Справа № 22-ц/793/2657/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 79 Гудзенко В.Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Демченко В. А.
16 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Демченко В. А.
суддів Подорога В. М. , Василенко Л. І.
при секретаріПосипайко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу начальника відділу ДВС Христинівського РУЮ Сидорчука С. М. на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2013 року по справі за скаргою ОСОБА_7 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, -
ОСОБА_7 05.12. 2012 року звернувся до суду із скаргою до відділу державної виконавчої служби Христинівського районного управління юстиції на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Нагієвої Сніжани Василівни.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 1 грудня 2004 року стягнуто на його користь з ОСОБА_8 11837 грн. 40 коп. Виконавчий лист в даній справі виданий 11 січня 2005 року. 14 січня 2005 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження, тривалий час він не одержував з ДВС жодних повідомлень про хід виконання рішення суду. 07 травня 2009 року він одержав копію постанови державного виконавця Нагієвої Сніжани Василівни серії ВП №492286 від 05 травня 2009 року про повернення виконавчого документа в орган, який його видав. Дії державного виконавця вважає незаконними, оскільки ним не вжиті всі заходи до розшуку майна боржника, зокрема, не винесено постанову про розшук такого майна, як це передбачено ч.5 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження». Бездіяльність державного виконавця в частині невинесення постанови про розшук майна боржника ОСОБА_8 є незаконною, оскільки обов'язок розшуку такого майна для примусового виконання рішення суду покладено на державного виконавця відповідно до ст.ст.4,5 Закону України «Про виконавче провадження». Незаконною вважає також і бездіяльність державного виконавця в частині неповідомлення йому про необхідність розшуку майна боржника та не звернення до нього за письмовою згодою на відшкодування витрат на розшук і авансування зазначених витрат відповідно до вимог ч.5 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження».
Внаслідок такої бездіяльності державного виконавця тривалий час не виконується рішення суду, чим грубо порушуються його права як стягувача у виконавчому провадженні. Повернення виконавчого листа до Христинівського районного суду Черкаської області є порушенням вимог п.5 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження», який зазначає, що виконавчий лист повертається стягувачеві якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у ч. 1 ст.42 цього Закону ), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника.
Просив визнати незаконними дії державного виконавця відділу ДВС Христинівського районного управління юстиції Черкаської області Нагієвої Сніжани Василівни в частині винесення постанови серії ВП № 492286 від 05 травня 2009 року про повернення в орган, що його видав, виконавчого документа по примусовому виконанню рішення Христинівського районного суду від 1 грудня 2004 року про стягнення з ОСОБА_8 на його користь 11837 грн. 40 коп., визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу ДВС Христинівського районного управління юстиції Черкаської області Нагієвої С.В. від 05 травня 2009 року серії ВП №492286 про повернення виконавчого документа, визнати незаконною бездіяльність державного виконавця відділу ДВС Христинівського районного управління юстиції Черкаської області Нагієвої С.В. в частині невинесення постанови про розшук майна боржника ОСОБА_8, неповідомлення його про необхідність розшуку майна боржника ОСОБА_8, не звернення до нього за письмовою згодою на відшкодування витрат на розшук і авансування зазначених витрат, стягнути з відділу ДВС Христинівського районного управління юстиції Черкаської області на його користь понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2013 року скаргу ОСОБА_7 задоволено та визнано незаконними дії державного виконавця відділу ДВС Христинівського районного управління юстиції Черкаської області Нагієвої Сніжани Василівни в частині винесення постанови серії ВП № 492286 від 05 травня 2009 року про повернення в орган, що його видав, виконавчого документа по примусовому виконанню рішення Христинівського районного суду від 1 грудня 2004 року про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 11837 грн. 40 коп., визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця відділу ДВС Христинівського районного управління юстиції Черкаської області Нагієвої С.В. від 05 травня 2009 року серії ВП № 492286 про повернення виконавчого документа, визнано незаконною бездіяльність державного виконавця відділу ДВС Христинівського районного управління юстиції Черкаської області Нагієвої С.В. в частині невинесення постанови про розшук майна боржника ОСОБА_8, неповідомлення ОСОБА_7 про необхідність розшуку майна боржника ОСОБА_8, не звернення до стягувача за письмовою згодою на відшкодування витрат на розшук і авансування зазначених витрат, зобов'язано відділ ДВС Христинівського районного управління юстиції Черкаської області усунути порушення допущені при виконанні рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 1 грудня 2004 року шляхом поновлення виконавчого провадження, оголошення розшуку майна боржника ОСОБА_8 та провести його виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», стягнуто з відділу ДВС Христинівського районного управління юстиції Черкаської області на користь ОСОБА_7 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 117 грн. 70 коп.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, начальник відділу ДВС Христинівського РУЮ Сидорчук С. М. подав апеляційну скаргу на ухвалу, в якій просить скасувати ухвалу, як необґрунтовану, постановивши нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, заявник будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду в засідання не з'явився не повідомивши про причини неявки, сторони по справі, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах.
Розглядаючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, та ухвалив правильне по суті рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Так, за матеріалами справи встановлено, що рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 1 грудня 2004 року стягнуто на користь ОСОБА_7 з ОСОБА_8 11837 грн. 40 коп. Виконавчий лист в даній справі виданий 11 січня 2005 року. 14 січня 2005 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.
На запити державного виконавця з ДПІ у Христинівському районі, УПФУ у Христинівському районі, ДАІ Христинівського РВ УМВС. інспекції «Держтехнагляду», відділу РАЦС, Христинівського відділку ЧООБТІ дані відповіді, що боржник ОСОБА_8 на території Христинівського району не проживає, майно та кошти на яке можливо звернути стягнення відсутні ( а. с. 133 - 137).
20.08.2008 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ( а. с. 43 - 44, 129 131).
05.05.2009 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа в орган, який його видав ( а. с. 7 - 8).
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Так, ч.5 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника чи винести постанову про оголошення розшуку боржника чи винести постанову про оголошення розшуку майна боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до цього Закону.
Як вбачається з виконавчого провадження та сам представник ДВС пояснював в суді першої інстанції, що державний виконавець не звертався з поданням про розшук боржника і не виносив постанову про розшук майна боржника, не звертався за згодою відшкодувати витрати на розшук та авансуванням витрат.
Згідно ч. 1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить мотивовану постанову про зупинення провадження в разі оголошення розшуку Боржника, його майна.
Так, відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих па примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Крім того, виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.
Тому районний суд вірно зазначив, що винесена передчасно державним виконавцем постанова про повернення виконавчого документу є незаконною і підлягає скасуванню.
Державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом. Водночас, відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Статтями 37 та 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла до 09.03.2011 року) передбачено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу та закінчення виконавчого провадження.
Крім того, згідно п.5 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавчий лист повертається стягувачеві, якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання боржника - фізичної особи ( за винятком виконавчих документів, зазначених у ч. 1 ст.42 цього Закону ), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника.
А завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що державний виконавець своєчасно не здійснив усіх передбачених законом дій щодо примусового виконання рішення суду, а тому були всі підстави для задоволення скарги ОСОБА_7
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, і як наслідок ухвалив рішення по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Посилання апелянта у апеляційній скарзі на те, що рішення суду незаконне, нічим не підтверджено та не наведено підстави, визначені у ст. 312 ЦПК України, які б давали підстави скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу у справі.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 303 , 307 , 312 , 313 , 314, 315 , 319 ЦПК України, судова колегія , -
Апеляційну скаргу начальника відділу ДВС Христинівського РУЮ Сидорчука С.М. відхилити.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2013 року по справі за скаргою ОСОБА_7 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення .
Головуючий :
Судді :