88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а
10.07.2006 Справа № 11/22
Суддя Якимчук Л.М., розглянув матеріали скарги Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», м.Київ на дії відділу державної виконавчої служби у місті Мукачеві, м.Мукачево по виконанню наказу №НОМЕР_2.
Представники:
від скаржника (стягувача): не з»явився.
від боржника: ОСОБА_1 -адвокат.
від органу ДВС: Химич В.В. - начальник ДВС у м.Мукачево,
Мартин М.М. - заступник начальника ДВС у м.Мукачево,
Панова Н.В. - представник, довіреність від 14.06.2006.
Скаржник - ЗАТ «Український мобільний зв'язок» (м.Київ) звернувся до суду зі скаргою на дії ДВС у місті Мукачево та просить скасувати постанову останнього від 13.07.2005 про закінчення виконавчого провадження.
Свою скаргу скаржник обґрунтовує тим, що згідно пункту 7 ч.1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника, або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом. Однак, з оскаржуваної постанови не вбачається, що виконавчий документ передається, чи переданий арбітражному керуючому. Крім того, виконавцем не враховано те, що арбітражного керуючого взагалі не призначено.
Державна виконавча служба у запереченні на скаргу повідомила, що постановою господарського суду Закарпатської області від 10.05.2006 №НОМЕР_1 боржника визнано банкрутом. Відповідно до статті 37 (п.7) Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи, або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом. Статтями 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом», призначення арбітражного керуючого чи створення ліквідаційної комісії в таких випадках не передбачено. Разом з тим, Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає подальше здійснення виконавчого провадження при визнанні громадянина -підприємця банкрутом. У зв'язку з зазначеним, ДВС у місті Мукачево вважає постанову від 24.05.2006 про закінчення виконавчого провадження такою, що відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Вивчивши матеріали скарги, заслухавши пояснення боржника та органу ДВС, суд
встановив:
На виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 24.05.2005 та Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2005 господарським судом області видано наказ №НОМЕР_2 про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Український мобільний зв'язок» 1683205,71грн. Вказаний наказ стягувачем пред'явлено у державну виконавчу службу, яка порушила виконавче провадження.
Постановою господарського суду Закарпатської області від 10.05.2006 №НОМЕР_1 приватного підприємця ОСОБА_2 (боржника) визнано банкрутом та зобов'язано виконавчу службу у місті Мукачево здійснити реалізацію майна банкрута.
На підставі вказаної постанови, ДВС у місті Мукачево відкрила виконавче провадження з примусового виконання наказу №НОМЕР_1 від 10.05.2006 про зобов'язання державної виконавчої служби у місті Мукачево здійснити реалізацію майна банкрута (ПП ОСОБА_2) та внесення отриманих від продажу майна коштів на депозитний рахунок нотаріальної контори.
У зв'язку з визнанням боржника банкрутом ДВС у місті Мукачеві 24.05.2006 винесла постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №НОМЕР_2, яку стягувач (ЗАТ «Український мобільний зв'язок») просить визнати незаконною, посилаючись на те, що виконавча служба, в порушення вимог п.7 ч.1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не передала виконавчий документ ліквідаційній комісії чи арбітражному керуючому. Однак, з таким твердженням не можна погодитись з огляду на наступне.
Відповідно до статей 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»постанова господарського суду про визнання громадянина - підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно підприємця направляються державному виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Отже, вказані норми Закону не передбачають призначення арбітражного керуючого чи ліквідаційної комісії при визнанні банкрутом приватного підприємця. Стаття 48 вказаного Закону також передбачає, що лише у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, суд може призначити ліквідатора. Оскільки у справі про банкрутство ПП ОСОБА_2 було встановлено, що у останнього відсутнє будь-яке нерухоме чи цінне рухоме майно, яке б потребувало постійного управління, крім причіпа марки ІНФОРМАЦІЯ_1, ДНЗ НОМЕР_3, призначення ліквідатора не було необхідним. Разом з тим, постановою про визнання боржника банкрутом від 10.05.06 №НОМЕР_1 повноваження щодо проведення ліквідаційної процедури та задоволення вимог кредиторів покладено на виконавчу службу міста Мукачево.
Закон України «Про виконавче провадження», зокрема стаття 37, встановлює вичерпаний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження. Зокрема, п.7 виказаної статті передбачає закінчення виконавчого провадження у випадку передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії боржника -юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом. Оскільки в даному випадку Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»не передбачено створення ліквідаційної комісії чи призначення арбітражного керуючого виконавча служба правомірно винесла постанову від 24.05.2006 про закінчення виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,18, 24, 37 Закон України «Про виконавче провадження», ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні скарги Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 13.07.2005 №11/22.
2. Ухвала набирає законної сили з дня її винесення.
СУДДЯ Л.М.Якимчук