Справа № 135/1876/13-ц
Провадження у справі № 6/135/64/13
іменем України
10.10.2013 Ладижинський міський суд Вінницької області
у складі: головуючого судді - Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судового засідання Масняк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби по м. Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції Тартачного В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,-
У жовтні 2013 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби по м. Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції Тартачний В.В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, у зв'язку з його ухиленням від виконання рішення суду про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини.
Подання мотивоване тим, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-117/09 від 05 листопада 2012 року, виданого Ладижинським міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн., щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до повноліття дитини. Боржник у добровільному порядку судове рішення не виконує, ніде не працює, майна не має, пенсії та допомоги не отримує, що свідчить про свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду.
Державний виконавець відділу державної виконавчої служби по м. Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції Тартачний В.В. у судове засідання не з'явився, копії виконавчого провадження суду не надав, про розгляд подання повідомлявся судом належним чином, про що свідчить копія листа, яка міститься в матеріалах справи .
За таких обставин, суд вважав за можливе проводити розгляд подання про тимчасове обмеження виїзду боржника за відсутності державного виконавця.
З урахуванням подання та доданих до нього матеріалів, суд визнає за необхідне відмовити у його задоволенні з таких підстав.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у ВДВС по м. Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-117/09 від 05 листопада 2012 року, виданий Ладижинським міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн., щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до повноліття дитини.
09 листопада 2012 року відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного вище виконавчого листа, та поштою направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику для виконання.
Згідно повідомлення Ладижинського міського центру зайнятості № 023-27/319 від 24 квітня 2013 року ОСОБА_2 не перебуває на обліку у Ладижинського міського центру зайнятості.
З довідки КП Тульчинське МБТІ вбачається, що згідно даних Тульчинського архіву БТІ станом на 29 грудня 2013 року за ОСОБА_2 об'єктів нерухомого майна не зареєстровано.
Довідка Гайсинського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи № 633 від 21 червня 2013 року свідчить про те, що за ОСОБА_2 згідно облікових даних Гайсинського ВРЕР зареєстрованих транспортних засобів не значиться.
Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради № 03-777 від 23 квітня 2013 року ОСОБА_2 в Управлінні праці та соціального захисту населення не отримує будь-якої державної соціальної допомоги.
Згідно листа Управління пенсійного фонду України у м. Ладижин № 1036/06-31/02 від 29 квітня 2013 року ОСОБА_2 на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у м. Ладижин як пенсіонер, який отримує пенсію не перебуває.
Згідно розрахунку заборгованості по аліментах станом на 30 червня 2013 року заборгованість зі сплати аліментів становить 12916 грн 66 коп.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Так, п. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право в разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно з ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що суд має право встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за поданням державного виконавця, обов'язково погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має паспорт для виїзду за кордон і з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України, від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду чи іншого органу (посадової особи). У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Із матеріалів справи вбачається, що державний виконавець, звертаючись з клопотанням про тимчасове обмеження права боржника на виїзд за межі України, направив до суду подання, копію постанови про відкриття провадження та копії виконавчих документів без надання будь-яких доказів про повідомлення боржника щодо відкриття провадження та ухилення його від виконання зобов'язань.
Крім того, згідно п. 11.1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, що набрала чинності з 17 квітня 2012 р. та затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5, яка містить окремий розд. XI "Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну", в якому передбачено, що про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.
Всупереч зазначеному матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про повідомлення боржника про направлення даного подання до суду, що порушує його процесуальні права.
Таким чином, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України державний виконавець відділу державної виконавчої служби по м. Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції Тартачний В.В. не надав доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що боржник за час виконання рішення виїжджав за межі України, що призвело до виникнення заборгованості, або боржник безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця.
Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби по м. Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції Тартачного В.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'яти днів з дня її проголошення через Ладижинський міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: