Справа № 22-ц/793/2700/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 30 Мельник І.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Демченко В. А.
16 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Демченко В. А.
суддів Подорога В. М. , Василенко Л. І.
при секретаріПосипайко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 27 червня 2013 року по справі за позовом прокурора м. Черкаси в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, Черкаської міської ради до міського голови м. Черкаси ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, -
Прокурор міста Черкаси звернувся до суду з позовом в інтересах держави, в особі Черкаської міської ради, до міського голови міста Черкаси ОСОБА_6 про стягнення на користь Черкаської міської ради коштів, як відшкодування матеріальної шкоди.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що рішенням Черкаської міської ради № 4-588 від 29.07.2008 р. розпущено виконавчий комітет Черкаської міської ради, утворений на підставі рішення міської ради від 15.09.2006 р. № 2-79, від 22.05.2007 р. № 2-602, від 05.06.2007 р. № 2-677. Визначено чисельність виконавчого комітету Черкаської міської ради у кількості 10 осіб, з яких 5 заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
Пунктом 7 вказаного рішення на міського голову міста Черкаси ОСОБА_6 у місячний строк покладено забезпечити проведення передбачених чинним законодавством про працю України заходів щодо скорочення чисельності керівництва апарату ради та її виконавчого комітету.
На підставі та на виконання вказаного рішення міський голова міста Черкаси ОСОБА_6, 23.03.2009 р. видав розпорядження № 266-р(к), яким ОСОБА_8 був звільнений з посади 23.03.2009 року у зв'язку з скороченням чисельності керівництва міської ради та її виконавчого комітету і припинення повноважень на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.
Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 11.10.2010 р. у справі № 2а-1992/10 р. за позовом ОСОБА_8 до Черкаського міського голови, Черкаської міської ради, Департаменту забезпечення діяльності виконавчого комітету Черкаської міської ради, визнано неправомірним та скасовано розпорядження Черкаського міського голови ОСОБА_6 від 23.03.2009 р. №266-р(к) «Про звільнення ОСОБА_8.», зобов'язано Черкаського міського голову ОСОБА_6 видати розпорядження про поновлення ОСОБА_8 на посаді заступника Черкаського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, члена виконавчого комітету Черкаської міської ради з 23.03.2009 року, зобов'язано Черкаського міського голову внести до трудової книжки ОСОБА_8 запис про поновлення його з 23.03.2009 року на посаді заступника Черкаського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, члена виконавчого комітету Черкаської міської ради, визнано протиправними дії Черкаського міського голови ОСОБА_6 щодо звільнення ОСОБА_8, зобов'язано Департамент забезпечення діяльності виконавчого комітету Черкаської міської ради виплатити ОСОБА_8 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 24.03.2009 року по 11.10.2010 року в сумі 195 002,64 грн., визнано п.8 рішення Черкаської міської ради «Про визначення чисельності виконавчого комітету Черкаської міської ради, затвердження його персонального складу та заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради і керуючого справами виконавчого комітету» від 29.07.2008 року №4-589 щодо втрати чинності рішення Черкаської міської ради «Про утворення виконавчого комітету Черкаської міської ради та затвердження заступників міського голови з питань виконавчих органів ради» від 15.09.2006 року № 2-79 нечинним в частині п.5, щодо втрати чинності рішення про затвердження ОСОБА_8 членом виконавчого комітету Черкаської міської ради, заступником Черкаського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
Прокурор та представник позивача Черкаської міської ради просили позов задоволити, стягнути на користь Черкаської міської ради кошти, виплачені з бюджету міста Черкаси ОСОБА_8 за час вимушеного прогулу в сумі 163835,57 грн., та кошти, виплачені з бюджету міста Черкаси у вигляді податку з доходів фізичних осіб на суму 31167,07 грн. на виконання постанови Соснівського районного суду міста Черкаси від 11.10.2010 р. у справі № 2а-1992/10 р., а всього на суму 195002,64 грн., та стягнути кошти, виплачені з бюджету міста Черкаси у вигляді судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг у справі № 2а-1992/10 р. на суму 1754,00 грн.
Заочним рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 27 червня 2013 року позов прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, Черкаської міської ради до міського голови м. Черкаси ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_6 на користь Черкаської міської ради кошти виплачені з бюджету м.Черкаси ОСОБА_8 на виконання постанови Соснівського районного суду м.Черкаси № 2а-1992/10 р. в сумі 195002 грн. 64 коп., стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в сумі 1950 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на рішення, в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 27 червня 2013 року, як незаконне, та залишити позовну заяву без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони по справі, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах.
Розглядаючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, та ухвалив правильне по суті рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Так, колегією суддів за матеріалами справи встановлено, що рішенням Черкаської міської ради № 4-588 від 29.07.2008 р. розпущено виконавчий комітет Черкаської міської ради, утворений на підставі рішення міської ради від 15.09.2006 року № 2-79, від 22.05.2007 року № 2-602, від 05.06.2007 року № 2-677 та визначено чисельність виконавчого комітету Черкаської міської ради у кількості 10 осіб, з яких 5 заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
Пунктом 7 вказаного рішення на міського голову міста Черкаси ОСОБА_6 у місячний строк покладено забезпечити проведення передбачених чинним законодавством про працю України заходів щодо скорочення чисельності керівництва апарату ради та її виконавчого комітету ( а. с. 8).
На підставі та на виконання вказаного рішення міський голова міста Черкаси ОСОБА_6, 23.03.2009 року видав розпорядження № 266-р(к), яким ОСОБА_8 був звільнений з посади 23.03.2009 року у зв'язку з скороченням чисельності керівництва міської ради та її виконавчого комітету і припинення повноважень на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України ( а. с. 12).
Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 11.10.2010 р. у справі № 2а-1992/10р. за позовом ОСОБА_8 до Черкаського міського голови, Черкаської міської ради, Департаменту забезпечення діяльності виконавчого комітету Черкаської міської ради, визнано неправомірним та скасовано розпорядження Черкаського міського голови ОСОБА_6 від 23.03.2009 року №266-р(к) «Про звільнення ОСОБА_8.», зобов'язано Черкаського міського голову ОСОБА_6 видати розпорядження про поновлення ОСОБА_8 на посаді заступника Черкаського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, члена виконавчого комітету Черкаської міської ради з 23.03.2009 року, зобов'язано Черкаського міського голову внести до трудової книжки ОСОБА_8 запис про поновлення його з 23.03.2009 року на посаді заступника Черкаського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, члена виконавчого комітету Черкаської міської ради, визнано протиправними дії Черкаського міського голови ОСОБА_6 щодо звільнення ОСОБА_8, зобов'язано Департамент забезпечення діяльності виконавчого комітету Черкаської міської ради виплатити ОСОБА_8 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 24.03.2009 року по 11.10.2010 року в сумі 195 002,64 грн., визнано п.8 рішення Черкаської міської ради «Про визначення чисельності виконавчого комітету Черкаської міської ради, затвердження його персонального складу та заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради і керуючого справами виконавчого комітету» від 29.07.2008 року №4-589 щодо втрати чинності рішення Черкаської міської ради «Про утворення виконавчого комітету Черкаської міської ради та затвердження заступників міського голови з питань виконавчих органів ради» від 15.09.2006 р. № 2-79, нечинним в частині п.5, щодо втрати чинності рішення про затвердження ОСОБА_8 членом виконавчого комітету Черкаської міської ради, заступником Черкаського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. ( а. с. 14 - 17).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010 року апеляційна скарга Черкаської міської ради повернута апелянту. ( а. с. 18 - 19).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2012 року Черкаській міській раді відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі ч. 4 ст. 214 КАС України.
Вказана постанова виконана Черкаською міською радою в частині, яка допущена судом до негайного виконання (виплата середнього заробітку за 1 місяць в розмірі 10317,50 грн.), а саме: протягом жовтня 2010 року ОСОБА_8 виплачено кошти у сумі 10317,50 грн., що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю за жовтень 2010 року ( а. с. 23).
Згідно з розпорядженням міського голови № 14-р від 12.02.2013 року відділу бухгалтерського обліку та звітності департаменту управління справами доручено нарахувати та виплатити ОСОБА_8 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 184 685,14 грн. ( а. с. 22).
На виконання вказаного розпорядження, згідно відомості № 0549, на картковий рахунок НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк» ОСОБА_8 нараховано кошти у сумі 153518,07 грн., утримано в рахунок сплати податку з доходу фізичних осіб на суму 31167,07 грн. ( а. с. 24).
А тому, колегія суддів погоджується із висновком районного суду відносно того, що постанова Соснівського районного суду міста Черкаси від 11.10.2010 року у справі № 2а-1992\10 виконана остаточно у повному обсязі 12.02.2013 року, а ОСОБА_8 за рахунок коштів бюджету міста Черкаси сплачено кошти у сумі 163 835,57 грн., утримано в рахунок сплати податку з доходу фізичних осіб на суму 31167,07 грн. ( а. с. 21 - 24).
Також, департаментом управління справами Черкаської міської ради сплачувався судовий збір в розмірі 1700,00 грн. за подачу апеляційної скарги на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 11.10.2010 року та в розмірі 54,00 грн. за подачу касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010 року по справі № 2а-1992/10р. ( а. с. 26, 27).
Відповідно до п. 8 ст. 134 Кодексу законів про працю України службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини підприємству, установі, організації.
