Справа № 116/5399/13-ц
Провадження № 2/116/2518/13
09.10.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Биховець М.О., при секретарі - Гусєвій К.О., з участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, третя особа Управління Держкомзему в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, про скасування рішення та визнання недійсним державного акту,
30.08.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування рішення та визнання недійсним державного акту, виданого ОСОБА_5 на земельну ділянку по АДРЕСА_1. Вимоги мотивовані тим, що позивач є власником 42/100 часток житлового будинку за зазначеною адресою, а власником іншої 58/100 частки була ОСОБА_5 Це домоволодіння знаходиться на земельній ділянці, частку якої ОСОБА_5 отримала у власність шляхом приватизації та отримала державний акт. Оскаржувані рішення і державний акт перешкоджають позивачу в реалізації його права на отримання земельної ділянки у приватну власність, тому він змушений звернутись до суду.
У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити. Він пояснив, що землевпорядні організації відмовляють у проведенні розробки землевпорядної документації з відводу земельної ділянки, оскільки ОСОБА_2 є співвласником частини будинку.
Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 09.10.2013 року до участі у справі у якості співвідповідачів залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог заперечували, оскільки ніяким чином не порушують права позивача, так як ОСОБА_5 надано ділянку лише під її частиною будинку. Також просили застосувати позовну давність відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України.
Представник Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району надав заяву з проханням розглядати справу у його відсутності.
Третя особа - Управління Держкомзему в Сімферопольському районі -повідомлялось належним чином та в строк, але причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим від 16.08.2006 року затверджено технічну документацію у частині складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку по вулиці АДРЕСА_1, площею 0,0559 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, у тому числі пашня та забудова.
06.03.2007 року ОСОБА_5 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0559 га, у тому числі пашні - 0,0493 га, під забудовою - 0,0066 га (а.с. 12-13).
Відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 54).
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.04.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-595, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_5 є її син ОСОБА_3 (а.с. 53).
28.12.2012 року за договором дарування ОСОБА_3 подарував дочці ОСОБА_4 58/100 часток АДРЕСА_1 (а.с. 49).
28.12.2012 року за договором дарування ОСОБА_3 подарував ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0559 га по АДРЕСА_1 (а.с. 50).
Частиною 3 статті 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є не непорушним.
Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Розпорядження землями територіальних громад відноситься до компетенції селищних рад, що передбачено п. «а» ст.12 ЗК України і узгоджується положеннями п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».
Позивачем не надані докази того, що орган, уповноважений розпоряджатися землями на території АДРЕСА_1 відмовляє йому у наданні земельної ділянки для приватизації.
В ході судового розгляду представником ОСОБА_1 надано відповідь директора ДП «Геоплан» від 01.10.2013 року, в якому ОСОБА_2 повідомлено про відмову у виконанні розробки землевпорядної документації щодо відводу земельної ділянки під належним йому будинком.
Між тим, такий лист не може свідчити про порушення прав позивача, оскільки розпорядження землями здійснюється органом місцевого самоврядування, про що зазначено вище. До того ж, в ньому не зазначено нормативний акт, який перешкоджає виконанню землевпорядних робіт.
За таких обставин суд не вбачає порушень позивача ОСОБА_2 з боку відповідачів або інших осіб.
Доводи відповідачів щодо спливу позовної давності не відповідають обставинам справи, в якій відсутні докази того, що ОСОБА_2 було відомо про наявність оскаржуваних рішення та державного акту.
Керуючись статтями 10, 11, 57-60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України,
У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, третя особа Управління Держкомзему в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, про скасування рішення ради від 16.08.2006 року та визнання недійсним державного акту від 06.03.2007 року - відмовити.
В судовому засіданні 09.10.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги, а сторонами, які не брали участі у розгляді справи, у той самий строк з дня отримання його копії.
Суддя: