вбачається, що сім'я сторін розпалася остаточно і зберегти її неможливо, що спричинене небажанням позивача за вказаних обставин зберегти шлюб. За таких обставин шлюб має бути розірвано.
Спору про розділ майна між подружжям не виникає. Згоду про утримання малолітньої доньки між ними досягнуто.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу, згідно її заяви, прізвище позивачу залишити - "ОСОБА_1".
А тому, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст..ст.110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 12 жовтня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Близнюківського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 21.
Після розірвання шлюбу, згідно її заяви, прізвище позивачу залишити - " ОСОБА_1 ".
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у вищезазначеному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя С.М. Лобановська