Статтею 237 КЗпП України передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Згідно з п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» № 14 від 29.12.1992 р., застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.
Частиною 3 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Службовою особою, за розпорядженням якої звільнено з роботи ОСОБА_8, яке постановою суду в подальшому визнане незаконним, є міський голова міста Черкаси ОСОБА_6, протиправність дій ОСОБА_6 по звільненню ОСОБА_8 з роботи встановлена постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.10.2010 року.
Неправомірність дій ОСОБА_6 полягала в тому, що при звільненні ОСОБА_8 за п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України йому не було запропоновано іншу роботу, чим порушено ч. 2 ст. 40 та ст. 42-1 Кодексу законів про працю України.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь Черкаської міської ради кошти виплачені з бюджету м. Черкаси ОСОБА_8 на виконання постанови Соснівського районного суду м. Черкаси № 2а-1992/10 р. в сумі 195002.64 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, апелянт ОСОБА_6 вказував, що відповідно до ст. 237 КЗПП України, у його діях, щодо звільнення ОСОБА_8, відсутня вина, оскільки він діяв не на власний розсуд, а виконував рішення Черкаської міської ради від 29.07.2008 р. №4-588 «Про розпуск виконавчого комітету Черкаської міської ради та припинення повноважень заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради».
Разом з тим, під час розгляду даної справи, судом першої інстанції належним чином встановлена вина відповідача, оскільки відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.10.2010 р. у справі № 2а-1992\10р дії Черкаського міського голови ОСОБА_6 щодо звільнення ОСОБА_8 визнанні протиправними, а його розпорядження від 23.03.2009р. №266-р(к) «Про звільнення ОСОБА_8.» неправомірним та скасовано.
Тобто, існує судове рішення, яке має преюдиційне значення та яким, саме дії відповідача щодо звільнення ОСОБА_8, визнано протиправними.
Посилання апелянта в скарзі на те, що вина у звільненні ОСОБА_8, також лежить на юридичному відділі та відділі кадрів, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи нічим не підтверджені та відповідно до ч.5 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень, а так як повноваження щодо звільнення, переведення, поновлення заступників належать саме міському голові міста Черкаси, то і відповідальність, вина за такі дії лежить саме на відповідачу.
Також, помилковим є твердження апелянта, що його відповідальність, у тому числі вина, має бути доведена у порядку кримінального судочинства, оскільки протиправність дій відповідача, у тому числі і його вина, доведена постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.10.2010 у справі № 2а-1992\10р та зібраними матеріалами по даній справі, а тому, наявність або відсутність кримінальної відповідальності, ніяким чином не впливає на цивільну відповідальність ОСОБА_6
Окрім того, апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з залишенням даного позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 207 ЦПК України з огляду на те, що 28.08.2013 року Шевченківським районним судом м. Києва призначено до розгляду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6, в якій мається аналогічний цивільний позов.
Проте, дані доводи є не обгрунтованими, оскільки дана цивільна справа розглянута до відкриття провадження у кримінальній справі, оскаржуване рішення ухвалено 27.06.2013 року, тобто за два місця до початку розгляду кримінальної справи і підстав для залишення позову без розгляду немає.
Крім того, помилковим є посилання апелянта на відсутність обґрунтування інтересів держави у даному позові прокурора, так як, на думку апелянта, прокурор помилково в обґрунтуванні інтересів держави вказав на єдність державного з місцевим бюджетом.
В той же час, обґрунтовуючи інтереси держави, прокурор, у своєму позові вказував на те, що відповідно до ст. 7 Конституції України, ст. ст. 2,4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» інтереси держави та інтереси місцевого самоврядування співпадають, а тому, наголошував, що стягнення спірних коштів з місцевого бюджету, у зв'язку з протиправними діями міського голови, порушує інтереси як територіальної громади міста Черкаси в особі Черкаської міської ради так і інтереси держави в цілому.
Більше того, відповідно до 136 КЗпП України, стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора. А відповідно до мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 під поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Тобто, діючими нормами права, чітко встановлено право прокурора на звернення до суду із даним позовом, а Черкаська міська рада, як орган місцевого самоврядування, відповідає визначенню «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» і може бути позивачем у даному спорі, оскільки саме її інтереси порушені та вона має процесуальне право на звернення до суду з таким позовом.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, і як наслідок ухвалив рішення по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Посилання апелянта у апеляційній скарзі на те, що рішення суду незаконне, нічим не підтверджено та не наведено підстави, визначені у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає до відхилення, а рішення суду першої інстанції до залишення без змін.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 303 , 307 , 308 , 313 , 314, 315 , 319 ЦПК України, судова колегія , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Заочне рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 27 червня 2013 року по справі за позовом прокурора м. Черкаси в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, Черкаської міської ради до міського голови м. Черкаси ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :