Справа № 673/1086/13-ц
Провадження № 2/673/434/13
09 жовтня 2013 р.
Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі
головуючої- судді Лукіянець Т.В.
з участю секретаря судового засідання- Ясінської М.О.
позивача-ОСОБА_3, його представника -ОСОБА_2,
відповідача- ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Деражня цивільну справу за позовом
ОСОБА_3
до
ОСОБА_4,
про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл,
встановив
В липні 2013 року позивач звернувся з позовом до відповідачки про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ.
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що з січня 2008 по вересень 2012 роки перебував у шлюбі із відповідачкою. За період спільного проживання допомагав їй утримувати корову, телята, птицю. Після припинення шлюбних відносин, у домогосподарстві відповідачки залишилися вирощені спільно молода корова, яка народилася в березні 2008 року, та двоє телят, одне з яких народилося в лютому 2011 року, а інше вони придбали в березні цього ж року. За утримання молодняка великої рогатої худоби в 2012 році, відповідачка отримала від держави кошти в сумі 1000грн.
В зв'язку із вказаними обставинами, просить визнати дане майно та грошові кошти в розмірі 1000грн. спільною сумісною власністю, виділивши його частку в розмірі 6168грн., яку стягнути із відповідачки. Крім цього, просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 229,40коп.
В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали, просять його задоволити в повному обсязі.
Відповідачка заперечила проти вимог позовної заяви, вказала, що на сьогоднішній день вона утримує в своєму господарстві лише корову, спірні телята вона продала у 2012 році.
Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні в вимог позову.
Так, судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 18 січня 2008 року по 05 вересня 2012 року.
Сторонами не оспорюється і таке було підтверджено показаннями свідків, що у господарстві відповідачки на момент її одруження з позивачем утримувалася корова, яка перейшла у спадок від матері останньої. В березні 2008 року відповідачка отримала приплід від даної корови -теля, яке вони спільно з позивачем утримували і наразі із даного теля була вирощена корова. В лютому 2011 року дана корова привела теля, яке сторони утримували для відгодівлі. Крім цього, в березні 2011 році відповідачкою було придбане ще одне теля . На сьогодні в господарстві відповідача, яке знаходиться по АДРЕСА_1 утримується із великої рогатої худоби лише спірна корова, яка народилася в березні 2008 року.
В силу положень ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини є майно набуте нею до шлюбу.
Сторонами по справі не оспорюється, що корова до шлюбу позивача і відповідача утримувалася в господарстві по АДРЕСА_1 і належала матері відповідачки ОСОБА_5, що також підтверджується паспортом великої рогатої худоби серії DD номер 268242 від 30.07.2007 року.
Згідно ст. 58 цього ж кодексу якщо річ, що належала одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденти), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідентів).
Частиною 2 статті 62 СК України встановлено, що якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належному другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди ), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Разом з цим, позивачем не надано, а судом не здобуто в процесі розгляду даного спору належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що відповідач брав участь в утриманні спірної великої рогатої худоби, зокрема корови, при цьому частка його праці є значною і дає право суду визнавати дану худобу об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дійшовши до даного висновку, судом враховується, що сторони короткий період часу перебували у зареєстрованому шлюбі, а тому надаючи певну допомогу відповідачу у веденні домашнього господарства, позивач не набув права власності на спірну худобу.
Також, судом враховано роз'яснення Верховного Суду України, надані у п. 24 Постанови Пленуму № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно якого до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб.
З огляду на викладене вимога позивача про визнання об'єктом спільної сумісної власності та проведення розподілу двох телят, які були продані відповідачем у 2012 році задоволенню не підлягає.
Враховуючи зазначені обставини, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача грошової компенсації частки у спільному майні подружжя в розмірі 6168грн.
З врахуванням того, що суд прийшов до висновку про залишення позову ОСОБА_3 без задоволення, у вимогах про стягнення з ОСОБА_4 судового збору в розмірі 229,40грн. також слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 57,58, 62 СК України, ст.ст. 10, 60, 212, 214 ЦПК України, суд
вирішив
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його розподіл відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Хмельницької області через Деражнянський районний суд Хмельницької області
Суддя: Т. В. Лукіянець